|
02.08.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Підкажіть, будь ласка, якщо під час проведення відкритих торгів замовник вносить зміни до тендерної документації та згідно з абзацом третім п. 54 Особливостей продовжує строк для подання тендерних пропозицій таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів, чи повинен він, замовник, оприлюднювати крім інших документів, визначених законодавством, перелік змін, що вносяться до оголошення про проведення відкритих торгів, якщо жодних інших змін до оголошення не вносилося?
І ще одне питання.
В абзаці четвертому п. 54 Особливостей зазначено, що зміни, що вносяться замовником до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у новій редакції зазначених документації та/або оголошення додатково до їх попередньої редакції.
Якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюєтеся замовником шляхом внесення інформації у відповідні поля електронної системи, а не файлами як тендерна документація, то чи правильно ми розуміємо, що для оголошення фраза «розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у новій редакції» означає, що електронна система формує нову редакцію оголошення після внесення змін замовником до оголошення і замовник додатково не повинен розміщувати файл із новою редакцією оголошення, як це відбувається з тендерною документацією під час внесення до неї змін, а розміщує тільки перелік змін, що вносяться до оголошення про проведення відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (стор. 7), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F27710-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Відповідно до абзацу 4 пункту 54 Особливостей зміни, що вносяться замовником до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у новій редакції зазначених документації та/або оголошення додатково до їх попередньої редакції. Замовник разом із змінами до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів у машинозчитувальному форматі розміщуються в електронній системі закупівель протягом одного дня з дати прийняття рішення про їх внесення. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Водночас питання внесення змін до тендерної документації та оголошення висвітлено на Prozorro Інфобокс за посиланнями: https://infobox.prozorro.org/articles/vidkriti-torgi-z-osoblivostyami-poetapno та https://infobox.prozorro.org/articles/zmini-do-postanovi-1178-vid-9-kvitnya-2024
|
|
12.08.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Наше комунальне некомерційне підприємство є замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" та є закладом охорони здоров’я, що здійснює закупівлі медичних виробів за переліком згідно з додатком 1 Особливостей, затверджених постановою КМУ 1178, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822.
Чи зобов'язаний наш заклад здійснювати закупівлю такого медичного виробу, як "подовжувач дренажу" з використанням електронного каталогу, враховуючи наявність в додатку 1 таких виробів, як "дренажі"?
Заздалегідь вдячні за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
|
|
12.08.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
При визначенні предмету закупівлі як Автоматизоване робоче місце(АРМ) у складі моноблока та принтера було обрано код ДК 021:2015 30210000-4..Орнан Держказначейства відмовляє у реєстрації договору,тому що складова АРМ-принтер має свій код ДК,який не співпадає з обраним.Чи повинен замовник розділити основний засіб і купувати його частинами за різними кодами ДК чи можемо купувати АРМ за одним кодом ДК 30210000-4,оскільки у структурі коду є категорія 30214000-2 Робочі станції,що відповідає суті АРМ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з пунктом 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником відповідно до Порядку. При цьому перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним. Відповідно до пункту 22 Особливостей державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону.Так, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. З огляду на викладене, щодо визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону.
|
|
02.08.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Пункт 43 постанови КМУ від 11 листопада 2022 р. № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" визначає що:
"Державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”."
Виникає декілька питань.
1. Що належить до військової техніки? І чи належать до військової техніки, легкові автомобілі, які стоять на обліку у військовій частині та Збройних Силах України? А одже, чи можна здійснювати ремонт та технічне обслуговування такої техніки без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”?
Ми знайшли таке тлумачення щодо військової техніки.
Відповідно до пункту 3 частини 2 Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції, що затверджено постановою КМУ від 03.03.2021 № 234 військова техніка — технічні пристрої і засоби (системи, комплекси, зразки виробів), що призначені для ведення та забезпечення бойових дій, управління і забезпечення функціонування військових підрозділів Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів військових формувань, навчання їх особового складу, обладнання та апаратура для випробування і контролю таких пристроїв і засобів, а також інші технічні засоби, пристрої, обладнання і предмети, спеціально виготовлені та / або конструктивно призначені для кінцевого використання у військових цілях.
2. Чи належать до складових частин запасні частини, змінні деталі та елементи військової техніки, в тому числі фільтра, ремені, шини, акумулятори, гальмівні колодки і таке інше?
