Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

В зведеному кошторисному розрахунку на “Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для проживання внутрішньо переміщених осіб” передбачено витрати: Кошти на технічну інвентаризацію в сумі 432 тисячі. Як передбачено п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. З огляду на зазначене, вбачається, якщо кошти на технічну інвентаризацію в сумі 432 тисячі. включено до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт, то такий предмет закупівлі є роботами в розумінні норм Закону 922. Постає питання щодо подальшого зорієнтування, як правильно визначити предмет закупівлі на виконання робіт з технічної інвентаризації на “Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для проживання внутрішньо переміщених осіб”.

Відповідь

05.03.2026

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

828 / 886

У договорі на надання послуг передбачено використання товарів (матеріалів). Чи поширюється дія підпункту 2 пункту 19 Особливостей на товари (матеріали), які використовуються для виконання цих послуг (відповідно, якщо в договорі передбачено цей пункт)?

Відповідь

19.02.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

811 / 821

У межах застосування законодавства у сфері оборонних закупівель просимо надати роз’яснення щодо визначення співвиконавців у договорах, предметом яких є постачання товарів. Йдеться про ситуацію, коли учасник оборонної закупівлі є виробником складного технічного виробу та постачає його державному замовнику у сфері оборони за договором постачання товару. У процесі виробництва такого виробу учасник закуповує окремі специфічні деталі, вузли або складові частини у інших суб’єктів господарювання на підставі звичайних договорів поставки. Такі контрагенти виготовляють окрему деталь або вузол, однак не є сторонами договору із державним замовником, не здійснюють постачання готового виробу замовнику та не мають прямих договірних зобов’язань перед ним. У зв’язку з цим виникає питання, чи поширюються положення законодавства щодо залучення співвиконавців (субпідрядників) на договори оборонних закупівель, предметом яких є саме постачання товару, а не виконання робіт чи надання послуг. Також потребує роз’яснення, чи вважається співвиконавцем у такому договорі суб’єкт господарювання, який виготовляє окрему специфічну деталь або вузол до складу кінцевого виробу та продає її учаснику, але не виконує частину зобов’язань безпосередньо перед державним замовником. Окремо просимо роз’яснити, чи є визначальним для віднесення особи до співвиконавців факт виконання частини зобов’язань саме за договором із державним замовником, а не сам факт виготовлення складової частини товару. Крім того, у випадку коли учасник закуповує різні складові частини у декількох виробників, чи існує обов’язок зазначати всіх таких контрагентів як співвиконавців у межах процедури оборонної закупівлі. Також просимо роз’яснити, чи може незазначення постачальників окремих деталей як співвиконавців у договорі постачання товару бути підставою для відхилення пропозиції або визнання порушення законодавства у сфері оборонних закупівель. Просимо надати позицію щодо критеріїв, які дозволяють відмежувати звичайних постачальників комплектуючих від співвиконавців у договорах оборонних закупівель на постачання товарів.

Відповідь

Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі — Закон), який визначає загальні правові засади планування та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону співвиконавці/субпідрядники - це суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Закону виконавець державного контракту (договору) залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
При цьому, порядок залучення субпідрядників до виконання державного контракту (договору) визначено статтею 33 Закону.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців, може застосовуватися для закупівлі робіт або послуг у разі, якщо державний замовник у тендерній документації визначив можливість залучення субпідрядника або якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника.
Таким чином, Законом визначено субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців/субпідрядників, що може застосовуватись тільки для закупівлі робіт та послуг, якщо державний замовник у тендерній документації визначив таку можливість.
Крім цього, частиною другою статті 2 Закону встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” у тендерній документації зазначаються такі відомості - вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Частиною сьомою статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” зазначено, що у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 19 Закону України “Про публічні закупівлі” у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Таким чином, положеннями Закону та Закону України “Про публічні закупівлі” передбачено можливість залучення субпідрядників/співвиконавців у випадках здійснення оборонних закупівель саме робіт або послуг, та залучення субпідрядників/співвиконавців у випадку закупівлі товарів не регламентовано.
Крім цього, відповідно до положень пункту 28 частини першої статті 1 Закону субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) для виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).
Відповідно до абзацу першого та другого частини другої статті 33 Закону частка державного контракту (договору), яку переможець торгів має намір передати третім особам на умовах субпідряду, не може перевищувати 50 відсотків вартості основного державного контракту (договору). У разі якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника, державний замовник має право вимагати від учасника визначення частки державного контракту (договору), яку він має намір передати третім особам на умовах субпідряду, пропозиції щодо кандидатур субпідрядників, а також предмета договорів субпідряду, для виконання яких вони пропонуються, та повідомлення його про будь-яку зміну кола субпідрядників протягом строку виконання державного контракту (договору).
Отже, субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів) та на етапі подання пропозиції/тендерної пропозиції заявляють про намір залучити субпідрядника/співвиконавця до виконання державного контракту (договору).
Підсумовуючи інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер .

21.01.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

810 / 862

КНП «Почаївська РКЛ» просить додати в електронний каталог профіль товару рукавички медичні оглядові нітрилові стерильні та нестерильні в розмірах для закупівлі та потреб лікувального закладу на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами та відповідно до пункту 11.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022р. «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», який зобов’язує заклади охорони здоров’я здійснювати закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. №822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Річна потреба закупівлі КНП «Почаївська РКЛ» становить більше 500 тис. грн. на рік по даному товару.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надавалась листом Мінекономіки від 27.10.2025 № 3811-06/72813-07 (додається) на запити №№ 07/3365-08/2025 від 26.08.2025, 07/3885-10/2025 від 01.10.2025 ДП “Медичні закупівлі України” (додаються).
Так, оскільки адміністрування електронних каталогів для медичних товарів та лікарських засобів здійснює державне підприємство “Медичні закупівлі України”, що визначено централізованою закупівельною організацією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093, з питань формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель необхідно звертатися до державного підприємства “Медичні закупівлі України”.
Поряд з цим, відповідно до підпункту 4 пункту 5 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), МОЗ з метою організації своєї діяльності зокрема здійснює контроль за діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. Оскільки державне підприємство “Медичні закупівлі України” засноване на державній власності та належить до сфери управління МОЗ, із зазначеного у зверненні питання пропонується додатково звернутися до МОЗ.

27.02.2026

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

805 / 801

Згідно п 5) ч. 2. статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі", у річному плані повинна міститися, у тому числі, інформація щодо орієнтовного початку проведення закупівлі. Згідно пункту 13 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару. У разі укладення замовником такого договору про закупівлю (передбаченого п. 13 Особливостей), який місяць буде орієнтовним початком проведення даної закупівлі: місяць, у якому Уповноваженою особою прийнято рішення (протокол) про здійснення закупівлі чи місяць, у якому укладено такий договір про закупівлю? Щоб дотриматися вимог законодавства про публічні закупівлі, яку інформацію слід розмістити замовнику в річному плані у такому випадку?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення громадянина

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2