|
|
03.10.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ « Мірас- Медікал» ( код 39342750), що є імпортером виробів медичного призначення, приймаючи участь в ЗЦП зіштовхнулися з деякими умовами в договорах, які зменшують конкуренцію, обмежують кількість учасників і відповідно призводять до постачання товару по завищеним цінам. Просимо розглянути та прийняти до уваги!!!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Так, відповідно до пункту 12 частини першої статті 9 Закону з метою надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у мережі Інтернет за адресою: www.me.gov.ua у підрубриках “Узагальнені відповіді” рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” розміщено листах від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі”, що знаходиться за посиланням: https://is.gd/Rpgx6m, http://surl.li/eurzdl, http://surl.li/jgcoul, http://surl.li/vyhnyl, які містить інформацію щодо здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу та моніторингу закупівель. Водночас пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питання здійснення контролю слід звертатися до Держаудитслужби. У свою чергу, порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Водночас відповідно допункту 16 Порядку адміністратор здійснює формування та супроводження електронного каталогу шляхом створення в ньому категорій та специфікацій товару, а також організовує та проводить відбір учасників до електронного каталогу шляхом їх кваліфікації (далі - кваліфікація до електронного каталогу). Поряд з цим адміністратором електронного каталогу згідно з Законом та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093, тому з питань, що виникають з приводу формування електронного каталогу, необхідно звертатися до зазначеного ЦЗО. |
|
|
25.10.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 3⁸ Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон 922) у редакції до 23.10.2023 установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Абзацом 1 пункту 3⁸ Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 922 поточної редакції (за змінами згідно Закону України від 19.09.2024 № 3988-IX) установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Умовно кажучи з редакції наведеної норми, а саме з поточної редакції виключено слова «без використання електронної системи закупівель», що ідентифікували закупівлю для цієї норми, як закупівлю без використання електронної системи закупівель.
Тепер ж, виходячи з її змісту, ця норма стосується закупівлі не ідентифікованої як вид закупівлі, а саме закупівля без використання електронної системи закупівель. Водночас за результатом такої закупівлі оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, після укладення такого договору.
Враховуючи викладене, чи стосується норма абзацу 1 пункту 3⁸ Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 922 лише закупівель без використання електронної системи закупівель, чи вона стосується взагалі усіх закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, включаючи і процедури закупівель, і закупівлі з використанням електронного каталогу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76642-07
|
|
|
01.10.2024
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Перелік підстав, за наявності яких замовник відміняє відкриті торги, визначений у пункті 50 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості), затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. Зокрема відповідно до підпункту 2 зазначеного пункту Особливостей замовник відміняє торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель. При цьому Особливостями не визначено ані які саме порушення є такими, що неможливо усунути; ані внаслідок чиїх (замовника, учасника та ін.) дій/бездіяльності вони вчиняються; ані хто може встановлювати факт вчинення таких порушень.
Разом з тим аналіз рішень органу оскарження, що приймаються за результатами розгляду скарг на рішення замовників про відміну торгів через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупів, свідчить про те, що приймаючі рішення щодо правомірності/неправомірності відміни торгів замовником з вищезазначеної підстави орган оскарження виходить з того, що виявлені порушення не можуть виникати внаслідок дій/бездіяльності замовника. Така позиція органу оскарження постає, наприклад, у рішенні від 25.09.2024 № 15833-р/пк-пз, прийнятому за результатом оскарження процедури закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-04-30-008602-a.
