Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Тендерний комітет ОК ВЕП «Держпром» звертається до Вас з проханням надати роз'яснення, у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - Закон у новій редакції) від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію 19.04.2020. Згідно з п.1 част.1 ст. 11 Закону у новій редакції, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, одним із способів яким визначається або призначається така особа, є покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством. Виникає питання, чому не передбачена можливість такої доплати для членів тендерного комітету, діяльність яких подовжено до 01.01.2022 року, адже згідно з п 32,. ст.1 Закону 922-VIII від 25.12.2015, тендерний комітет це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель. Отже фактично на членів ТК покладено додаткову роботу з підготовки та проведенню закупівель таким самим чином як і на уповноважену особу. Дякуємо за відповідь.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

За результатами проведених досліджень та опитувань спеціалістів, залучених до здійснення закупівельної діяльності в організаціях-замовниках, було встановлено, що члени тендерного комітету як правило здійснюють таку функцію на безоплатній основі, мають високий рівень ризику та відповідальності, низьку матеріальну мотивацію, відсутність будь-якої компенсації за проведену роботу, що впливає на ефективність публічних закупівель.

Тому, оскільки Законом передбачена імперативна норма щодо поступової відмови від формату роботи тендерних комітетів та повний перехід в обов"язковому порядку на уповноважених осіб з 1 січня 2022 року, які визначаються у спосіб, передбачений у статті 11 Закону, Закон не містить положень щодо доплат членам тендерного комітету.

Водночас рішення щодо членів тендерного комітету приймаються замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому.

15.05.2020

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

4650 / 4844

Добрий день. На початку року ми провели тендер на закупівлю газу для автомобілів і по результатам уклали договір з учасником по ціні 8,99 грн./л. На даний час в нашому місті (м.Канів) середня ціна газу для автомобілів становить 7,60 грн./л, а по даним Державної служби статистики (інформація з сайту) середня ціна по Черкаській області - 9,56 грн./л. Чи можемо ми якимось чином внести зміни в договір про зменшення ціни, і, якщо так, яким документом ми можемо це підтвердити? Інакше виходить, що Закон не дає нам можливості найбільш ефективно використати кошти? Дякую.

Відповідь

15.05.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4987 / 4894

Доброго дня! Питання 1: Роз’ясніть , будь-ласка, яким чином планувати кошти, які надходять для лікувального закладу – комунальному некомерційному підприємству від НСЗУ за відповідним договором надання медичних послуг? (Кошти НСЗУ надходять за Договором, укладеним до кінця поточного року на орієнтовну суму. Щомісяця на початку місяця за рахунком надходять авансові платежі за поточний місяць і корегувальні платежі за звітом – по факту зафіксованих реально наданих послуг за попередній місяць. Загальна орієнтовна сума договору внесена в фінансовий план підприємства – ЛЗ, але може коригуватись. Кошти надходять через звичайний банк.) Варіант 1. Як нові додаткові кошти, які надійшли в конкретний окремий місяць і можуть плануватись окремо від тих, які надходили раніше, але «закриті» тендерними чи звичайними договорами? Варіант 2: Чи як і було раніше з коштами загального фонду? Лімітна довідка видана в січні на весь рік, кошти надходять за планом надходжень помісячно, а закупівлю слід планувати, виходячи з суми, що в лімітній довідці на конкретний предмет закупівлі на весь рік? Приклад : Договір з НСЗУ укладено з 01.04.2020р. загальна орієнтовна вартість до кінця року – 10млн.грн. на усі витрати. В тому числі і зарплату. На початку квітня надійшло 900тис.грн. – авансовий платіж. З них в квітні на медикаменти заплановано і закрито укладеним звичайним договором 49 тис. грн. (звіт про укладений договір). Решта коштів запланована на інші цілі. На початку травня за звітом надійшло 10тис. грн. за квітень – підсумкові кошти за попередній місяць. Також на початку травня за рахунком надійшло 900тис. грн. авансового платежу за травень. В травні на медикаменти планується використати тільки 190тис. грн. Можна провести спрощену закупівлю? Чи, потрібно враховувати квітневі використані кошти на цей предмет закупівлі і проводити вже відкриті торги? Питання 2: Як називати джерело фінансування цих коштів НСЗУ - Джерело фінансування : - «Власний бюджет(кошти від господарської діяльності підприємства)», чи «кошти місцевого бюджету», чи «інші кошти»? Дякую за відповідь!

Відповідь

15.05.2020

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

4937 / 5022

у лютому 2020 року укладено договір на виконання проектних робіт на суму 170 тис.грн., в травні 2020 року виникла потреба у коригуванні (уточненні) одного з розділів проекту, у звязку із чим виникло питання у додаткових коштах в сумі 6 тис.грн.Чи має право Замовник укласти додаткову угоду до діючого договору, та яким чином відобразити в річному плані закупівель додатково виділені кошти на виконання цього договору.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – Закон № 114-ІХ) введений в дію 19.04.2020.

Водночас до введення в дію Закону № 114-ІХ діяв Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, який містить інформацію щодо виконання укладених договорів до набрання чинності Закону № 114-ІХ.

У свою чергу, договірні відносини, що виникали при укладенні та виконанні договорів щодо закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договорів визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.

Поряд з цим аналогічна відповідь щодо виділення додаткових коштів, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі міститься у запиті 657/2020, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA

15.05.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4275 / 4312

Звернення

Відповідь