|
14.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброгя дня, прошу надати розяснення або узагальнену відповідь рекомендаційного характеру щодо того, чи має право Замовник зазначати (планувати) в річному плані закупівель декілька процедур закупівель за одним кодом ДК? Або чи повинен Замовник обовязково предмет закупівлі за одним кодом ДК зазначати або планувати в річному плані закупівель лише як одна закупівля або одна позиція? В разі якщо Замовник розбив один предмет закупівлі на декілька відкритих торгів чи буде це вважатися уникненням від оголошення англійською мовою.
Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ce5eb47d-82b9-4d9e-8298-59d39b92fd47&lang=uk-UA
|
|
10.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
МКП «Дніпропетровський електротранспорт» має намір придбати в 2017 році 50 нових тролейбусів з низькім рівнем підлоги , але наше підприємство немає достатньої кількості коштів для закупівлі 50 тролейбусів. Тому наше підприємство має намір придбати тролейбуси у лізинг (послуги фінансового лізингу), через міжнародну лізингову компанію.
П.3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», дія закону «Про публічні закупівлі не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Таким чином на підставі вищевикладеного:
Просимо,
1. Надати роз’яснення: чи можливе укладання договору фінансового лізингу без проведення процедури закупівлі (відкриті торги).
2. Яким Законом України регулюється закупівля послуг фінансового лізингу
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
09.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
З відповіді Департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку на запит 196/2017 стосовно визначення поняття "обсяг" випливає, що воно стосується робіт та послуг, та є еквівалентом поняття "кількість", яке стосується товарів. Але згідно п. 1 Порядку визначення предмету закупівлі при здійсненні закупівлі лікарських засобів замовник може визначати частини такого предмету (лоти) у тому числі за ОБСЯГОМ. З огляду на дефініцію у ст. 2 ЗУ "Про лікарські засоби" та п.32 ч.1 ст.1 ЗУ "Про публічні закупівлі" лікарські засоби є товаром.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок).
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу (абзац шостий пункт 1 Порядку).
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Ураховуючи викладене, замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі лікарських засобів за обсягом. При цьому обсяг та кількість є тотожними поняттями.
|
|
01.03.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
в 20012 році було розпочато реконструкцію будинку культури. На дай час фірма підрядника ліквідована. сума кошторису 2600 тис.грн. Хочемо продовжити реконструкцію проте в нас є в наявності кошти лише на замну проводки та опалення (270 тис.грн.)
Як правильно оприлюднювати в системі "прозоро" дану закупівлю,
|
|
Відповідь
|
|
Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
01.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
У замовника є потреба у закупівлі трубної продукції за одним кодом ДК 021:2015, але труби мають різний діаметр. Чи може замовник визначити кожний вид труби, як окремий предмет закупівлі та провести на кожний діаметр труби окрему процедуру закупівлі відкритих торгів, чи необхідно проводити одну процедуру відкритих торгів полотно по кожному діаметру труби?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до положень абзаців другого та четвертого пункту 1 розділу II Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/ 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Разом з тим згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Таким чином, замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури.
|