|
|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.04.2020 набуває чинності нова редакція ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про публічні закупівлі", в якій суттєво відрізняються вимоги статті 17 від нинішньої редакції. У зв’язку з цим, просимо Вас роз’яснити наступні питання:
пп. 13 ч. 1 ст.17 необхідно відхилити пропозицію, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів
- тобто вимога встановлена до Учасника, та підлягає розгляду до визначення результатів;
- ч. 3 ст.17 з цієї підстави учасник повинен підтвердити відсутність цієї підстави, тобто надати інформацію «від себе», оскільки згідно цієї ж ч.3 документами відсутність підстав для відмови підтверджує лише переможець.
Листом від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 Мінекономіки повідомило про офіційні реєстри, в яких замовник має отримувати інформацію для перевірки. Стосовно податкового боргу реєстру не має та інформація змінюється щодня.
У звֹ’язку з цим постає питання:
- під час розгляду пропозиції учасника необхідно керуватися лише інформацією, що надана учасником «від себе» чи інформацію про наявність або відсутність податкового боргу для цього етапу можливо отримати із публічної інформації в вигляді відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації»;
- скільки раз необхідно перевіряти цю інформацію: двічі (у Учасника, і потім Переможця)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки поступово готує узагальнені відповіді, які будуть містити відповіді на питання, зокрема щодо статті 17 нової редакції Закону, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповідь на запит 107/2020 ДП МА "Бориспіль" отримало відповідь з посиланням на лист лист від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “Щодо учасників нерезидентів” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06. Проте о цих листах йдеться про документи нерезидентів, що подаються в складі тендерної пропозиції. Ми дуже просимо роз’яснити позицію відносно документів переможця (вона не відображена в перелічених вище листах), а саме:
1. переможець-нерезидент має надати довідку від підрозділу МВС України, чи може надати довідку від відповідного підрозділу країни – учасника?
2. в якій країні переможець – нерезидент має бути «не судимим»: в Україні, чи в своїй країні?
Дуже сподіваємось на отримання відповіді, оскільки це суттєво впливає на формування вимог тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “Щодо учасників нерезидентів” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F1900-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06, які містять вичерпну інформацію.
|
|
|
29.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону № 922 тендерний комітет або уповноважена особа (особи) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель.
Згідно Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затвердженого наказом мін'юсту від 12.04.2012 № 578/5 передбачено:
ст.219 - Документи (протоколи, звіти, експертні висновки, акти, доповіді, економічні обґрунтування, розрахунки) про проведення конкурсних торгів та участь у них (строк списання 3 роки);
ст.236 - Листування з організації та проведення конкурсних торгів (строк списання 3 роки).
Питання виникло цього року, оскільки доводиться списувати 2016 рік, в якому були процедури закупівлі конкурсних торгів так і публічні закупівлі.
Функцію зберігання електронних документів покладено на Електронну систему закупівель.
А як бути із документами створеними в паперовому вигляді, що згодом завантажені в систему: тендерна документація, протоколи розгляду? Чи можна паперові документи публічних закупівель знищувати відповідно ст. 219, ст. 236 Переліку (три роки), тобто вже у цьому році?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим повідомляємо, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону електронна система закупівель повинна зокрема відповідати вимогам щодо наявності системи збереження даних, що здійснює зберігання протягом не менш як 10 років усіх документів, що надійшли від замовників, учасників, органу оскарження та були створені під час оцінки тендерних пропозицій, та забезпечує автоматичне резервування і відновлення даних.
Крім того, відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” створені електронною системою закупівель документи можуть бути у разі потреби роздруковані.
У свою чергу, наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів. Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації є Мін'юст.
|
|
|
27.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до положень Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2498, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1384/27829:
Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п. 1.2.);
Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку (п. 1.3.);
Цей Договір укладається на невизначений строк (п. 12.1.).
Оскільки Замовник підписав заяву-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, то з 01.01.2019 р. його було приєднано на невизначений строк до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»: Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
Як звітувати по такому договору якщо його строк дії безстроковий? Чи можливо потрібно укладати Типовий договір розподілу природного газу щороку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
При цьому ураховуючи вимоги статті 10 Закону, замовники самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, зокрема звіт про виконання договору, протягом 3 днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення щодо оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 Закону у випадку закінчення строку його дії, або виконання, або розірвання.
|
|
|
24.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Наше підприємство новостворене. Чисельність працівників, на даний момент, становить 3 працівники. Для створення тендерного комітету не вистачає кількості працівників, тому логічно плануємо призначити уповноважену особу. Підскажіть будь ласка, чи це є правильно? Як правильно сформулювати в наказ на призначення і чи вказувати в наказі(січень 2020 року) доплату за покладення на працівника як додаткової роботи, чи доплата повинна призначатися з 01.01.2022 року (відповідно листа Мінекономіки 3305-04/52038-03 від 06.12.2019) Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету входять не менше п'яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п'ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.
Водночас Законом також передбачено право визначення уповноважених осіб, відповідальних за організацію та проведення процедур закупівель. Питання визначення уповноважених осіб розглянуто в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29267-08
З інформацією стосовно досвіду замовників, у яких працюють уповноважені особи та професійного стандарту “Фахівець з публічних закупівель", пропонуємо ознайомитися у підрубриці “Професіоналізація” рубрики “Публічні закупівлі” за посиланням http://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia
Поряд з цим повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20 жовтня 2019 року та буде введено в дію 19 квітня 2020 року.
При цьому відповідальною за організацію та проведення спрощених закупівель з 19 квітня 2020 року може бути лише уповноважена особа.
Відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель з 19 квітня 2020 року можуть бути як уповноважена особа, так і тендерний комітет. При цьому тендерний комітет може здійснювати організацію і проведення процедур закупівель лише до 01 січня 2022 року.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 11 нової редакції Закону, яка вводиться в дію з 19 квітня 2020 року, уповноважена особа визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов'язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
|