Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
21.01.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
584 / 629
Просимо розглянути лист у додатку. Враховуючи нові зміни до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026р. №33 (далі – Зміни до Порядку) Замовник з незалежних від нього обставин не має можливості визначити, товар якої країни пропонує постачальник і чи не пропонує учасник товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, та, відповідно, не зможе застосувати підставу для відхилення постачальника з причини пропонування ним товару походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран. Окрім того, після визначення постачальника переможцем відбору та прийняття рішення про намір укласти договір з ним, у випадку з’ясування на етапі укладання договору, що переможцем відбору пропонується товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, Замовник не має законних підстав для його відхилення, оскільки п. 64 Змін до Порядку передбачений вичерпний перелік підстав для відхилення переможців відбору і причин відхилення з підстав «пропонує товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран» немає. Враховуючи вище наведене, просимо надати роз’яснення, яким чином Замовнику розглядати пропозицію постачальника, яка визначена економічно вигідною, щодо її відповідності вимогам, зазначеним у запиті пропозицій постачальників, зокрема в частині дотримання ним вимоги, що «країною-походження товару не може бути Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран».
Відповідь
12.03.2026 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
579 / 600
Вимога локалізації може застосовуватися, зокрема, у разі якщо замовник за результатами надання послуг або виконання робіт набуває у власність товари загальною вартістю 200 тис. грн та більше. У зв’язку з цим просимо уточнити, які саме ознаки свідчать про “набуття у власність товарів” замовником у межах виконання робіт або надання послуг. Зокрема, просимо роз’яснити: Чи пов’язується факт набуття у власність товарів із їх постановкою на баланс замовника або іншим бухгалтерським обліком як активу? Чи вважається набуттям у власність ситуація, коли товари (матеріали) використовуються підрядником під час виконання робіт, але як окремі об’єкти замовнику не передаються (наприклад, кабелі, кріплення, витратні матеріали тощо)? Чи правильно розуміти, що у випадку поточного ремонту, коли матеріали використовуються у процесі виконання робіт і стають складовою результату робіт, але не передаються як окремий товар, це не вважається набуттям у власність товарів у розумінні вимог локалізації? Які критерії або практичні ознаки рекомендується застосовувати замовнику для визначення наявності або відсутності факту набуття у власність товарів у таких випадках?
Відповідь
11.03.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
563 / 609
Вітаю! У зв’язку з набранням чинності черговими змінами до Особливостей, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2026 року № 112, виникла потреба в отриманні роз’яснення щодо таких питань: 1. Чи повинен замовник при публікації звіту про договір про закупівлю, укладеного за результатами запиту пропозицій постачальників із пороговою межею до 100 тис. грн додатково містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) відповідно до вимог, визначених абзацом сьомим пункту 9 Особливостей? 2. Чи повинен замовник при публікації звіту про договір про закупівлю, укладеного за результатами запиту пропозицій постачальників із пороговою межею понад 100 тис. грн додатково містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) відповідно до вимог, визначених абзацом сьомим пункту 9 Особливостей?
Відповідь
28.01.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
562 / 582
Заявник звертається за роз’ясненням щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про оборонні закупівлі» у частині участі суб’єктів господарювання у процедурах закупівель товарів спеціального призначення для потреб оборони. Заявник є юридичною особою, яка здійснює діяльність з постачання товарів та може брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель як продавець (постачальник). При цьому заявник не є виробником відповідного товару. Виникло питання щодо допустимості участі заявника у процедурах закупівель у разі, якщо для виконання договору про закупівлю товар спеціального призначення буде закуповуватися у іншої юридичної особи — виробника. При цьому щодо такої юридичної особи — виробника — Антимонопольним комітетом України раніше було прийнято рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника. У разі участі заявника у процедурі закупівлі: -заявник виступає єдиним учасником процедури закупівлі; -виробник товару не бере участі у процедурі закупівлі, не подає пропозиції, -не здійснює супровід участі та не є стороною договору про закупівлю із замовником; -замовниками у таких закупівлях виступають державні замовники у сфері оборони; -у складі пропозиції заявник подає документи, що підтверджують технічні, якісні характеристики та походження товару, із зазначенням фактичного виробника; -товар повністю відповідає вимогам тендерної (закупівельної) документації та технічним умовам закупівлі. У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1.Чи має право заявник як продавець (постачальник), який не є виробником товару, брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель і постачати товар спеціального призначення, виробником якого є юридична особа, щодо якої застосовано заборону на участь у публічних закупівлях як учасника? 2.Чи допускається укладення та виконання договору про закупівлю відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» у випадку, якщо товар, що постачається заявником, виготовлений таким виробником та відповідає встановленим технічним і якісним вимогам? 3.Чи може сам факт зазначення у пропозиції учасника інформації про виробника товару, щодо якого застосовано відповідну заборону, бути підставою для недопуску заявника до участі у процедурі закупівлі або для відхилення його пропозиції? 4.Чи може участь заявника у процедурах публічних або оборонних закупівель за наведених обставин розцінюватися як опосередкована участь у закупівлі юридичної особи — виробника, щодо якої застосовано заборону? 5.Які норми законодавства та обставини, за позицією Міністерства економіки України, є визначальними для прийняття державним замовником у сфері оборони рішення щодо допуску або відхилення пропозиції заявника у подібних випадках?
Відповідь
11.03.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
559 / 592
Пункт 3 Особливостей передбачає, що положення пункту 6-1 розділу X Закону (щодо локалізації) не застосовуються замовниками у разі здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі (GPA) або з якою Україна уклала інші міжнародні договори, що містять положення про державні закупівлі. Водночас пункт 3 Порядку підтвердження ступеня локалізації (постанова КМУ № 861) вказує, що його дія не застосовується до закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді GPA та інших міжнародних договорах. Виникає ситуація, коли учасники торгів надають пояснення про незастосування вимог локалізації на підставі країни походження товару (країна-сторона GPA), проте вартість закупівлі є нижчою за диференційовані пороги, встановлені цією Угодою для конкретних категорій замовників (наприклад, 400 000 СПЗ для підприємств, що працюють у спеціальних сферах). У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи поширюється звільнення від вимог локалізації, передбачене п. 3 Особливостей, на закупівлі, вартість яких є нижчою за відповідні міжнародні вартісні межі (пороги) GPA, виключно на підставі походження товару з країни-учасниці GPA? 2. Чи вважається правомірним ненадання учасником технічних документів (зокрема сертифіката відповідності системи управління якістю ISO 9001), якщо замовник у тендерній документації передбачив можливість їх неподання у разі обґрунтування незастосування локалізації, але фактична сума закупівлі не досягає міжнародних порогів, визначених GPA для даного замовника? 3. Яка норма має пріоритет у частині визначення вартісних меж для звільнення від локалізації: загальні положення пункту 3 Порядку № 861 чи норми пункту 3 Особливостей № 1178, що уточнюють застосування Закону в період воєнного стану?
Відповідь
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2