|
|
21.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (в редакції від 17.05.2025) встановлено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару.
Водночас, законодавством України у сфері публічних закупівель не встановлено певної форми договору про закупівлю, однак визначено (пункт 17 Особливостей та частина перша статті 41 Закону), що договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, ні нормами законодавства у сфері здійснення публічних закупівель, ні положеннями Цивільного та Господарського кодексів України не передбачено певної окремо визначеної форми для укладання договору про закупівлю.
Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір, як різновид правочину, є домовленістю двох або більше сторін (частина 1 статті 626 ЦК України).
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливості укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель відповідно до підпунктів 13 та 15 пункту 13 Особливостей шляхом сплати рахунку-фактури, за умови, що такий рахунок містить всі істотні умови договору та укладений у повній відповідності до пункту 13 Особливостей, зокрема:
- інформацію про таку закупівлю включено до річного плану закупівель,
- оприлюднено звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, разом з таким договором та додатками;
- оприлюднено обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до пункту 13 Особливостей.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Відповідно до підпунктів 13 і 15 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли:
здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів: критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури; сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури в рамках реалізації експериментального проекту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 142 “Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 20, ст. 1335) за договорами про закупівлю, які укладаються до 1 березня 2026 року;
здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для проведення заходів, спрямованих на забезпечення захисту об’єктів підприємств, установ та організацій електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового, нафтогазового комплексів та об’єктів критичної інфраструктури підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, у тому числі для організації захисту їх працівників у частині будівництва, створення та облаштування об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, для відновлення зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації таких об’єктів, а також для проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури та ремонту тягового і рухомого складу.
Водночас згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Згідно статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами.
У свою чергу, відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Разом з тим, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. При цьому інформація, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зазначена в статті 3 Закону.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення щодо способу укладення договору про закупівлю у разі здійснення придбання відповідно до пункту 13 Особливостей з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
18.12.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1506 передбачено впровадження експериментального проєкту, спрямованого на посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення суб’єктів господарювання незалежно від форми власності до формування груп протиповітряної оборони.
Наше підприємство, будучи замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», на виконання зазначеної постанови планує здійснювати закупівлі товарів військового та оборонного призначення.
Водночас застосування стандартних процедур публічних закупівель передбачає обов’язкове оприлюднення в електронній системі закупівель відомостей щодо постачальників, найменування, кількості та інших характеристик товарів оборонного призначення. Розміщення такої інформації у відкритому доступі може створювати реальні загрози безпеці працівників підприємства, а також негативно впливати на забезпечення обороноздатності об’єкта критичної інфраструктури.
З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливих механізмів здійснення закупівель товарів військового призначення в межах реалізації зазначеного експериментального проєкту з урахуванням вимог безпеки. Крім того, просимо повідомити, чи передбачається внесення змін до законодавства у сфері публічних та/або оборонних закупівель або прийняття інших нормативно-правових актів, які дозволили б проводити такі закупівлі без розкриття чутливої інформації та з дотриманням необхідних заходів захисту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (зі змінами) Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує: державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період; державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері оборонно-промислового комплексу, в авіабудівній галузі та забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності (далі - стратегічні галузі промисловості). Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.
Тому, з питань що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1506 "Про реалізацію експериментального проекту щодо посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення підприємств незалежно від форми власності до утворення груп протиповітряної оборони" слід звертатись до Міноборони як центрального органу виконавчої влади у сфері оборони.
|
|
|
12.01.2026
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз'яснення: В кінці 2025 року нами проведено відкриті торги на наступний рік на очікувану вартість, які не відбулись, за результатом - нами було заключено прямий договір на 2026 рік. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов’язання за цим договором в частині оплати виникають у 2026 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов’язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України». Отже реєстрація договору відбувається протягом 7 робочих днів з моменту взяття на облік органами Казначейства кошторису. Кошторисом на 2026 рік виділено 1/4 суми укладеного договору. Отже сума договору коригується додатковою угодою під виділені бюджетні асигнування. Питання : у разі додатково виділених коштів чи можна внести додаткові кошти в укладений договір в межах суми на яку було проведено закупівлю? Адже закупівля здійснювалась на потребу 2026 року. Чи кожного разу при виділенні асигнувань знову проводити відкриті торги які не відбудуться та укладати прямий договір. Адже нам будуть кожні два місяці надходити кошти.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та запитах №№ 313/2023, 507/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55366
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/497a3a50-c77e-49d7-b2e5-1a8b94b836cb?lang=uk-UA
|
|
|
12.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суть питання: в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі Замовником вимагалося надання Довідки довільної форми про наявність транспорту для доставки товару. Така довідка може подаватися у будь-якій формі, але повинна містити інформацію про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, із зазначенням чи є такий засіб власним або залученим на інших правових підставах. Також в оголошенні вимагалося надання копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, інформація про який зазначена учасником у довідці.
