|
|
12.08.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Мінекономрозвитку затверджено наказ 15.04.2020 N 710 "Про затвердження Переліку формальних помилок". Просимо надати відповідь чи є перелік формальних помилок, перерахований у зазначеному наказі, вичерпним? Чи може замовник у тендерній документації зазначати і інші формальні помилки, які не вказані у даному наказі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 11 частини першої статті 9 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження переліку формальних помилок.
Так, на виконання зазначеної норми Закону Мінекономіки розроблено Перелік формальних помилок (далі – Перелік), який затверджено наказом Міністерства від 15.04.2020 № 710 “Про затвердження Переліку формальних помилок” (далі – Наказ), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за № 715/34998.
Разом з тим відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення.
Отже, оскільки Законом передбачено розроблення та затвердження переліку формальних помилок, який не є примірним, а Наказ є обов’язковим для органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, затверджений Перелік є вичерпним.
|
|
|
12.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з ч. 9 ст. 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, ЩО ПОДАНІ НИМ У СВОЇЙ ТЕНДЕРНІЙ ПРОПОЗИЦІЇ, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Виходячи зі змісту ч. 9 ст. 26 Закону учасник має право тільки виправляти невідповідності тільки у тих документах, що подані ним у складі тендерної пропозиції. Тобто, наприклад, у складі тендерної пропозиції наданий договір оренди транспортного засобу без додатків, які є невід’ємною частиною цього договору, замовник вказує на таку невідповідність і учасник розміщує у систему ці додатки протягом 24 годин після вимоги замовника усунути порушення, а якщо ні договір ні додатки не надані у складі тендерної пропозиції, то додатково розмістити їх учасник не має права).
А згідно з ч. 16 ст. 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/АБО ПОДАННЯ ЯКИХ ВИМАГАЛОСЬ ТЕНДЕРНОЮ ДОКУМЕНТАЦІЄЮ, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Виходячи із змісту ч. 16 ст. 29 учасник може завантажити саме відсутні документи (наприклад, для підтвердження наявності у учасника транспортного засобу, замовник вимагає у учасника документи, які це підтверджують, а учасник такі документи не надав у складі тендерної пропозиції, але він може їх розмістити після розміщення замовником про усунення порушення).
Відповідь на запит 800/2020 не містить роз’яснення щодо нашого питання, оскільки наше питання не стосується формальних (несуттєвих) помилок, а стосується прохання роз’яснити що саме є «невідповідністю» в розумінні Закону.
Незрозуміло, що таке «невідповідність». Невідповідність це - відсутність частини документу та/або відсутність одного документа та/або відсутність всіх документів що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону або що підтверджують права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Просимо пояснити, якщо якийсь документ (а не частина цього документу) що підтверджує відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону або підтверджує права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю не був наданий у складі тендерної пропозиції, чи застосовується у такому випадку можливість усунути учасником це порушення протягом 24 годин? А якщо учасником ненаданий не якійсь один документ, а декілька документів або не наданий жоден з документів, зазначених в ч. 16 ст. 29 Закону, чи може замовник застосувати можливість усунути учасником такі порушення протягом 24 годин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020 та 1562/2020 посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
23.07.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Згідно чинної редакції Закону України "Про публічні закупівлі" у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.
Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі (абз.абз. 1-3 ч. 7 ст. 14 Закону). При цьому абз. 4 ч. 7 ст. 14 Закону замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів. Отже після завершення періоду уточнень у спрощеній закупівлі неможливо надати відповідь на питання учасника, або відредагувати розміщену інформацію про закупівлю. Але якщо питання від учасника надійде наприклад за 10 хвилин до завершення періоду уточнень, то цілком можливою є ситуація, коли немає можливості надати на неї відповідь до завершення періоду уточнень. Але якщо відповідь не надано, то формально присутнє порушення абз. 3 ч. 7 ст. 14 Закону, згідно якої замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі. При цьому на мою думку цілком можливе зловживання деякими учасниками такою можливістю для зриву спрощених закупівель (у разі скасування закупівлі замовником на підставі п. 2 ч. 17 ст. 14 Закону, а саме неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель). Як бути замовнику в такій ситуації (надходження питання від учасника за пару хвилин до завершення періоду уточнень, і технічна неможливість розглянути його протягом одного робочого дня з дня його оприлюднення та надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі згідно абз.3 ч. 7 ст. 14 Закону)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
20.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відбулися відкриті торги на послуги з охорони. В складі тендерної пропозиції Учасник надав довідку та рішення облради про те, що дане комунальне підприємство припиняє свою діяльність шляхом перетворення в комунальну установу. Усі документи надані на комунальне підприємство. Чи маємо ми право розглядати пропозицію комунального підприємства, яке знаходиться в стані припинення (реорганізації у вигляді перетворення у комунальну установу)? Або є підстава для відхилення пропозиції комунального підприємства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником.
Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.
Водночас будь-яке рішення приймається замовником самостійно.
|
|
|
15.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
відмінивши торги на етапі розгляду пропозиції нашого підприємства, замовник закупівлі відмінив торги "відсутність подальшої потреби". Ми розуміємо , що кошти віділено, потреба є, але на першому місці незапланований переможець. таким чином через 10 днів Замовник має право знов оголосити закупівлю і знов її відмінити поки не дочекається перемоги своєї фірми. Чиварто оскаржити такі дії і як унеможливити в цьому році оголошення процедури повторно
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас відповідно до частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг.
Разом з тим виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Поряд з цим Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом року.
У свою чергу, відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Водночас питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Крім того, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|