|
|
10.07.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно проектно-кошторисної документації на обєкт"Будівництво футбольного поля..),Розпорядж. КМУ від 23.01.2019 р.№39 (обсяг субвенції 1500тис.грн.назва об'єкта Будівництво міні-футбольного майданчика)та наданими кошт. асигнуваннями по КЕКВ 3122 було проведено відкриті торги на закупівлю робіт по даному об'єкту , заключено договір , перераховано попередню оплату.Всі перерахування здійснбвались по КЕКВ 3122. 05.06.2019р. Розпорядженням КМУ №365-р внесено зміни (обсяг субвенції 1500тис.грн. назва об'єкту Реконструкція міні-футбольного майданчику ).Змінено будівництво на реконструкцію без відома на такі дії причин.Фінансування видатків повинно здійснюватись по КЕКВ 3142.Підрядчик відмовляється повернути попередню оплату так як кошти використані на придбання матеріалів Розпорядження КМУ №365-р від 05.06.2019 р. фінансування повинно бути по КЕКВ 3142 в повному обсязі-1500тис.грн. Змінюється відповідно і предмет закупівлі,укладено договір,перераховано поперідню оплату.Як діяти Замовнику в такій ситуації .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання застосування економічної класифікації видатків бюджету розглянуто у запитах 940/2017 та 362/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5da6fa0-8275-4232-a68c-2b5c65667b98&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fbea9f8-a76d-4634-a0e7-553c4f974c6f&lang=uk-UA
У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, в якому розглянуто питання визначення предмета закупівлі робіт.
Разом з тим згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною другою та третьою статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.
Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 36 Закону.
|
|
|
13.02.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
На аукціон вийшло три учасники відкритих торгів, учасник з найбільш економічно вигідною пропозицією був дискваліфікований відповідно до п.4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», як таку що не відповідає вимогам тендерної документації та визначений переможцем наступний учасник. Учасник якого було дискваліфіковано подав скаргу до Антимонопольного комітету 1 лютого об 08.11 годині, та самостійно відкликав її 1 лютого об 11.04 годині. Антимонопольний комітет виніс рішення від 04.02.2019 року, на сайті Prozorro опубліковано 05.02.2019 року. Текс рішення: "Припинити розгляд скарги товариства з обмеженою відповідальністю" . Договір про закупівлю було укладено 11.02.2019 року. Чи були порушені строки укладання договору та з якої причини?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1214/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4853e1c9-2cfd-4879-83d9-f64bc22e4789&lang=uk-UA
|
|
|
22.03.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Замовником у тендерній документації встановлено вимогу відповідно до ст.16 ЗУ "Про піблічні закупівлі", а саме : підтвердження Учасником виконання аналогічного договору. Торги проводяться за предметом закупівлі 03220000-9 "Овочі, фрукти та горіхи" (буряк , морква, цибуля ріпчаста та капуста білокачанна). У складі тендерної пропозиції Учасник надає підтвердження виконання аналогічного договору за кодом ДК 016:2010 - 01.13.4, до якого відноситься буряк, морква та цибуля ріпчаста. Підтвердження виконання договор на товар -капуста білокачанна Учасник не надав ( за кодом ДК 016:2010- 01.13.1). Ци є це порушенням та підставою для відхилення Учасника? Завчасно дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fce9e57e-a46c-44bb-83d6-7107a29dc459&lang=uk-UA
|
|
|
05.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура проводиться, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Підкажіть, будь-ласка, як діяти, якщо замовник вимагав від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 шляхом заповнення чек-боксів, але під час проведення переговорної процедури в Прозорро не передбачено заповнення чек-боксів учасником. Тому виникає питання, яким способом вимагати від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 під час проведення переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалось заповнення чек-боксів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” (сторінки 2, 3) та від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону" (сторінки 4,5) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82&fNum=34835
|
|
|
12.03.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п. 4.2.2 та 4.2.3. Наказу ДП "Зовнішторгвидав України" № 35 від 13.04.2016р. "Про порядок здійснення допорогових закупівель", оператор має право перевіряти достовірність інформації, наданої користувачем та припиняти доступ до особистого кабінету.
Станом на 05.03.2018р., я звернулась до ДП "Прозорро" та ТОВ "НВП "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (Смарттендер) з вимогою перевірити на достовірність поданих ПрАТ "АФ "Аналітик" документів для участі в допорогових закупівель та заблокувати його, оскільки ПрАТ "АФ "Аналітик" надає підроблені та недостовірні документи. Вимога мною була надіслана з підтверджуючими документами. Однак, ні ДП "Прозорро", ні ТОВ "НВП "Інформаційні технології" не надали аргументовану відповідь, посилаючись на те, що наказ № 35 від 13.04.2016р. ДП "Зовнішторгвидав України" їх не стосується. Прошу Вас надати розяснення кого саме стосується вищевказаний наказ (крім учасника і замовника) і для кого він написаний та хто має право перевіряти достовірність інформації поданої користувачами системи, а також чому оператор не може припинити доступ до особистого кабінету маючи на те всі підстави та докази. З повагою, Іванна Костракевич
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі –Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 22 Порядку функціонування системи, авторизація електронного майданчика передбачає укладення адміністратором електронної системи закупівель з оператором електронного майданчика договору про надання доступу до модуля електронного аукціону та бази даних, примірна форма якого затверджена наказом Мінекономрозвитку від 31.03.2016 N 571.
Таким чином, обов’язки операторів авторизованих електронних майданчиків визначені Законом, Порядком функціонування системи та договором про надання доступу до модуля електронного аукціону та бази даних, укладеним між оператором електронного майданчика та адміністратором електронної системи закупівель.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
При цьому повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.
Поряд з цим, виходячи зі змісту статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України) підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 358 КК України використання завідомо підробленого документа - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
З огляду на викладене та виходячи з норм частини другої статті 19 Конституції України, факт підроблення документів може бути встановлено правоохоронними органами відповідно до визначених повноважень таких органів.
|