У наданій учасником Довідці про наявність транспортних засобів Учасником не зазначено інформацію про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, не надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо надані документи учасника не містять інформації про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, не надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, якщо такі вимагалися Замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі?
При проведенні перевірки пропозицій наданих учасниками публічних закупівель, уповноваженою особою було виявлено невідповідність пропозиції, вимогам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
А саме, у таблиці запропонованого товару Учасником не вказано конкретних технічних характеристик запропонованого ним товару.
Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо останнім не вказано конкретних технічних характеристик запропонованого ним товару, а такі вимоги вимагалися Замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі?
Також при наданні Пропозиції учасником допущено арифметичну помилку при визначенні ціни товару з урахуванням вартості усіх комплектуючих.
Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо така містить помилки (в тому числі арифметичні) при визначенні ціни товару з урахуванням вартості усіх комплектуючих?
Нормами діючого законодавства, а саме п.11 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на 10.09.2022, на дату проведення такої закупівлі) визначено, що Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.
Також, пунктом 13 цієї ж статті Закону регламентовано, що Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, що регламентують правовідносини у сфері публічних закупівель (в редакції станом на 10.09.2022, на дату проведення такої закупівлі), прошу надати роз’яснення:
Чи може бути визначеним переможцем спрощеної закупівлі Учасник, пропозиція якого містить помилки (в тому числі арифметичні) при визначенні ціни товару з урахуванням вартості усіх комплектуючих, не містить інформації про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, який не надав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; та який не зазначив конкретних технічних характеристик запропонованого ним товару, при умові, що такі вимоги вимагалися Замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та у запитах №№ 874/2021, 827/2021, 1589/2020, 507/2021, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=28729https://me.gov.ua/InfoRez/Details/75ac54f7-3c73-4a06-9445-a3f6609ac5e0?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/4970a417-0dac-482b-904c-182befa7200d?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/ebca69b8-7645-4029-ac14-c1bafe6ea682?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/0ad82884-cd0c-4b62-9fbb-481418a41653?lang=uk-UA&showMenuTree=trueТак, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону. Поряд з цим частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Таким чином, пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Водночас зазначаємо, що з питань здійснення перевірки, вжиття заходів контролю, проведення моніторингу, оскарження закупівель слід звертатися до відповідних органів влади згідно з їх повноваженнями, визначеними Конституцією та законами У країни. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
12.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суть питання: оголошенням про проведення спрощеної закупівлі Замовником вимагалося, що пропозиція повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника процедури закупівлі.
При перевірці підпису учасника на сайті ЦЗО, уповноваженою особою було встановлено, що тип підпису є удосконалений, тобто учасник не виконав вимоги Замовника, що містилися в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Листом від 16.02.2021 №1/06-3-1587 Міністерство цифрової трансформації України повідомило: якщо за результатами перевірки електронного підпису чи печатки на сайті ЦЗО з’являється інформація, що тип підпису «удосконалений», то такий підпис не може вважатися кваліфікованим.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства в редакції станом на 10.09.2022 (на дату проведення такої закупівлі), прошу надати відповідь з наступних питань:
Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо така не підписана кваліфікованим електронним підписом при умові, що така вимагалася Замовником в оголошенні про проведення закупівлі?
Чи може бути визначеним переможцем спрощеної закупівлі Учасник, пропозиція якого підписана удосконаленим електронним підписом при умові, що Замовником в оголошенні про проведення закупівлі міститься вимога про накладення кваліфікованого електронного підпису на кожен документ?
|
|
Відповідь
|
|
|