|
31.03.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
23 березня 2020 року Чопською міською радою, за наслідками проведення відкритих торгів, було укладено Договір підряду №119 по об’єкту: «Будівництво водозабору на підземних свердловинах по вулиці Миру в м. Чоп. (Коригування») (ідентифікатор закупівлі UA-2020-02-19-003037-b). Предмет закупівлі - роботи. Очікувана вартість сформована на підставі зведеного кошторису на будівництво об’єкту та становить – 6 759,12 гривень з ПДВ. Строк дії договору – до 31.10.2020 року.
Зміст підписаного договору, відповідає змісту проекту договору, який було затвердженого протоколом Уповноваженої особи Замовника під час затвердження тендерної документації до закупівлі та оголошення відкритих торгів.
Під час реєстрації зазначеного Договору в органах Казначейства, працівниками Казначейства відмовлено Чопській міській раді у реєстрації казначейського зобов’язання, оскільки згідно затвердженого кошторису видатків розпорядника бюджетних коштів, сума в 6 627 444 гривень відсутня (тендерна пропозиція учасника).
Запропоновано Казначейством внести зміни до строку дії договору шляхом викладення пункту 19.1. розділу 19, підпункту 3.1.1. пункту 3.1. розділу 3 Договору в новій редакції наступного змісту:
«Пункт 19.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.10.2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором. Строк дії договору може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.».
«Підпункт 3.1.1. Вартість договору на 2020 рік за рахунок коштів місцевого бюджету складає 2 926 000 (два мільйони дев’ятсот двадцять шість тисяч гривень нуль копійок) з ПДВ.
Вартість договору на 2021 рік за рахунок коштів місцевого бюджету складає 3 701 444 (три мільйони сімсот одна тисяча чотириста сорок чотири гривні нуль копійок) з ПДВ».
Тендерною документацією до закупівлі по об’єкту: «Будівництво водозабору на підземних свердловинах по вулиці Миру в м. Чоп. (Коригування») було встановлено, що істотними умовами договору є:
1. Предмет договору.
2. Ціна договору.
3. Гарантійний строк експлуатації.
4. Оперативно-господарські санкції.
5. За взаємною згодою Сторін до Договору можуть вноситися зміни, крім істотних умов договору відповідно до вимог статей 36 і 37 Закону України «Про публічні закупівлі».
Отже, постає питання, чи має право Чопська міська рада внести зміни до договору, який укладено в наслідок проведених відкритих торгів шляхом внесення змін до строку дії договору та передбачити його дію не на рік, а на два?
В разі неможливості здійснити такі дії Замовником, просимо допомогти у вирішенні зазначеної ситуації та надати відповідні рекомендації.
З повагою,
Міський голова Валерій САМАРДАК
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю − договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, в якому розглянуто питання дотримання вимог бюджетного законодавства у разі планування та проведення закупівель, що передбачають взяття бюджетних зобов’язань.
Поряд з цим питання зміни істотних умов договору розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20
|
|
31.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. У разі якщо учасник не є власником обладнанння та матеріально-технічної бази,замовник в тендерній документації вимагає надати договір оренди або інший відповідний договір та документи, які підтверджують право власності на орендоване майно. Чи є вимога щодо подачі документів, які підтверджують право власності правомірною та чи не є це дискримінацією учасника у разі якщо сторона у якої орендується матеріально-технічна база відмовляється надавати такі документи спираючись на персональні дані?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (стаття 22 Закону).
Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Водночас виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
|
|
31.03.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Підскажіть будь ласка по такому питанню:ми бюджетна установа, рішенням сесії затверджено кошторис у сумі 380,0 тис.грн.по КПКВК Компенсаційні витрати за перевезення пільгової категорії населення.Заключаємо договір з переможцем конкурсу з первезення пасажирів, який проводився на підставі розпорядження районної держадміністрації, Предмет договору:Здійснення компенсаційних виплат за перевезення пільгових категорій населення.Скажіти чи потрібно планувати таке відшкодування в річному плані? Чи публікується звіт про укладений договір у даному випадку?Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, в якому розглянуті питання визначення сфери дії Закону та видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.
Отже, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
31.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.
Прошу надати відповідь, чи повинен замовник, який провадить діяльність в окремій сфері господарювання, закуповувати природний газ для виробництва теплової енергії через процедури,визначені Законом України "Про публічні закупівлі"?
Чи у зазначеному випадку дія Закону України "Про публічні закупівлі" не поширюються на закупівлю природного газу для виробництва теплової енергії відповідно до п.2, ч.4 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 930/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c178de4a-11db-48e1-9ec6-ea3e5d099370&lang=uk-UA
|
|
31.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ "Про публічні закупівлі" замовник має право призначити декілька уповноважених осіб. Питання наступне - якщо уповноважена особа, що є відповідальною за проведення конкретної процедури закупівлі вимушено відсутня, захворіла тощо, чи може її в конкретно цій процедурі замінити інша уповноважена особа? Чи має право друга особа заходити в особовий кабінет, в разі необхідності оприлюднювати Договір, з метою недопущення порушення строків, вказаних в законі. Чи ні? Якими документами (чи Положенням) мають бути передбачені такі випадки вимушеної відсутності і що робити зі строками в такому випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|