Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості Воєнний стан: громадянам та бізнесу
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
04.07.2022 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
6397 / 6465
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі в не залежності від підстав її проведення, після їх виникнення. Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону), тому різниці між ними немає. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель . Таким чином з моменту винекнення у Замовника підстав для проведення переговорної процедури останній керуємся Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює саме їх. Однак, останній абзац вищезазначеної відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016). Відповідь на запит 1413/2021 на мій погляд дає більш чітку картину. Тим паче, що інформація щодо можливості оскарження та умов договору ніяким чином не обмежують переговорну процедуру в не залежності від того з якої підстави вона проводиться. Якщо припустити, що замовник із 631 ЦКУ укладає договір по п. 2, без підстав на такий, знайдеться інший субєкт який може це зробити, про якого замовник не знав.... получиться і тут не можна??? тоді де Ваша логіка. п.1.ч.2.ст.40 Закону чітко вказуює які умови попередніх відкритих торгів не повинні мінятися "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;" між цим обмеження немає заборони щодо внесення змін до договору, тим паче що в усіх 100% випадків змінюються навіть істотні умови такі як кількість, або ціна або строки або що кому в голову прийде. Замовник має повне право укласти договір в абсолютно новій редакції.
Відповідь
29.06.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3759 / 3640
Доброго дня! В зв'язку з внесенням 29.06.2022 р. змін до Постанови №169 від 28.02.2022 прошу надати наступну інформацію. В новій редакції Постанови передбачено, що у разі, коли у профілі товару ел.каталогу розміщено 2 або більше пропозиції товару від постачальників, замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників, якщо вартість товару становить або перевищує 200 тис. гривень. Отже, наприклад, при закупівлі палива (дизель, бензин) на суму 300 тис. грн в ел.каталозі наявно більш ніж 2 пропозиції постачальників. Замовник повинен (Постанова передбачає саме обов’язок, а не право використати лише ел.каталог в цьому випадку) здійснити запит цінових пропозицій. Постанова не передбачає в цьому разі використовувати спрощені закупівлі. При цьому ані Постанова №169, ані Порядок використання ел.каталогу не містить порядок дій замовника (крім направлення скарг Адміністратору – п. 49-52,63,64 Порядка, очікування розгляду скарги, та подальших дій, які лише через місяць або 3 місяця, усунуть пропозицію такого постачальника з каталогу). Якщо Постанова не містить альтернативи проведення закупівель замовником на суму понад 200 тис. грн при наявності встановленої кількості постачальників в ел.каталозі, чи може замовник самостійно встановити порядок проведення закупівель власним розпорядчим документом, та передбачити у разі неподання ЦП після одного разу, застосувати спрощену закупівлю в подальшому? Або чи можливо внести зміни до Постанови та передбачити альтернативу при ненаданні ЦП постачальниками, зважаючи на обмежені терміни закупівель та невизначеність дій замовника при використанні ел.каталогу у зазначеному випадку.
Відповідь
29.06.2022 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
6070 / 5980
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі? Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону) в незалежності від підстав її проведення, тому різниці між ними немає. Таким чином з моменту винекнення у замовника підстав для проведення переговорної процедури, останній керується Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює особливості визначені в ст. 40 (в нашому випадку "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації"). Підсумовуючи наведене, можна констатувати, що Закон не містить обмежень для застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України до п.1 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі", що узгоджується з "відповідь на запит 1413/2021", після виникнення відповідних підстав проведення переговорної процедури. Варто зазначити, що якщо ніхто не прийняв участь у відкритих торгах, то останні ніхто і не оскаржить. Після того як замовник визначиться із контрагентом він ще деякий час буде проводити саму процедуру, але вже чітко буде знати із ким буде укладено договір. Особливо дане питання актуально для послуг які постійно споживаються як приклад: електроенергія яка споживається 24/7/365. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель. Однак, останній абзац відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016).
