|
|
10.05.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Прошу надати роз'яснення з приводу такого питання з посиланням на норми законодавства.
В закладі освіти працює юристконсульт на якого покладені обов'язки уповноваженої особи з публічних закупівель. Чи може керівник закладу освіти покласти обов'язки на цю ж людину бути відповідальною за проведення роботи з питань запобігання і виявлення корупції? Чи не буде це конфліктом інтересів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з норм статті 11 Закону, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів, які встановлені Законом. Не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Визначення або призначення уповноваженої особи не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Для цілей цього Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII) Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Згідно із статтею 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належить, зокрема надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів. Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Національного агентства.
|
|
|
16.04.2024
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи зобов'язана військова частина, оприлюднювати в електронній системі закупівель, інформацію про проведення закупівлі без використання електронної системи закупівель звіт про укладений договір та сам договір, якщо предметом такого договору є квадрокоптери (Mavik, FPV, ), які використовуються для виконання завдань?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Інформуємо, що роз`яснення для державних замовників у сфері оборони та служб державних замовників щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану розміщені на офіційному сайті Міністерства економіки України за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroni . Разом з тим, повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
|
15.09.2023
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, шановне Міністерство. Відповідно до останніх змін, що внесені до пункту 9 Постанови Кабміну № 1178 (версія від 07.09.2023 р.) потрібне обгрунтування у разі закупівлі, що дорівнює або перевищує 50 тисяч. Як діяти в наступній ситуації: якщо раніше була по коду ДК здійснена закупівля на 5 тисяч, а далі планується закупівля по коду на 45 тисяч, чи потрібно в даному випадку при загальній сумі по коду ДК 50 тисяч готувати обгрунтування на закупівлі 45 тисяч ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (3.Щодо пункту 9 Особливостей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 Принагідно інформуємо, що 13.09.2023 представниками Міністерства проведений вебінар, в якому розглянуто зміни до особливостей проведення публічних, який розміщено за посиланням: https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=1472618726918746 https://www.youtube.com/watch?v=UP5fN3M6fDA
|
|
|
11.05.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення щодо застосування норми ст.25 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей, в частині неповернення тендерного забезпечення у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 Особливостей. Оскільки ст. 25 у вищевикладеному випадку посилається на ст.17 Закону, а ст.17 ЗУ в свою чергу регулюється пунктом 44 Особливостей.
Виходячи із вищевикладеного, чи можливе застосування ст.25 в частине неповернення тендерного забезпечення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 149/2023 та листі від 17.05.2023 №3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37e6c636-217e-4e40-a211-f10e7da855f3&lang=uk-UA.Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Під час здійснення публічної закупівлі відповідно Особливостей замовники застосовують положення статті 25 Закону з урахуванням положень пункту статті 44 цих Особливостей. Також інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2022 № 471 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 і від 21 березня 2023 р. № 253 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” затверджено нову редакцію Особливостей. Таким чином, 19.05.2023 під час здійснення публічної закупівлі відповідно Особливостей замовники застосовують положення статті 25 Закону з урахуванням положень пункту статті 47 цих Особливостей. Принагідно пропонуємо переглянути вебінар та презентацію до нього, що проведений 18.05.2023 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Законодавчі зміни в регулюванні закупівель", що доступні за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/vebinar-na-temu-povernennya-aukcioniv-v-sistemu або у Youtube: https://youtu.be/aDUZHUc5Yms.
|
|
|
26.09.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником було укладено договір за результатами проведення процедури закупівлі відкриті торги (з особливостями) зі строком дії до 31.12.2024 року. В даному договорі Сторонами було передбачено, що розрахунки проводяться на умовах відстрочки платежу після отримання Товару Покупцем та згідно з підписаною сторонами видатковою накладною. Максимальним строком відстрочення платежу є 30 робочих днів . Отже постає питання, якщо поставка товару буде здійснена до 31.12.2024 року, то чи може Замовник оплачувати товар у січні - лютому 2025 року (бо є в договорі умова відстрочки платежу) і якщо Замовник все ж таки сплатить вартість поставленого товару наприклад 5 лютого 2025 року, то чи не буде вважатися у даному випадку порушення Замовником статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки уповноважена особа буде розміщувати звіт про виконання договору про закупівлю у строк, який буде більше 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю (термін дії договору до 31.12.2024 року).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987 -06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону. При цьому замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України. Водночас відповідно до пункту 4 Особливостей у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону. При цьому перелік інформації, яку обов’язково повинен містити звіт про виконання договору про закупівлю, визначено частиною першою статті 42 Закону. Отже, замовник самостійно визначає, з настанням якої підстави оприлюднювати звіт про виконання договору, ураховуючи умови такого договору в частині можливості застосування, зокрема пункту 4 частини п’ятої статті 41 Закону, коли існує необхідність продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
|