Ми знайшли таке тлумачення щодо складових частин.
Відповідно до пункту 20 частини 2 Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції, що затверджено постановою КМУ від 03.03.2021 № 234 складова частина озброєння, військової і спеціальної техніки — виріб, призначений для виконання певних технічних функцій складного зразка.
Складний зразок – зразок озброєння, військової та спеціальної техніки (система, комплекс, одиниця озброєння, військової та спеціальної техніки), розроблення якого потребує розв’язання складних науково-технічних проблем, залучення значних матеріальних і фінансових ресурсів та який не є складовою частиною та / або комплектувальним виробом загальнотехнічного призначення інших зразків.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Згідно з пунктом 2 розділу першого наказу CБУ від 23 грудня 2020 № 383 “Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю” військова техніка — це літаки та гелікоптери бойові, учбово-бойові, спеціальні військові, транспортні, апарати літальні безпілотні, складові одиниці літальних апаратів, пристрої та агрегати авіаційні, обладнання для забезпечення зльоту, посадки та технічного обслуговування літальних апаратів; бойові кораблі та катери, кораблі спеціального призначення, судна та катери забезпечення і спеціальні, апарати глибоководні; машини бойові колісні, машини військові спеціальні колісні, машини бойові гусеничні, спеціальне приладдя озброєння бойової колісно-гусеничної техніки; спеціальна техніка телефонного, телеграфного зв’язку та передачі даних, її складові частини; технічні засоби захисту апаратури, ліній і каналів зв’язку та їх складові одиниці, апаратура шифрувальна та її складові частини, спеціальна техніка факсимільного зв’язку, техніка спеціального радіозв’язку, апаратура радіонавігаційних систем, спеціальна апаратура для запису (відеозапису) та відтворення звуку (відеосигналів), обладнання радіолокаційне, гідролокаційне, техніка протидії радіоелектронним, інфрачервоним, оптичним, гідроакустичним засобам виявлення цілей, засобам зв’язку, радіорозвідки противника, технічного захисту інформації та комплексного технічного контролю; спеціальне обладнання для автоматизованого (автоматичного) оброблення даних військового призначення, програмне забезпечення. Відповідно до пункту 3 частини 2 Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 № 234 “Про затвердження Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції”, військова техніка — технічні пристрої і засоби (системи, комплекси, зразки виробів), що призначені для ведення та забезпечення бойових дій, управління і забезпечення функціонування військових підрозділів Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів військових формувань, навчання їх особового складу, обладнання та апаратура для випробування і контролю таких пристроїв і засобів, а також інші технічні засоби, пристрої, обладнання і предмети, спеціально виготовлені та/або конструктивно призначені для кінцевого використання у військових цілях. Також інформуємо, що роз`яснення для державних замовників в сфері оборони щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану редакції за 13 лютого 2024 міститься на офіційному сайти Міністерства економіки України за посиланнямhttps://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroni Принагідно звертаємо увагу на те, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
31.07.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У відповідності до Закону України «Про лікарські засоби», лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин, які мають фармакологічну, імунологічну або метаболічну дію та застосовуються або вводяться людині у відповідній лікарській формі для лікування чи профілактики захворювань людини або з метою відновлення, покращення чи зміни фізіологічних функцій організму, або для встановлення медичного діагнозу.
Відповідно до Закону про ветеринарну медицину ветеринарні лікарські засоби - субстанції або їх комбінації, призначені для лікування та / або профілактики хвороб тварин або відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій, обмінних процесів у тварин.
Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок № 708) та Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок № 1082), які визначають, що: під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та / або місцем поставки лікарських засобів (пункт 2 Порядку № 708);
крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо: міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу (пункт 13 Порядку № 1082).
Чи потрібно при закупівлі ветеринарних лікарськтх засобів предмет закупівлі визначати за показниками третьої цифри Єдиного закупівельного словника та др кожному з них додавати МНН?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Відповідно до Положення "Про Міністерство аграрної політики та продовольства України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021№ 124 (зі змінами), Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини. Тому з питання застосування міжнародної непатентованої назви лікарського засобу для ветеринарних лікарських засобів, пропонуємо звертатися до вищезазначених центральних органів виконавчої влади.
|