|
|
27.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з п. 7) ч. 2. ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі", до переліку видів діяльність в окремих сферах господарювання, здійснення яких суб’єктом господарювання відносить останнього до категорії замовників, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 2 цього Закону, серед іншого, відноситься діяльність з "надання послуг портів".
Прошу надати роз’яснення з приводу наступних питань:
- які саме конкретні види діяльності охоплюються поняттям «надання послуг портів» в розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі»?
- чи охоплюється поняттям «надання послуг портів» діяльність суб’єкта господарювання щодо перевалки вантажів на території морського порту (зокрема, щодо розкредитування вагонів на залізничній станції на території порту, приймання вагонів на власні під’їзні колії, приймання вантажів з автомобільного транспорту, розвантажування залізничних вагонів із вантажем, зважування вантажів, відвантажування вантажів на судна, завантаження вантажів в контейнери)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим питання щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання містяться в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
У свою чергу, згідно статті 2 Закону до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з ознак, наведених в цьому пункті.
Для цілей пункту 4 частини першої цієї статті Закону діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер, зокрема надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден.
Таким чином, у разі якщо суб"єкт є замовником у розумінні цього Закону, закупівлі мають здійснюватись з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими пунктом 2 частини першої статті 3 Закону.
При цьому, оскільки Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах зокрема морського та річкового транспорту, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури морського та річкового транспорту, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на морському та річковому транспорті тощо, пропонуємо додатково звернутись до вказаного органу влади.
|
|
|
26.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Цікавить, чи можна замість спрощеної закупівлі опублікувати звіт про договір про купівлю, якщо орган місцевого самоврядування укладає договір про висвітлення діяльності із ЗМІ співзасновником якого він являвся до роздержавлення цього ЗМІ, посилаючись на ст.12п.2п.п3 Закону Про реформування державних і комунальних ЗМІ ( надання редакціям пріоритетного права на укладення договорів про висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування) ? Сума договору орієнтовно 80 тис.грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, який містить вичерпну відповідь щодо випадків оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель.
При цьому питання щодо розпорядника-одержувача бюджетних коштів міститься у запиті 58/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5365ab91-8c2a-434a-8d55-11df954a0efa&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
21.01.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Між Київським національним торговельно-економічним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КИЇВХЛІБ" за результатом відкритих торгів було укладено Договір про закупівлю товару від 21.02.2020 № 156 за ДК 021:2015 код 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (хліб, батон, лаваш).
Посилання на закупівлю:
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-01-09-001574-c
Додатковою угодою до Договору від 23.12.2020 дію договору продовжено до 26.02.2021 року.
Відповідно до ч.6 ст. 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Маючи намір збільшити суму договору в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, чи має Замовник включити дану суму до Річного плану закупівель на 2021 рік, як таку, що має бути «затверджена в установленому порядку».
Оскільки, згідно ч. 1 ст. 4 Закону до Річного плану закупівель включаються закупівлі згідно наявної потреби, а даний предмет закупівлі відсутній в переліку товарів, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 3 цього Закону, що передбачає випадки для здійснення яких цей Закон не застосовується.
Чи означає це, що в Річному плані закупівель на 2021 рік, має бути передбачено суму, на яку буде укладено додаткову угоду на збільшення суми договору в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, оскільки саме в 2021 році виникла потреба у поставці товару та розрахунки будуть проведені саме в 2021 році?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
|
21.01.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. У зв'язку із втратою дії Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", з 01.01.2021 року вступив в силу новий ЗУ "Про оборонні закупівлі", в якому відсутні така форма торгів, як переговорна процедура для потреб оборони, таким чином начебто відпала можливість проводити закупівлі Військовими частинами по переговорній процедурі для потреб оборони по прискореній процедурі. Однак на Прозорро й досі осталась така форма торгів - переговорна процедура для потреб оборони. В яких випадках можна використовувати Замовниками-Військовими частинами переговорну процедуру для потреб оборони як форму торгів (цікавить лише п.3 ч.2 ст.40 ЗУ «Про публічні закупівлі»)?
П.3 ч.2 ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає - до здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у Законі України "Про оборонні закупівлі". В даному пункті передбачається підстава - введення військового стану, а його на сьогодні не має.
Чи навпаки з 01.01.2021 року тепер слід керуватись новим Законом України "Про оборонні закупівлі", де є такий вид торгів, як спрощені торги з використанням електронної системи?
Однак на Прозорро такого виду торгів й досі не має.
Друге питання- якщо бюджет закупівлі перевищує 133 000 євро, чи правомірно Військовим частинам використовувати вид торгів - переговорна процедура для потреб оборони, чи звичайні відкриті торги? Чи вони вже повинні застосовувати виключно торги з обмеженою участю по Розділу 6 ЗУ "Про публчні закупівлі"? Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Так, пунктом 5 частини першої статті 1 Закону визначено, що головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. Відповідно до “Положення про Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2020 р. № 819, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (далі – Мінстратегпром) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері державного оборонного замовлення, у сфері оборонно-промислового комплексу, у літакобудівній галузі та забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період.
Відповідно до “Положення про Міністерство оборони України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 730), Міністерство оборони України (далі - Міноборони) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Отже, з порушених питань пропонуємо звертатися до зазначених вище органів.
|
|
|
20.01.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Провести закупівлю в 2021 році до 50 тис. без використання електронної системи телекомунікаційних послуг. В наявності договір 2014 року. Надавачі послуг відмовляються надавати договір 2021 року, а пропонують додаткову угоду. Чи правомірно вимагати переуклати договір в 2021 році.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|