|
|
23.01.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!12 грудня 2018 року нашим закладом було оголошено закупівлю на очікуваний обсяг фінансування на 2019 рік по коду 09120000-6 Природний газ за процедурою відкритих торгів.Оголошена закупівля не відбулась за відсутності жодного учасника. 29.12.2018 року було повторно оголошено закупівлю за процедурою відкритих торгів, але на обсяги, які відповідають потребі 11 місяців з лютого по грудень,так як по законодавчо встановленим термінам, з переможцем торгів можливо укладання договору тільки з лютого. Аукціон відбувся 15.01.2019 року, визначено переможця 17.01.2019 року, з яким планується 28.01.2019 року укласти договір на постачання природного газу з 01.02.2019 року. Так як природний газ використовується для опалення будівлі та приготування їжі у відділенні стаціонарного догляду постійного проживання, де цілодобово і цілий рік знаходяться наші підопічні - одинокі громадяни похилого віку та особи з інвалідністю, підприємство - постачальник минулого року продовжує постачати нам природний газ до укладання договору з новим постачальником у 2019 році. Обсяги закупівля природного газу у 2018 році були нижче тендерних сум (менше 200,0 тис.грн.), договір на постачання на 2018 рік був укладений прямий, з публікацією звіту про укладений договір в системі PROZZORO. Просимо дати роз'яснення, чи можемо укласти договір з постачальником минулого року для розрахунків за використаний газ до моменту укладання договору на 2019 рік з новим постачальником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, розміщений лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
|
|
|
21.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відкриті торги було оголошено з ПДВ, у формі тендерної пропозиції наголошувалось на зазначенні Учасником ціни пропозиції з ПДВ. Система вибрала переможця - ФОП,який є платником єдиного податку. Якщо до вартості його пропозиції додати ПДВ, ціна буде перевищувати ціну пропозиції наступного Учасника, очікувану вартість закупівлі та планову суму по цій закупівлі. Кого обирати переможцем?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 197/2016, 15/2017, 501/2017 та 597/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f010f19e-8ae3-41ff-801d-63305dc16885&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cded413f-71ee-4148-89a1-8811d2f68128&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fcb1e581-141d-4c7b-8422-d60b9fc84670&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd35fdd0-7c04-4ba7-b3f6-5349728937a0&lang=uk-UA.
|
|
|
17.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи необхідно накладати Електронний Цифровий Підпис на документи учасника закупівлі, які скріплені мокрою печаткою Учасника та підписом Уповноваженої особи учасника?
Подробиці в доданому файлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=28e4b339-8325-4209-a7b3-9a95766274ed&lang=uk-UA
|
|
|
01.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи не втратив силу Закон України від 21.06.2012 № 4997-VI "Про здійснення закупівлі за державні кошти послуг поштового зв"язку, поштових марок та маркованих конвертів", оскільки він не приведений у відповідність до Закону України "Про публічні закупівлі" та чи користуватися їм при закупівлі послуг поштового зв"язку
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон набрав чинності 19.02.2016 року та введений у дію з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання; з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників.
Згідно з частиною п’ятою статті 2 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуги поштового зв'язку, поштові марки та марковані конверти.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про особливості здійснення закупівлі за державні кошти послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів” від 21.06.2012 № 4997-VI (далі – Закон № 4997-VI ) закупівля послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів здійснюється шляхом застосування процедури закупівлі в одного учасника відповідно до статті 39 Закону України “Про здійснення державних закупівель”.
Водночас Закон України “Про здійснення державних закупівель” втратив чинність 1 серпня 2016 року відповідно до пункту 5 Розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур, зокрема переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Крім того, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Таким чином, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.
|
|
|
10.05.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державний заклад «Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України» проводив закупівлю Flashforge FDM 3D принтеру Creator Pro Dual (ДК 021:2015 – 30232100-5 Принтери та плотери, UA-2018-04-12-001310-а) і звертається з наступного питання.
Так, згідно з пунктом 5 Порядку здійснення допорогових закупівель, який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок) одним з етапів проведення допорогової закупівлі є оголошення закупівлі. Відповідно до пункту 6 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в електронній системі закупівель інформацію про предмет закупівлі.
У свою чергу, згідно з підпунктом 6.4 Порядку у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на певну торговельну марку (знак для товарів і послуг) або виробника, замовник може вказати або може не вказувати, які аналоги та/або еквіваленти прийматимуться у пропозиціях учасників допорогових закупівель.
Вимога пункту третього частини другої статті 22 Закону «Про закупівлю» про те, що технічна специфікація предмета закупівлі, яку повинна містити тендерна документація, не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника та якщо у разі таке посилання є необхідним, то воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”, стосується саме тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником під час здійснення процедур закупівель, що передбачені статтею 12 Закону, а саме для відкритих торгів; конкурентного діалогу; переговорної процедури закупівлі.
З огляду на зазначене, та оскільки сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону, вимоги Закону щодо порядку проведення процедур закупівель, у тому числі вимоги щодо визначення замовником технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, не поширюються на допорогові закупівлі.
Однак, нами проведено детальний аналіз ринку продажу Flashforge FDM 3D принтер Creator Pro Dual та його характеристик, було враховано принципи допорогових закупівель, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Аналоги вище зазначеного принтеру (Wanhao 4s та Makerbot) крім цінової вартості мають низку недоліков у роботі, а саме: відкриту робочу камеру, не всі види пластика використовується для роботи принтерів, недостатньо якісна продукція отримується під час друку, необхідно підбирати спеціальні комп’ютерні програми, а не стаціонарно розроблене ПО для Flashforge FDM 3D принтер Creator Pro Dual, висока шумова хвиля. Також, у аналогів є недостатні обдув, що в свою чергу впливає на якість друку PLA пластиком, швидкість друку набагато менша ніж у Flashforge FDM 3D принтер Creator Pro Dual - 80-100 мм, недостатній контроль параметрів друку – швидкість, температура та функція паузи, а також корисний строк використання та роботи материнської плати 1500-2000 годин, а не 5000 як у Flashforge FDM 3D принтер Creator Pro Dual.
Тому нами було обрано саме оптимальну робочу модель ЗD принтера - Flashforge FDM 3D принтер Creator Pro Dual без зазначення можливого аналогу і витрат бюджетних коштів за цільовим призначенням для якісної роботи закладу, підняття іміджу та залучення більшої кількості користувачів, науковців, студентів, пересічних громадян та гостей міста і області.
Виходячи з вище викладеного, просимо Вас надати роз’яснення щодо правочинності зазначення аналогу в допорогових закупівлях та уникнути непорозумінь у закупівлях недоброякісного товару.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланнями http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=4e8b366b-74d7-4e51-9128-be0054689e5a&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=65b27dd5-ba5b-44d3-9c53-cc3141d7581f&lang=uk-UA
|