|
|
19.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Проведено відкриті торги з особливостями на закупівлю електричної енергії на 2024 рік з врахуванням потреби на весь період. Укладено договір де сума договору на час реєстрації в казначействі перевищує кошторисні призначення. Казна вимагає зменшувати суму договору, хоча в договорі є пункт в якому зазначено, що договір реєструється в межах кошторисних призначень. Як діяти в такій ситуації Замовнику, якщо відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" та постанови 1178 зменшувати суму договору можна, а збільшувати не можна (якщо зменшити суму договору то потім збільшити уже неможливо) і на решту потреби проводити знов закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 28.02.2023 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 17.05.2023 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обгрунтування), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. Тому, з порушеного питання щодо дотримання бюджетного законодавства пропонуємо звернутись до Мінфіну. Разом з тим, Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Тому, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Державної казначейської служби України. |
|
|
10.05.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Прошу надати роз'яснення з приводу такого питання з посиланням на норми законодавства.
В закладі освіти працює юристконсульт на якого покладені обов'язки уповноваженої особи з публічних закупівель. Чи може керівник закладу освіти покласти обов'язки на цю ж людину бути відповідальною за проведення роботи з питань запобігання і виявлення корупції? Чи не буде це конфліктом інтересів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з норм статті 11 Закону, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів, які встановлені Законом. Не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Визначення або призначення уповноваженої особи не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Для цілей цього Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII) Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Згідно із статтею 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належить, зокрема надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів. Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Національного агентства. |
|
|
28.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до двадцятих змін до Постанови №1175, починаючи з 13.02.2024 замовникам заборонено здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Ісламської Республіки Іран , здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Ісламської Республіки Іран, а також замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник є громадянином Республіки Іран
Як бути державному замовнику, який здійснює закупівлю для потреб оборони за Постановою №1275? Як відхилити учасника який пропонує товар з Ірану, якщо такої підстави в Постанові№1275 для відхилення немає. Чи можна встановити додаткові вимоги наприклад в договорі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Згідно із частиною 2 статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Окрім цього звертаємо увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2024 року № 122 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275” внесено зміни до Постанови № 1275.
Згідно із пунктом 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд) в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р.,№ 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407);
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
Окрім цього відповідно до підпункту 8 пункту 3 Постанови № 1275 державним замовникам забороняється: здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА; здійснювати закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до 19 жовтня 2022 року.
Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Також із 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 із змінами (далі – постанова № 1178, Особливості № 1178), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Абзацом першим пункту 2 постанови № 1178 установлено,що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Пунктом 44 Особливостей № 1178 передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників.
Отже, закупівлі державними замовниками у сфері оборони, службами державного замовника, а також військовими частинами, організаціями (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони, здійснюються відповідно до положень чинного законодавства, в тому числі законодавства у сфері публічних закупівель у порядку, встановленому таким законодавством. При цьому кожен із передбачених пунктом 8 Особливостей 1275 способів здійснення закупівель містить посилання на відповідні умови щодо порядку та нормативного регулювання їх проведення.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
13.12.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до постанови КМУ від 11.11.2022 №1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" (далі – Постанова) затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості). Пунктом 7 Особливостей встановлено, що відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.
Водночас статтею 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що Уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених цим Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення на такі питання:
1) Хто може бути іншою особою державного замовника та членами колегіального органу, зазначених у пункті 7 Постанови ?
2) Чи повинні інші особи державного замовника та члени колегіального органу підтверджувати свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування?
3) Якими професійними компетенціям та якими знаннями, вміннями і навичками повинні відповідати інші особи державного замовника та члени колегіального органу, визначені пунктом 7 Постановою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" від 11.11.2022 № 1275 (далі – Постанова 1275) встановлює порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану та затверджує особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості).
Відповідно до вимог пункту 7 Особливостей, відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.
Особливості не містять окремих вимог до уповноваженої особи/іншої особи державного замовника та/або представників колегіального органу, що утворюється державним замовником для організації та проведення оборонних закупівель.
Відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення публічних закупівель, у тому числі дистанційне в Інтернеті.
Уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом.
Відповдіно до листа Державного підприємства “Прозорро”, в електронній системі закупівель немає обмежень щодо проходження тестування іншими особами державного замовника та/або членами колегіального органу державних замовників у сфері оборони на веб-порталі Уповноваженого органу.
Тож будь - які особи, яких замовник визначить відповідальними за проведення саме оборонних закупівель можуть пройти тестування уповноваженої особи та вчиняти дії з реєстрації, оголошення закупівель тощо.
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
01.03.2024
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Служба відновлення проводить оборонні закупівля. Наразі закуповуємо послуги вартісттю до 200 тис. грн. Відповідно до постанови КМУ № 1275 не зрозуміло, як проводити закупівлі оборонних послуг, а саме влаштування фортифікаційних споруд вартістю до 200 тис. грн.
Питання :
1.Чи потрібно складати та оприлюднювати план закупівлі оборонних послуг, а саме влаштування фортифікаційних споруд вартістю до 200 тис. грн.?
2. Чи потрібно звітувати про укладений договір по закупівлі оборонних послуг, а саме влаштування фортифікаційних споруд вартістю до 200 тис. грн. в разі укладання прямого договору?
Прохання надати роз”яснення в найкоротший термін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Питання щодо здійснення закупівель державними замовниками у сфері оборони щодо закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного призначення) для будівництва фортифікаційних споруд (далі – державні замовники) висвітлено розділом “Проведення закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд” Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 на виконання положень Закону України “Про оборонні закупівлі» (далі – Особливості 1275).
Окрім цього питання щодо будівництва фортифікаційнх споруд врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 р. № 1415 "Деякі питання підвищення оборноздатності держави на період воєнного стану в Україні".
При цьому вартісні пороги застування процедур та правил оборонних закупівель визначаються Законом України “Про оборонні закупівлі” та Особливостями 1275, відповідно закупівлі товарів і послуг вартість предмета закупівлі яких не перевищує 200 тис. гривень, а для робіт не перевищує 1,5 млн. гривень не регулюються Особливостями 1275 та/або Законом України “Про оборонні закупівлі”.
Роз`яснення для державних замовників в сфері оборони щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану редакції за 01.02.2024 р міститься на офіційному сайти Міністерства економіки України за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroni
Питання здійснення закупівель державними замовниками у сфері оборони щодо закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного призначення) для будівництва фортифікаційних споруд висвітлено у відповіді на запит 66/2024 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=103a0f8d-85a1-480f-b601-9710ca68d18b&lang=uk-UA
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|