|
12.11.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами відкритих торгів переможцем став Учасник, який надав найменшу ціну. Але ж його тендерна пропозиція, а саме технічні характеристики предмету закупівлі не відповідають заявленим Замовником вимогам в частині гарантійного терміну товару, а саме: Учасником зазначено менший термін. Чи відноситься показник гарантійного терміну до технічних характеристик предмету закупівлі і чи може Замовник відхилити таку пропозицію Учасника і не надавати йому термін для виправлення помилок?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Водночас замовник самостійно приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей, у тому числі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей. При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Принагідно зазначаємо, що питання застосування 24 годин на усунення невідповідностей міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
|
|
05.11.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради ознайомився із роз’ясненнями Міністерства економіки України щодо внесених змін до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) від 19.09.2024 та звертається з проханням надати роз’яснення з питання, яке не відображено Міністерством у роз’ясненні.
Згідно з пунктом 38 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
У разі укладення договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 цього Закону, без використання електронної системи закупівель у випадках, встановлених Особливостями, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію, визначену пунктами 10 і 11 частини першої статті 10 цього Закону, в порядку та на умовах, що ними визначені. При цьому істотні умови таких договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями.
При цьому в пункті 11 Особливостей зазначено, що для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Виходячи з вищенаведеного, просимо вас, як Уповноважений орган надати відповідь на питання: чи стосуються нові зміни до Закону, в частині публікації інформації на матеріальні ресурси, договорів, які укладені без використання електронної системи закупівель, вартість яких не перевищує вартісних меж, встановлених пунктом 11 Особливостей?
Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на деякі питання щодо внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” містяться в листі від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=84579Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 23.10.2024 набув чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель (далі – ЕСЗ) інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)”. Відповідно до положень абзацу другого пункту 3-8 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону у разі укладення договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону, без використання ЕСЗ у випадках, встановлених Особливостями, замовник оприлюднює в ЕСЗ інформацію, визначену пунктами 10 і 11 частини першої статті 10 Закону, в порядку та на умовах, що ними визначені. При цьому істотні умови таких договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями. У випадках, передбачених абзацами першим та другим пункту 3-8 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення", замовники можуть не оприлюднювати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг). Згідно з абзацами другим і третім частини першої статті 41 цього Закону невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. Невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, що долучаються після складання договірної ціни, уточненої (узгодженої) відповідно до затвердженої проектної документації (затвердження проектної документації є обов’язковим, якщо це передбачено законодавством). Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої -п'ятої, сьомої -дев'ятої статті 41 Закону, та Особливостей. Відповідно до пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, що визначені в підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Своєю чергою, пункт 11 Особливостей кореспондується з положеннями абзацу першого пункту 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, що регулюють питання здійснення закупівель з меншою пороговою вартістю. Замовники можуть використовувати ЕСЗ відповідно до умов, визначених адміністратором ЕСЗ, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів або шляхом укладання прямих договорів з обов’язковим звітуванням в ЕСЗ про їх укладення. Водночас, оскільки такий договір не є договором про закупівлю в розумінні Закону, положення пунктів 10 і 11 статті 10 Закону на нього не поширюються.
|
|
05.11.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)” від 19.09.2024 № 3988-IX (далі - Закон) внесено зміни до Закону України “Про публічні закупівлі”, зокрема: Невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси.
Запитання: чи стосується вищезгадана норма Закону щодо закупівлі послуг з поточного ремонту лише об’єктів будівництва чи розповсюджується на всі закупівлі послуг з поточного ремонту в т. ч. послуг з поточного ремонту автотранспортних засобів.
Дякую за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=84579
|
|
25.10.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Зважаючи на те, що Постанови КМУ №193 та №300 втратили чинність, а набрала чинність постанова КМУ від 02.12.2023 №1298, яку вимогу стосовно електронного підпису повинен встановлювати замовник в тендерній документації, а саме стосовно накладання електронного підпису учасниками на документи тендерної пропозиції, що не підписані власноручним підписом, а надані учасником у формі електронного документа із накладанням електронного підпису, чи можливо учасникам застосовувати УЕП замість КЕП?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Міністерство економіки України листом від 07.10.2024 № 3322-07/72619-03 (додається) звернулося до Міністерства цифрової трансформації України з питанням щодо визначення електронного підпису в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", відповідь на яке викладена в листі Мінцифри від 05.11.2024 № 1/04-2-18024, що додається.
|
|
28.11.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Здійснююючи оборонні закупівлі у вересні цього р. був укладений договір про постачання теплової енергії з суб'єктом природних монополій без використання електронної системи закупівель; ціна договору менша від 200 тис. грн.
У жовтні отримано повідомлення сторони договору про встановлення рішенням виконавчого комітету ОМС нових тарифів на теплову енергію, котрим запропоновано збільшити ціну за одиницю товару більш, ніж на 10% без зміни ціни договору.
Просимо надати консультацію:
- чи повинен у такому випадку замовник, шо здійснює оборонні закупівлі, укладати додаткову угоду з суб'єктом природних монополій про збільшення ціни за одиницю теплової енергії більш, ніж на 10 відсотків без документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, або розірвати договір для укладення іншого за новими цінами;
- чи є встановлення відповідним органом місцевого самоврядування нового тарифу достатньою (обов’язковою) підставою для внесення змін до договору з суб'єктом природніх монополій, укладеного без застосування ЕСЗ про збільшення ціни за одиницю товару;
- чи можуть (або чи повинні) враховуватись замовниками оборонних закупівель випадки, визначені пунктом 19 Особливостей (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178) під час розгляду пропозицій про внесення змін до істотних умов договорів про придбання товарів, послуг, робіт, вартість яких не дорівнює та не перевищує вартісні межі, визначені пунктами 8, 9 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275.
Заздалегідь вдячні за надані роз’яснення!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідно до статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон), абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону від 24 лютого 2023 року № 2958-IX “Про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі” щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні” постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275). Цей Закон, а також Особливості № 1275, застосовуються за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), без проведення закупівель в електронній системі закупівель допускається за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо замовником було відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом), при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, а сума державного контракту (договору), що укладається, не повинна перевищувати очікувану вартість, визначену замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. При цьому істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого цього пункту, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”. Отже при здійсненні оборонних закупівель, до яких не застосовуються Особливості № 1275, державні замовники мають дотримуватись принципів здійснення оборонних закупівель викладених у статті 3 Закону. Разом з тим частиною другою статті 2 Закону передбачено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, а частина четверта цієї ж статті Закону передбачає норму якою забороняється придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України "Про публічні закупівлі", та укладення державних контрактів (договорів), що передбачають оплату державним замовником у сфері оборони, товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України "Про публічні закупівлі", крім випадків, передбачених цим Законом. Тобто, державні замовники при здійсненні закупівель очікувана вартість яких є нижчою ніж зазначено в Законі, мають здійснювати закупівлі відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості № 1178) з урахуванням особливостей визначених Законом. Згідно з пунктом 19 Особливостей № 1178 істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Отже, Законом України “Про публічні закупівлі” та Особливостями № 1178 встановлено норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей № 1178. Так, підпунктом 7 пункту 19 Особливостей № 1178 передбачено внесення змін у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Водночас збільшення суми договору про закупівлю після його підписання можливе у випадку, передбаченому підпунктом 7 пункту 19 Особливостей № 1178, без зміни обсягу закупівлі. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проєктом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей № 1178. Крім цього, інформуємо, що оскільки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є Регулятором у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), то споживачі за наданням роз’яснень з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП мають звертатися до Регулятора. Разом з тим повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|