Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Доброго дня! Установою за результатами переговорної процедури укладено договір на здійснення поштових відправлень (поштові послуги) на 32 тис. грн (у сукупності з іншими договорами, що стосуються сплати поштового збору за тим самим предметом закупівлі сума перевищує 600 тис. грн). Оплата здійснюється у наступному місяці за попередній. У зв'язку з монетизацією субсидій у листопаді виникло збільшення обсягу поштових відправлень, що призвело до перевищення суми, визначеної у договорі на 1,5 тис. грн. Установа не може здійснити оплату рахунку АТ "Укрпошта" у повному обсязі. Згідно ст. 36 Закону "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до(!) виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі". Згідно листа МЕРТ від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 вважається імперативною норма щодо зміни істотних умов договору, викладена у ст. 36 Закону. АТ "Укрпошта" наголошує на тому, що у подібних випадках інші замовники укладають додаткову угоду до "тендерних" договорів, збільшуючи суму договорів. Наскільки правомірно збільшувати суму за договором, якщо його умови вже(!) виконано у повному обсязі з урахуванням того, що необхідна сума додаткової закупівлі є меншою за встановлені ст. 2 Закону. Чи все ж таки необхідно укласти новий прямий договір на вартість закупівлі, яку не можливо було передбачити на початку року? Дякую за відповідь!

Відповідь

23.12.2019

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

7158 / 7629

Замовник тендеру пропонує укласти додаткову угоду до договору, якою збільшити ціну договору на 20% з наступним постачанням товару на початку наступного року, посилаючись на ч.5 статті 36 ЗУ "Про публічні закупівлі". Питання: чи можливо збільшити ціну договору на підставі вищезазначеного, без проведення нового тендеру? Лист Мінекономрозвитку № 203302-06_34307-06 від 27.10.2016 року такої інформації не містить.

Відповідь

11.12.2019

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

6564 / 6916

Доброго дня! Публічне акціонерне товариство уклало договір на постачання запасних частин до автомобілів за кодом ДК021:2015: 31610000-5 (електричне обладнання для двигунів і транспортних засобів). Сума договору складає 440 тис. грн. (згідно Закону про Державні закупівлі до порогова вартість предмету закупівлі не перевищує 1 млн.грн) Запитання 1. Чи є обовязковим додаток до договору "Специфікація", так як не можливо визначитись з переліком необхідних запасних частин та їх кількості. В товаристві 620 одиниць техніки, купуються запчастини згідно щоденних актів дефектовки. Запитання 2. В умовах договору вказаний строк дії договору до 28.11.19р., та внесений такий пункт: "у разі відсутності до дати закінчення чергового строку дії Договору офіційного повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін до іншої сторони про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 28.11. наступного року включно". На даний час залишок суми по договору складає 221 тис. грн. 1. Чи зобовязані ми заключати додаткову угоду на продовження терміну дії договору? 2.Чи маємо право працювати по даному договору до повного його виконання в наступних роках? Дякуємо за відповідь.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору у разі здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України (далі – ЦК України та ГК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

У свою чергу, відповідно до статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною четвертою статті 180 ГК України установлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Разом з тим відповідно до частини другої статті 266 ГК України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Поряд з цим, згідно з частиною сьомою статті 180 ГК строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

26.11.2019

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

8677 / 9071

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою особи з інвалідністю, послугами з післягарантійного ремонту здійснюються у вигляді грошової допомоги особам з інвалідністю для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Відповідно до вимог постанови КМУ № 321 «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів» (далі – Постанова) між департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі – департамент), особою з інвалідністю і підприємством-виробником протезно-ортопедичних виробів (далі – виробник), укладається тристоронній договір про забезпечення осіб з інвалідністю протезно-ортопедичними виробами (форма типового договору затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України 12.04.2018 № 506). Відповідно до п. 23 Постанови, особа з інвалідністю самостійно обирає підприємство, яке буде виготовляти йому протезно-ортопедичний виріб. Зазначений засіб реабілітації виготовляється підприємством індивідуально конкретній особі з урахуванням її функціональних можливостей та антропометричних даних. В зазначеному договорі департамент виступає в ролі платника. Департамент по суті не є набувачем права власності на товар, який оплачує, оскільки видача протезно-ортопедичного виробу проводиться безпосередньо особі з інвалідністю. Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України, направленого на адресу Державної Казначейської служби України від 30.10.2018 №1/01823/00001 (копія листа додається), подібна закупівля не підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до п.8 розділу ІІ «Визначення предмета закупівлі товарів і послуг» Наказу МЕРТ від 17.03.2016 № 454 «Визначення предмета закупівлі протезних виробів (включаючи протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожного інваліда та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням». У зв’язку з наведеним, департамент звертається з проханням надати роз’яснення щодо проведення вказаної закупівлі, а саме : - Чи підпадає дана закупівля під дію Закону України «Про публічні закупівлі»? - Якщо підпадає, то яку процедуру рекомендовано застосовувати? - Як в тендерній документації визначити технічні вимоги до засобів реабілітації (вони є суто індивідуальними для кожної особи та визначаються лише вибраним особою підприємством)? У разі якщо закупівля підпадає під дію Закону: - за процедурою відкритих торгів закупівля іде в розріз з вимогами п. 23 Постанови; - умови переговорної процедури також неможливо застосувати, оскільки підприємство не є єдиним постачальником на ринку відповідних послуг.

Відповідь

22.11.2019

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

7783 / 8188

Які саме державні реєстри, доступ до яких є вільним, в 2019 році станом на 22.11.2019 року?Зазаначне номер та дату листа Мінекономіки з цього питання. Чи є реєстр ДПС щодо податкових боржників офіційно відкритим станом на 21.11.2019 року? Чи відбулось станом на 21.11.2019 року офіційне розміщення Уповноваженим органом інформації щодо відкритих реєстрів для можливості використання нового функціоналу стосовно відсутності / наявності податкової заборгованості?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення громадянина

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2