Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Мінекономрозвитку як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом. Основні функції Мінекономрозвитку визначено статтею 8 Закону.

Ураховуючи вищезазначене, а також частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону та Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, порушені в листі питання не належать до компетенції Мінекономрозвитку як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.

Довідково повідомляємо, що інформація про публічні закупівлі розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу за адресою: www.prozorro.gov.ua. Так, зокрема у розділі “Підтримка” міститься інформація щодо питань користувачів системи, про он-лайн ресурси, відеоролики тощо. При цьому долучитися до обговорення актуальних питань можна на форумі, за посиланням: infobox.prozorro.org.

Разом з тим  зазначаємо, що тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону. При цьому згідно з частиною першою статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника, зокрема за роз'ясненнями щодо тендерної документації. Усі звернення за роз'ясненнями автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Щодо питань 1, 2

Відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу V Порядку укладання і виконання рамкових угод (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни у строки, установлені у пункті 3 розділу III цього Порядку, рамкова угода з таким учасником не укладається.

Згідно з пунктом 5 розділу V Порядку у разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання з одним або кількома учасниками-переможцями у строки, установлені цим Порядком, рамкова угода вважається укладеною для тих учасників-переможців, які її підписали, але в кількості не менше ніж три учасники-переможці.

Частиною четвертою статті 11 Закону визначено, що рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.

Таким чином, у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками, непідписання рамкової угоди/відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями, замовник не укладає з таким учасником рамкову угоду та  оформляє своє рішення у вигляді протоколу, який замовник може завантажити до електронної системи закупівель.

При цьому в електронній системі закупівель статус такого учасника відображається як “Рамкову угоду не буде укладено з учасником”.    

Щодо питання 3

Відповідно до пункту 2 розділу IV  Порядку проект рамкової угоди, яка входить до складу тендерної документації може також містити, зокрема умову, згідно з якою учасник припиняє бути стороною рамкової угоди в разі, якщо він не подав свої пропозиції для проведення відбору. Замовник самостійно визначає кількість таких випадків, але не менше ніж три.

Отже, якщо учасник перевищив кількість випадків, яку зазначено у рамковій угоді, замовник приймає рішення про припинення участі у рамковій угоді учасника. У разі припинення участі учасника з рамкової угоди, такий учасник не зможе брати участь у подальших відборах.

Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 784/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62d76ec5-cc8c-4037-897b-b0c484774872&lang=uk-UA

Разом з цим, згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас зазначаємо, що відповідь на  звернення  міститься  в  листі      від 12.02.2019 № 3304-04/6186-06 “Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F6186-06%20

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з Порядком (зі змінами) під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі – МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу.

Разом з тим, Порядком та електронною системою закупівель не встановлено обмежень, щодо мови, якою повинна бути зазначена МНН.

Водночас згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів.

У зв’язку із цим, з питання щодо зазначення міжнародної непатентованої назви лікарського засобу пропонуємо звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.