|
14.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 6 ст. 41 дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Просимо пояснити, що мається на увазі під поняттям початковий договір. Чи включає це поняття на момент застосування 20 % договір з усіма змінами, що були до нього протягом року? Чи це тільки договір, що був укладений за результатами тендера, і зміни до нього не враховуються?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною п'ятою статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у цій частині цієї статті Закону.
При цьому пунктом 8 частини п’ятої статті 41 Закону встановлено, що істотні умови договору можуть змінюватись у зв’язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
У свою чергу, частиною шостою статті 41 Закону визначено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
При цьому 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).
Поряд з цим інформуємо, що наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати узагальнений лист, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
14.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи має право голосу секретар тендерного комітету щодо рішень, які приймаються тендерним комітетом? Або він лише веде документацію та викладає її на сайт? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Згідно з абзацом четвертим пункту 4 розділу Х Закону для цілей цього Закону тендерний комітет – це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом.
Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет у разі створення затверджуються рішенням замовника. Примірне положення про тендерний комітет затверджується Уповноваженим органом (абзац сьомий та чотирнадцятий пункту 4 розділу Х Закону).
Поряд з цим пропонуємо ознайомитись з листом від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06
Отже, замовники під час розроблення положення про тендерний комітет можуть керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 в частині, що не суперечить вимогам Закону.
При цьому функції кожного члена комітету, у тому числі секретаря, який є членом тендерного комітету, визначаються положенням про тендерний комітет.
У свою чергу, відповідно до абзацу тринадцятого пункту 4 розділу Х Закону рішення тендерного комітету оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні. У разі відмови члена тендерного комітету підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Таким чином, рішення тендерного комітету приймаються шляхом поіменного голосування всіх членів комітету, які входять до його складу та присутні на засіданні тендерного комітету, включно з секретарем тендерного комітету або іншим членом, який відповідно до затвердженого положення про тендерний комітет виконує його обов'язки.
|
|
13.06.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи має право Замовник спрощеної закупівлі і на підставі чого, якщо так, повернути на кваліфікацію відхиленого учасника,та визнати його переможцем, якщо визнає його вимогу щодо неправомірності відхилення його пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
12.06.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати консультацію у відповідності до п. 13 частини першої ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VІІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 року №114-ІХ), (далі – нова редакція Закону), щодо наступного.
Замовником розпочато процедуру закупівлі відкриті торги з публікацією англійською мовою до введення в дію нової редакції Закону, а саме 1.04.2020 року. В період оскарження рішень Замовника було подано скаргу до органу оскарження, а саме 11.06.2020 року, тобто під час дії вже нової редакції Закону.
У відповідності до абз. 5 пункту 3 частини другої ст. 40 нової редакції Закону замовником як виняток може бути застосована переговорна процедура закупівлі «…. оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;» .
Чи має право замовник провести переговорну процедуру закупівлі на підставі абз. 5 пункту 3 частини другої ст. 40 нової редакції Закону?
Заздалегідь вдячні за консультацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Поряд з цим пунктом 3 частини другої статті 40 Закону визначено перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю.
Так, відповідно до абзацу п’ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
У свою чергу, визначення поняття “конкурентна процедура закупівлі (тендер)” наведено в пункті 13 частини першої статті 1 Закону.
Таким чином, умова застосування переговорної процедури закупівлі, визначена абзацом п’ятим пункту 3 частини другої статті 40 Закону, застосовується саме у разі оскарження тендеру (конкурентної процедури закупівлі), що проводиться відповідно до вимог Закону в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019.
|
|
12.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Установою у березні 2020 року укладений договір на 100 тис. грн. на закупівлю звукопідсилювальної апаратури (ДК 021:2015: 32340000-8 — Мікрофони та гучномовці)(звіт про укладений договір). На даний час установі надана благодійна допомога за рахунок якої планується закупівля товару по даному коду на суму 11500 грн. Чи обов'язково здійснювати цю закупівлю із застосуванням спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 690/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e68e51f2-a240-4561-9b20-8c1eb316dfa4&lang=uk-UA
Водночас питання щодо застосування вартісних меж Закону розглянуто у запиті № 688/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|