Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Чи можна укладати прямий договір з ВЧ на основі закупівлі товару до 200 000 грн. та посилатись на Постанову №1275 від 11 листопада 2022 р. Чи необхідно подавати в такому випадку калькуляцію?

Відповідь

06.01.2025

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

3048 / 3849

Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМИМОСТОБУД» активно приймає участь у піблічних закупівлях та виконує роботи з будівництва/капітального ремонту/реконструкції об'єктів різного рівня складності та класу наслідків. У період воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення під час здійснення закупівель ми керуємося Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зі змінами відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)» 19.09.2024 № 3988-IX, з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. Відповідно до п. 1 Статті 41 Закону: "Невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. У документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов’язково має зазначатися така інформація: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції.» На етапі подачі тендерної пропозиції та підписання договору Підряднику необхідно здійснити моніторинг ринку та визначити матеріали, які зобов’язується використовувати та поставити на об’єкт для виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної документації. Визначені матеріали погоджуються з замовником та оформлюєтся додаток до договору, що має містити інформацію про ціни на матеріальні ресурси, а саме: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. У зв’язку з сьогоднішньою ситуацією в країні та на ринку, в процесі виконання робіт можуть виникнути ситуації, коли постачальник не може поставити матеріали визначеної країни походження в додатку, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. В результаті Підрядник буде вимушений закупити аналогічний товар іншої країни походження. Дана зміна не призведе до зміни назви матеріалу, його кількості та ціни, тобто керуючись п.7 ст. 41 Закону не є істотною умовою договору та причиною внесення змін до договору про закупівлю, про ціни на матеріальні ресурси та коригування проектно-кошторисної документації. Тому, звертаємось до вас з проханням надати роз’яснення та механізм дій підрядника в наступних питаннях: 1. Чи зобов’язаний підрядник купувати матеріали саме тієї країни походження, яка визначена в додатку до договору, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси? 2. Чи потрібно вносити зміни до договору та додатку до договору, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у випадку зміни країни походження товару, без зміни назви, кількості та ціни на нього? 3. Чи повинен підрядник надавати підтвердження країни походження матеріалів та обладнання при здачі актів виконаних робіт Замовнику та в якому вигляді?

Відповідь

18.09.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3016 / 3486

Казначейство як замовник у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просить надати роз’яснення з наступного питання. Нормативно-правове регулювання сфери публічних закупівель підпадає під дію спеціального Закону та підзаконних актів, виданих на його виконання. Відповідно до положень ч.3 ст.12 Закону під час використання ЕСЗ з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до положень ч.5 ст.22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через ЕСЗ із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до абз.3 п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Слід зазначити, що відповідно до ЗУ від 01.12.2023 № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації» внесено зміни до назви ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII, слова «Про електронні довірчі послуги» замінено словами «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Відповідно до п.27 ч.1 ст.1 ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155-VIII) КЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Водночас п.59 ч.1 ст.1 Закону № 2155-VIII визначає, що УЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису. Тобто поняття «КЕП» та «УЕП» законодавчо розмежовані. При цьому, враховуючи вищезазначене, спеціальними нормами у сфері публічних закупівель чітко передбачено застосування саме КЕП, а не УЕП. Відповідно до постанови КМУ від 03.03.2020 № 193 реалізовано експериментальний проект щодо забезпечення можливості використання не пізніше ніж до 05.03.2022 удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Відповідно до постанови КМУ від 17.03.2022 № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» надано можливість використовувати УЕП на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування. Дану постанову відповідно до постанови КМУ від 26.01.2024 № 88 визнано такою, що втратила чинність (з 01.02.2024). Враховуючи вищезазначене, просимо повідомити чи вправі замовники (у розумінні Закону) вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП (без можливості накладення УЕП) у процесі подання тендерних пропозицій. Якщо замовники не вправі вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП, то просимо повідомити якою нормою (нормами) чинного законодавства України передбачено право замовників дозволяти учасниками накладати УЕП на їхні документи.

Відповідь

28.10.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2976 / 3398

Замовник розпочав процедуру закупівлі відкриті торги до набрання чинності останніх змін до ЗУ "Про публічні закупівлі". Договір підписано 25.10.24 (після набрання чинності останніх змін до ЗУ "Про публічні закупівлі"). Відповідно до ст.41 ЗУ "Про публічні" невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. Враховуючи що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, чи повинен Замовник обов'язково оприлюднювати документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, як того вимагає ст. 10 ЗУ "Про публічні закупілі"? Чи закупівлі розпочаті розпочаті до набрання чинності змін до Закону, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цих змін?

Відповідь

16.09.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2967 / 3316

Доброго дня, прошу надати роз'яснення стосовно покладання обов'язків уповноваженої особи. В штатному розписі Головного управління є Фінансове управління, який очолює начальник управління -головний бухгалтер (сім'я 4-IV-2) в складі якого є струтурний підрозділ відділ планувань та закупівель в складі якого є головний спеціаліст до посадових обов'язків якого входить функція уповноваженої особи( сім'я 10-VII-2), але ця посада вакантна. Питання, чи може головний бухгалтер виконувати обов'язки уповноваженої особи з доплатою 50% від окладу уповноваженої особи відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про публічні закупівлі" чи 100% окладу відповідно до Роз`яснення НАДС щодо встановлення компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, передбаченої пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Чи взагалі має право головний бухгалтер на отримання доплати за виконання обов'язків уповноваженої особи, якщо очолює підрозділ до складу якого входить належний структурний підрозділ.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення громадянина

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2