|
|
22.11.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи дозволяється прикладати до закупівлі аналогічний договір, укладений з військовою частиною в період воєнного стану, із зазначенням інформації про замовника та його місцезнаходження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! У відповідь на Ваше питання повідомляє наступне.
Закон України "Про оборонні закупівлі" визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України "Про оборонні закупівлі" закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про оборонні закупівлі" державний замовник вимагає від учасників закупівель, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 16 цього Закону, подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність одному або декільком кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі".
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Так постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
При цьому варто зазначити, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частин першої та другої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
У разі закупівлі товарів, послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону.
При цьому з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості 1178) на виконання вимог Закону.
Пунктом 48 Особливостей 1178 передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону. У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону.
Водночас вимоги, що зазначаються в тендерній документації, встановлюються замовником самостійно з дотриманням чинного законодавства.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Ураховуючи викладене, замовники самостійно встановлюють вимоги в тендерній документації не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників.
Разом з тим, слід зауважити, що зняття з оприлюднення інформації, розміщеної в електронній системі закупівель здійснюється відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків”.
Положення про комісію щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель (далі – Комісія) затверджено наказом Мінекономіки від 14.11.2019 № 381.
Відповідно до пункту 9-1 Порядку у разі оприлюднення в електронній системі закупівель інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, за зверненням замовника, що оприлюднив таку інформацію в електронній системі закупівель, адміністратор вчиняє дії в електронній системі закупівель з припинення публічного доступу до такої інформації на підставі рішення комісії про надання адміністраторові дозволу на припинення публічного доступу до інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку.
Підсумовуючи, зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
01.01.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! 16.12.2024 була оголошена закупівля охоронних послуг. Закупівля UA-2024-12-16-016126-a. Учасник був лише один. З 27.12.2024 по 01.01.2025 23:59 триває період оскарженя. Тобто підписати договір з учасником можливо лише 02.01.2025. А в тендерній документації, проєкті договору вказаний строк надання послуг з 01.01.2025 по 31.12.2025. Також в технічному завданні вказаний розрахунок вартості послуг з урахуванням 365 днів. Що можна зробити в даній ситуації? Чи можливо затвердити протокол виправлення технічної помилки в термінах надання послуги, без внесення виправлення до технічного завдання? Чи потрібно відміняти торги? Якщо відміна торгів єдине рішення, то яку підставу можна вказати?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
02.12.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Чи передбачена така підстава для внесення змін до договору про закупівлю, укладеного відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами й доповненнями), як зменшення строку дії договору?
2. Яку підставу слід обрати Замовнику для оприлюднення в електронній системі закупівель додаткової угоди про зменшення строку дії договору про закупівлю, враховуючи відсутність відповідного функціоналу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), на виконання вимог Закону. Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-9 пункту 19 Особливостей. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”.Крім того, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivliПринагідно повідомляємо, що відповідь на порушене питання міститься також в статті "ЧИ МОЖНА СКОРОТИТИ СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ ЧИ СТРОК ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ?" на Prozorro Інфобокс, що адмініструє ДП "Прозорро", за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/chi-mozhna-skorotiti-strok-dii-dogovoru-chi-strok-vikonannya-zobov-yazan |
|
|
09.12.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У ході аналізу рекомендацій Мінекономіки, затверджених Наказом №26335 від 22.11.2024 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо здійснення публічних закупівель робіт з будівництва..." з огляду на вживання термінів "будівництво" і "будівлі", вказані в Методиці, хотіли б уточнити чи підпадають під дані закупівлі роботи з реконструкції/будівництва електромереж або роботи з приєднань нових споживачів до електромереж?
Оскільки зазначено, що ці методичні рекомендації поширюються на закупівлю робіт з будівництва нових, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих будівель без розроблення проєктної документації переможцем такої закупівлі (далі – роботи з будівництва). У цих Методичних рекомендаціях термін “будівництво” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про регулювання містобудівної діяльності”, термін “будівлі” – у значенні, наведеному в національному класифікаторі НК 018:2023 “Класифікатор будівель і споруд”, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573, а інші терміни – у значеннях, наведених у Законі. Зокрема зазначено, що БУДІВЛІ – це криті споруди, які можуть використовуватися окремо, побудовані для постійних цілей, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. Ми проводимо реконструкцію/будівництво на нашу думку ІНЖЕНЕРНИХ СПОРУД ( усі споруди, що не належать до будівель, у тому числі лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури та споруди на них).
Ще хотіли б уточнити які роботи входять в "прозоре будівництво"
Просимо надати роз’яснення. Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листах від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 та від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06 " Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76642-07https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=84579Одночасно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1qВодночас зазначаємо, що оскільки згідно Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, а відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р.№ 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, пропонується додатково звернутися до Міненерго та Мінінфраструктури. |
|
|
05.11.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради ознайомився із роз’ясненнями Міністерства економіки України щодо внесених змін до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) від 19.09.2024 та звертається з проханням надати роз’яснення з питання, яке не відображено Міністерством у роз’ясненні.
Згідно з пунктом 38 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
У разі укладення договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 цього Закону, без використання електронної системи закупівель у випадках, встановлених Особливостями, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію, визначену пунктами 10 і 11 частини першої статті 10 цього Закону, в порядку та на умовах, що ними визначені. При цьому істотні умови таких договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями.
При цьому в пункті 11 Особливостей зазначено, що для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Виходячи з вищенаведеного, просимо вас, як Уповноважений орган надати відповідь на питання: чи стосуються нові зміни до Закону, в частині публікації інформації на матеріальні ресурси, договорів, які укладені без використання електронної системи закупівель, вартість яких не перевищує вартісних меж, встановлених пунктом 11 Особливостей?
Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на деякі питання щодо внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” містяться в листі від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=84579Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 23.10.2024 набув чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель (далі – ЕСЗ) інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)”. Відповідно до положень абзацу другого пункту 3-8 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону у разі укладення договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону, без використання ЕСЗ у випадках, встановлених Особливостями, замовник оприлюднює в ЕСЗ інформацію, визначену пунктами 10 і 11 частини першої статті 10 Закону, в порядку та на умовах, що ними визначені. При цьому істотні умови таких договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями. У випадках, передбачених абзацами першим та другим пункту 3-8 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення", замовники можуть не оприлюднювати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг). Згідно з абзацами другим і третім частини першої статті 41 цього Закону невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. Невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, що долучаються після складання договірної ціни, уточненої (узгодженої) відповідно до затвердженої проектної документації (затвердження проектної документації є обов’язковим, якщо це передбачено законодавством). Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої -п'ятої, сьомої -дев'ятої статті 41 Закону, та Особливостей. Відповідно до пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, що визначені в підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Своєю чергою, пункт 11 Особливостей кореспондується з положеннями абзацу першого пункту 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, що регулюють питання здійснення закупівель з меншою пороговою вартістю. Замовники можуть використовувати ЕСЗ відповідно до умов, визначених адміністратором ЕСЗ, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів або шляхом укладання прямих договорів з обов’язковим звітуванням в ЕСЗ про їх укладення. Водночас, оскільки такий договір не є договором про закупівлю в розумінні Закону, положення пунктів 10 і 11 статті 10 Закону на нього не поширюються. |