Керуючись пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення з таких питань. Внаслідок чиїх дій/бездіяльності можуть виникати порушення, які неможливо усунути? Чи може замовник самостійно встановити порушення законодавства у сфері публічних закупівель та вчинити дії (прийняти рішення), спрямовані на його усунення або відмінити торги за неможливості його усунути?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання міститься в листі від 27.07.2022 № 07/55637-22 "Коментарі та методичні рекомендації проекту ЄС "Підтримка реформи публічних закупівель в Україні" до законодавства про публічні закупівлі" (Коментарі до законодавства про публічні закупівлі, стор.128), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=07%2F55637-22Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 50 Особливостей замовник відміняє відкриті торги у разі, зокрема неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень. При цьому Законом та Особливостями не визначено суб"єкта, який може виявити порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, та не встановлено переліку таких порушень. Разом з тим у разі відміни відкритих торгів замовник протягом одного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття такого рішення. При цьому будь-які рішення щодо здійснення закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. |
|
|
18.11.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу Вас повідомити, чи необхідно у період дій військового стану, складати військовій частині Річний план закупівель на 2025 рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України “Про обороні закупівлі” (далі – Закон) Кабінетом Міністрів України визначені особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 6 Особливостей 1275 для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до абзацу першого пункту 10 Особливостей 1275 закупівлі, визначені пунктами 8 і 9 особливостей, не включаються до річного плану закупівель.
Слід зауважити, що вимоги пункту 6 Особливостей 1275 розповсюджуються як на оборонні закупівлі, що здійснюють державним замовником відповідно до пунктів 8 та 9 Особливостей 1275 так і на оборонні закупівлі, що здійснюються відповідно до пунктів 43-49 Особливостей 1275.
Також частина четверта статті 30 Закону визначає вимогу згідно з якою оборонні закупівлі (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) під час дії правового режиму воєнного стану здійснюються з дотриманням таких вимог, а саме - державні замовники протягом одного робочого дня до дати розміщення оголошення про закупівлю надсилають таке оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель та/або в електронній системі закупівель.
Слід зауважити, що відповідно до частини четвертої статті 30 Закону за результатами здійснення закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Таким чином у випадку укладання державним замовником прямого державного контракту (договору) без використання електронної системи закупівель, відповідно до абзацу першого пункту 9 Особливостей 1275, а також при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг відповідно до пунктів 43-49 Особливостей 1275, державний замовник зобов’язаний розмістити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до вимог та у строки визначені частиною четвертою та п’ятою статті 30 Закону.
Роз`яснення для державних замовників в сфері оборони щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану редакції за 01.02.2024 міститься на офіційному сайти Міністерства економіки України за посиланням https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroni
Слід зауважити, що листи Міністерства не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
22.11.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи дозволяється прикладати до закупівлі аналогічний договір, укладений з військовою частиною в період воєнного стану, із зазначенням інформації про замовника та його місцезнаходження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! У відповідь на Ваше питання повідомляє наступне.
Закон України "Про оборонні закупівлі" визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України "Про оборонні закупівлі" закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про оборонні закупівлі" державний замовник вимагає від учасників закупівель, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 16 цього Закону, подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність одному або декільком кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі".
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Так постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
При цьому варто зазначити, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частин першої та другої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
У разі закупівлі товарів, послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону.
При цьому з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості 1178) на виконання вимог Закону.
Пунктом 48 Особливостей 1178 передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону. У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону.
Водночас вимоги, що зазначаються в тендерній документації, встановлюються замовником самостійно з дотриманням чинного законодавства.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Ураховуючи викладене, замовники самостійно встановлюють вимоги в тендерній документації не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників.
Разом з тим, слід зауважити, що зняття з оприлюднення інформації, розміщеної в електронній системі закупівель здійснюється відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків”.
Положення про комісію щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель (далі – Комісія) затверджено наказом Мінекономіки від 14.11.2019 № 381.
Відповідно до пункту 9-1 Порядку у разі оприлюднення в електронній системі закупівель інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, за зверненням замовника, що оприлюднив таку інформацію в електронній системі закупівель, адміністратор вчиняє дії в електронній системі закупівель з припинення публічного доступу до такої інформації на підставі рішення комісії про надання адміністраторові дозволу на припинення публічного доступу до інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку.
Підсумовуючи, зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|