Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Чи може фізична особа-підприємець (ФОП) бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі Замовника, якщо ФОП одночасно є штатним працівником Замовника?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Виходячи з пункту 11 частини першої статті 1 Закону та частини пятої статті 11 Закону, суб'єкти, які є замовниками мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону, зокрема не повинно бути конфлікту між інтересами замовника та учасника процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Для цілей цього Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Крім того, під час проведення закупівель замовники мають дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

При цьому звертаємо увагу, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

29.09.2020

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

6652 / 6760

Відповідно до ч.1.ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. ЦКУ в ст.512 визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)….Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. В ст.515 ЦКУ передбачено, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до ч.3.ст.510 ЦКУ якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. За результатами виконання договору про закупівлю надання послуг, виконання робіт або придбання товару, учасник в частині отримання оплати за надання послуг, виконання робіт або продажу товару набуває статусу кредитора по відношенню за замовника в частині отримання грошових коштів в сумі ціни укладеного договору про закупівлю, та відповідно до положень ЦКУ має право передання своїх прав щодо отримання оплати іншій особі за договором про закупівлю шляхом відступлення права вимоги на отримання таких коштів. Законом та ЦКУ не встановлено, що учасник (як кредитор стосовно отримання коштів за надані послуги/виконані роботи/проданий товар) у зобов'язанні (договорі про закупівлю) не може бути замінений. Відповідно до ст.516 ЦКУ заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом та ЦКУ не встановлено, що учасник (як кредитор стосовно отримання ціни договору по наданим послугам, виконаним роботам або проданому товару) у зобов'язанні (договорі про закупівлю) зобов’язаний отримати згоду замовника (як боржника стосовно оплати коштів за надані послуги/виконані роботи/придбаний товар). Згідно з ч.1ст.513 ЦКУ правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання. Отже укладення договору про відступлення права вимоги по договору про закупівлю не передбачає внесення будь-яких змін до договору про закупівлі та будь-яких змін істотних умов такого договору. Договір про відступлення права вимоги по договору про закупівлю викладається в письмовій формі та укладається між учасником (кредитором) та третьою особою без отримання відповідно до законодавства України згоди замовника (боржника). При цьому Департаментом СПЗ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запитання надано відповідь за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Print?id=1f67b048-51ff-4b1d-a4da-e8ded9b4afdb&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA, яка не ґрунтується на законодавстві. Враховуючи вищевикладене, прошу надати відповідь: 1. На підставі якої статті (частини та пункту) Закону України «Про публічні закупівлі», ЦК України та/або ГК України чи будь-якого іншого нормативно-правового акту учасник (як кредитор щодо отримання ціни (грошових коштів) наданих послуг/виконаних робіт/проданого товару не може бути замінений у зобов'язанні (договорі про закупівлю)? 2. Які саме істотні умови договору про закупівлю змінюються шляхом укладення договору про відступлення права вимоги по договору про закупівлю?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, виходячи зі змісту пунктів 31 та 32 статті 1 Закону, а саме понять тендерна документація та тендерна пропозиція, договір про закупівлю укладається саме між замовником і учасником за результатом процедури закупівлі на умовах, погоджених сторонами під час її проведення.

Разом з тим частиною першою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У свою чергу, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених частиною 5 статті 41 Закону.

28.09.2020

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

6666 / 7000

Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (далі ДП «МДЗО») звертається до Вас з наступним питанням. Згідно з вимогами частини 2 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати: 1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; 2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Пунктом 3 частини 1 статті 31 Закону передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію якщо переможець процедури закупівлі не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону. Однак, статтю 31 Закону не передбачене відхилення тендерної пропозиції на підставі ненадання переможцем інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю. З огляду, на вищезазначене просимо надати роз’яснення стосовно того, чи є ненадання переможцем інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю підставою для відхилення його тендерної пропозиції? Яким чином, відповідно до Закону, Замовник має реагувати на порушення переможцем вимог частини другої статті 41 Закону, а саме відмову переможця відкритих торгів від надання інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю?

Відповідь

Згідно з частиною шостою статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.

Таким чином, оскільки Законом встановлено імперативну норму, яка зобов’язує переможця надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю саме під час укладення договору про закупівлю, у разі ненадання указаної інформації під час укладання такого договору у сторін будуть відсутні правові підстави для його підписання відповідно до вимог Закону.

При цьому відповідно до частини сьомої статті 33 Закону у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.

28.09.2020

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

4283 / 4349

1. Замовником в першому півріччі 2020 року заплановано та проведено спрощену закупівлю товарів (послуг) за ДК 021:2015: 45330000-9 на суму 190000 грн. В другому півріччі 2020 року виникла потреба у додатковій закупівлі та відбулося додаткове фінансування замовникана суму 150000 грн. Замовником проведено прощену закупівлю товарів(послуг) за ДК 021:2015: 45330000-9 на 150000 грн. Чи не порушено замовником такими діями ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо дроблення предмету закупівлі?

Відповідь

25.09.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

5401 / 5336

З метою забезпечення діяльності, Рівненським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (далі – Рівненський НДЕКЦ МВС) здійснюється відшкодування за постачання електричної енергії, надання послуг і користування електропередавальними мережами та обладнанням Товариству з обмеженою відповідальністю «Газотрон-Енерго». Рівненський НДЕКЦ МВС отримує електричну енергію через мережі ТОВ «Газотрон-Енерго» до адміністративної будівлі та два офісних орендованих приміщення. На виконання Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про ринок електричної енергії» необхідно здійснювати закупівлю послуг шляхом проведення спрощеної процедури/відкритих торгів із забезпеченням добросовісної конкуренції. Проте, у разі здійснення відшкодування за споживання електроенергії не застосовуються норми вказаних законів. Враховуючи викладене, а також той факт, що мережі через які здійснюється постачання електроенергії до адміністративної будівлі Центру належать ТОВ «Газотрон-Енерго», прошу надати роз’яснення щодо необхідності проведення процедури закупівлі електричної енергії на 2021 рік шляхом проведення торгів, та чи можливо й надалі здійснювати відшкодування за фактично спожиту електроенергію безпосередньо ТОВ «Газотрон-Енерго» без застосування процедури закупівлі

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2