Відповідь
15.04.2022 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
4306 / 4339
Добрий день! Ми є комунальне некомерційне підприємство, підпорядковане Дніпровській міській раді. Наразі при здійсненні закупівель в умовах воєнного стану в нас виникла дилема чим нам керуватись при здійсненні публічних закупівель в умовах воєнного стану: Постановою КМУ від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (зі змінами) (далі – Постанова) чи розпорядженням Дніпровського міського голови від 04.03.2022 №2-4/3-р «Про здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (зі змінами) (далі – Розпорядження)? Між текстом Постанови та Розпорядження є розбіжності. По-перше, згідно підпункту 2 пункту 1 Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 176 від 02.03.2022, в редакції Постанови КМ № 201 від 05.03.2022 в умовах воєнного стану переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників/державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, а на підставі пункту 1 Розпорядження (від 04.03.2022) наведено список, по якому дозволено здійснювати закупівлю стратегічно важливих товарів, робіт та послуг, які здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, в умовах воєнного стану. По-друге, згідно підпункту 3 пункту 1 Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 176 від 02.03.2022, в редакції Постанови КМ № 201 від 05.03.2022 закупівлі не включаються до річного плану закупівель. За результатами їх здійснення в електронній системі закупівель замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом. А згідно пункту 2 Розпорядження замовники під час здійснення передбачених цим Розпорядженням закупівель повинні відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та забезпечувати оприлюднення укладеного договору в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів після його підписання. Зазначений строк продовжується на час неналежного функціонування електронної системи закупівель, підтверджений її адміністратором. Договір, не оприлюднений в електронній системі закупівель у встановлений строк, є нікчемним. На мою думку, оприлюднення укладених договорів про деяким пунктам списку, наведеного у пункту 1 Розпорядження, наприклад, засоби індивідуального захисту (шоломи, бронежилети незалежно від вартості та інше спеціальне екіпірування тощо), транспортні засоби, автомобілі, які використовуються в період воєнного стану, тощо, є недоцільним в умовах воєнного стану, бо має бути в обмеженому доступі. Чи правомірною є вимога публікації укладених договорів по таким стратегічно важливим закупівлям? І взагалі Розпорядження не приведено у відповідність до останніх змін до Постанови. Тому прошу пояснити чим керуватись при затвердженні переліку та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг, які необхідно здійснити для забезпечення потреб КНП в умовах воєнного стану та надати роз’яснення по строкам оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель за цим переліком. Зі свого боку на нашому підприємстві підписано наказ генерального директора КНП від 10.03.2022 про визначення переліку та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг, які необхідно здійснити для забезпечення потреб КНП в умовах воєнного стану та станом на сьогодні не оприлюднено жодного звіту договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, планується їх оприлюднити згідно Постанови. Чи правомірними є наші дії?
Відповідь
14.04.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
5195 / 5091
ТОВ «Радник», що надає комплексні послуги у сфері публічних закупівель, на звернення замовників публічних закупівель щодо зміни системи оподаткування, звертається до Міністерства економіки України (далі-Мінекономіки) щодо питання зміни ціни у договорі про закупівлю у зв’язку із зміною ставок податків і зборів. Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування – пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. У листі вих. № 3302-06/1340-06 від 17.01.2017 Мінекономіки зазначало, що зміна системи оподаткування платником (перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну) не визначена Законом, як підстава для зміни умови договору про закупівлю відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 36 попередньої редакції Закону 24.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким була внесені зміни до системи оподаткування, зокрема з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від сплати ПДВ операції з ввезення товарів на митну територію України платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, що сплачують податок за ставкою 2%. Окрім товарів, які мають походження з країни-агресора. Так, у замовників та постачальників публічних закупівель виникає питання: 1. чи є вищезазначені законодавчі зміни підставою для внесення змін до укладених договорів про закупівлю згідно пункту 6 частини 5 статті 41 Закону? 2. у яких випадках замовник може використовувати пункт 6 частини 5 статті 41 Закону (прохання навести приклад коли замовник може скористатись цією підставою). Просимо надати роз’яснення з вищезазначених питань. Запитувану інформацію просимо надати у визначений законодавством строк на електронну адресу [email protected] Контактний телефон 80932076175
Відповідь
Попередня 1 ... 8 9 10 11 12 13 14 ... 74 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2