|
|
01.09.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Донецька митниця є відокремленим підрозділом ДМСУ без статусу юридичної особи, має свій код ЄДРПОУ, власний кошторис, повноваження на ведення, в тому числі, адміністративно-господарської діяльності. Чи можемо ми мати свій окремий річний план закупівель чи він один на всі митниці України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06 розміщено листи від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", які містить вичерпну відповідь. При цьому питання щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
|
|
|
01.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
МАЛЕ ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ТОС" є учасником публічної закупівлі - ідентифікатор закупівлі: UA-2021-08-02-007185-b.
Іншими учасниками закупівлі є ФОП "ФЕДОРОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ" та ФОП "ПОПОВИЧ ЄВГЕН МИХАЙЛОВИЧ" , які свою чергу є учасниками юридичної особи - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРАЙМПОСТАЧСЕРВІС", ідентифікаційний код юридичної особи: 35568742.
Чи є ФОП "ФЕДОРОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ" та ФОП "ПОПОВИЧ ЄВГЕН МИХАЙЛОВИЧ" пов’язанними особами в публічній закупівлі - ідентифікатор закупівлі: UA-2021-08-02-007185-b.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.
|
|
|
30.08.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У разі задоволення АМКУ скарги на дискриміаційні умови тендерної документації, плата за подання скарги повертається субєкту оскарження. Але чи буде Замовник, тендерну документацію якого оскаржено, відшкодовувати цей збір до державного бюджету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Водночас згідно з частиною шостою статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі” у разі якщо орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає рішення про задоволення або часткове задоволення такої скарги, залишає її без розгляду у випадку, якщо замовником відповідно до цього Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі, або приймає рішення про припинення розгляду скарги у випадку, якщо замовником відповідно до цього Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі, плата за подання скарги повертається суб’єкту оскарження, а в інших випадках - перераховується до Державного бюджету України. При цьому у разі оскарження процедури закупівлі Законом не передбачено випадків стягнення збору до Державного бюджету України із замовників.
|
|
|
28.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзацу четвертого частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» (далі – Закон) дія цього Закону не поширюється на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування чи правочин вчиняється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
На практиці таке визначення сфери дії закону призводить до неоднакового його тлумачення, а тому виникає питання, як саме суб’єкти господарювання мають розуміти зміст вказаної вище норми:
- як два обмеження: окремо щодо поширення дії Закону на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування та окремо щодо поширення дії Закону на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", або
- як одне обмеження, коли Закон передбачає дві різні умови, за яких він не поширює свою дію на правочини, стороною яких є орган державної влади або орган місцевого самоврядування: за умови, що такий орган вчиняє правочин в частині виконання ним функцій держави/місцевого самоврядування або за умови, що такий орган вчиняє правочин відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
Від вибору варіанту тлумачення частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» залежить, чи поширює вказаний Закон свою дію на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" особами, які не є органами державної влади або органами місцевого самоврядування, адже в першому випадку обмеження поширюються на всі підприємства, установи та організації, (що дозволяє зробити висновок про заборону укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro), а в
другому - обмеження поширюються лише на органи державної влади та органи місцевого самоврядування (що дозволяє укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro іншим суб’єктами).
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення, чи можуть бути укладені електронні договори страхування відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" із особами, які не є органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Водночас слід зазначити, що форма укладання договору про закупівлю не є предметом регулювання Закону, яким регулюється здійснення закупівель.
Поряд з цим інформуємо, що відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (далі - Мінцифри) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сферах відкритих даних, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету та телекомунікацій, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку ІТ-індустрії.
Тому, з питання застосування вимог Закону України "Про електронну комерцію" пропонуємо звернутися до Мінцифри.
|
|
|
27.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з підпунктом 94 пункту 4 Положення про Міністерство економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, прошу надати роз’яснення з наступного питання.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України “органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.
Відповідно до пункту 1 глави 1 та пункту 1 глави 7 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами):
- право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями;
- посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених у положеннях (статутах) установи, положеннях про структурні підрозділи, посадових інструкціях, розпорядчому документі про розподіл обов’язків між керівником та його заступниками тощо. У зазначених документах визначається також порядок підписання документів іншими особами в разі відсутності керівника установи та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати. Право підписання документів може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” “договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом”.
Згідно з пунктом 3.1 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40 “уповноважена особа може мати право на підписання договорів про закупівлю в разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства”.
Відповідно до частини другої статті 238 Цивільного кодексу України “представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє”.
Враховуючи вищезазначені норми права, прошу надати роз’яснення чи може керівник особливого центрального органу державного управління (далі - ОЦОДУ), який відповідно до Закону України про цей ОЦОДУ підписує угоди, що укладаються ОЦОДУ, делегувати (шляхом видання довіреності) уповноваженій особі (у розумінні пункту 35 частини першої Закону України “Про публічні закупівлі”) свої повноваження щодо підписання договорів про закупівлю.
Інакше кажучи, чи не буде порушено норму права, зазначену у частині другій статті 238 Цивільного кодексу України, якщо керівником ОЦОДУ буде делеговано (шляхом видання довіреності) уповноваженій особі повноваження щодо підписання договорів про закупівлю, яке надано керівнику ОЦОДУ відповідно до Закону України про ОЦОДУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною десятою статті 11 Закону визначено функції уповноваженої особи.
Поряд з цим відповідно до абзацу третього пункту 11 частини першої статті 9 та частини дев'ятої статті 11 Закону затверджений наказ Міністерства економіки України
"Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу" від 08.06.2021 № 40 (далі – Примірне положення).
Відповідно до абзацу третього пункту 3.1. розділу 3 Примірного положення уповноважена особа може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства.
Крім того, відповідно до пункту 4.1 розділу 4 Примірного положення уповноважена особа має право, зокрема: приймати рішення, узгоджувати проекти документів, зокрема проект договору про закупівлю з метою забезпечення його відповідності умовам процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та підписувати в межах компетенції відповідні документи.
Отже, замовники самостійно визначають функціональні обов`язки уповноваженої особи в положенні про уповноважену особу, керуючись вимогами Закону, та можуть ураховувати Примірне положення в тій частині, що не суперечить вимогам Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
|