|
03.07.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Військовою частиною А4150, застосовується переговорна процедура згідно Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” від 12.05.2016 № 1356-VIII (далі – Закон). Згідно підпункут 6 пункту 1 статті 4 Закону зазначено, що Замовник відхиляє пропозицію учасника якщо встановлено невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям та вимогам, визначеним у статті 17Закону України "Про публічні закупівлі", а згідно підпункут 7 пункту 1 статті 4 Закону замовник відхиляє пропозицію якщо учасник не усунув недоліки у поданих ним документах протягом наступних 24 годин з моменту ознайомлення учасника з такими недоліками під час проведення переговорів. Не зрозуміло, Замовник повинен відхилити пропозицію учасника до моменту переговорів, тобто без запрошення на переговори, чи Замовник повинен запросити учасника на переговори, ознайомити з порушеннями та надати 24 години на усунення виявлених порушень?
Зповагою, Військова частина А4150.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій статті 2 Закону, здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Поряд з цим, статтею 3 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як максимальна економія та ефективність, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 1 частини першої статті 1 Закону відбір учасників для проведення переговорної процедури закупівлі передбачає проведення електронного аукціону.
Водночас відповідно до частини дев’ятнадцятої статті 3 Закону замовник у строк, що становить не більше трьох робочих днів з дня завершення аукціону, розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору та визначає учасником переговорів такого учасника відбору, який запропонував найнижчу ціну / приведену ціну з урахуванням підстав відхилення, визначених статтею 4 цього Закону.
При цьому, згідно з частиною третьою статті 6 Закону під час проведення переговорів перевіряється відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, встановленим замовником, та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”.
У свою чергу, частиною четвертою статті Закону передбачена можливість усунення учасником відбору недоліків в документах, крім випадку підтвердження подання забезпечення цінової пропозиції, шляхом прикріплення уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом наступних 24 годин з моменту ознайомлення на переговорах учасника з такими недоліками.
Таким чином, замовник розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору, визначає учасника переговорів та проводить з ним переговори, в порядку, встановленому Законом, керуючись принципами закупівель, визначеними Законом України “Про публічні закупівлі”.
Разом з тим зазначаємо, що згідно з Положенням про Міністерство оборони України (далі – Міноборони), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони у мирний час та особливий період.
Ураховуючи викладене, пропонуємо з зазначеним питанням додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
17.09.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Підприємство-резидент України планує брати участь у тендері в складі ФОП/ТОВ і є новоствореною юридичною особою.
Прошу Вас повідомити, чи має право замовник вимагати від учасників бути не новоствореною юридичною особою, та потребувати учасників мати реєстрацію ЄДРПОУ не менш ніж 4 роки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 229/2016, 513/2017 та 758/2018 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b04d041b-6b67-4a5f-bcc9-c961df07f3ff&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c91c0ad3-3516-4cfe-87ec-ef4392c5d161&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7ccdc9ba-6c1a-453b-a532-31ad26d60838&lang=uk-UA
|
|
17.05.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
В результаті проведеної закупівлі в одного учасника по об’єкту «Будівництво хірургічного корпусу Новоград-Волинського міськрайонного територіального медичного об’єднання на вул. Медведєва, 13 в м. Новограді-Волинському, Житомирської області» прийняте рішення про укладення договору № 754 від 26.09.2012 року між Новоград – Волинським міськрайонним територіальним медичним об’єднанням «Замовник » та Товариством з додатковою відповідальністю «Довірче товариство Перша Волинська фінансово - будівельна компанія «Траст-Інвест-Буд» «Підрядник». Пунктом 1.6 договору передбачено, що при виконанні зобов’язань за цим Договором Сторони керуються положеннями Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених ПКМУ від 01.08.05 р. № 668.
Через затримку фінансування роботи по об’єкту на 3 роки (2014-2016) були припинені.
В 2018 році Підрядник звернувся з проханням внести зміни в договір № 754 від 26.09.2012 про закупівлі за державні кошти, щодо оплати робіт, виконаних субпідрядниками, безпосередньо замовником, спираючись на лист роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.07.2015 р. N 3302-05/23259-07 та до пункту 101 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві"про те, що оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду.
Згідно ст. 40 ЗУ «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р.№2289-VI умови договору не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів, але в законі не прописаний порядок залучення учасником торгів до виконання робіт, як субпідрядника . На час заключення договору істотні умови були прописано безпосередньо в договорі підряду, т.я. при застосуванні процедури - закупівля в одного учасника тендерна документація конкурсних торгів не складалась.
Чи маємо ми можливість, як замовники внести зміни в договір, щодо залучення субпідрядної організації та оплати робіт, виконаних субпідрядниками спираючись на вищевказане роз’яснення, постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" , пункт 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону договір про закупівлю укладався в письмовій формі, зокрема відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
При цьому частиною п’ятою статті 40 Закону була встановлена імперативна норма, згідно з якою зокрема істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у цій частині цієї статті Закону.
Разом з тим, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель у підрозділі “Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель” розділу “Державні закупівлі (Архів)” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel розміщено лист від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.
Поряд з цим згідно з частиною першою статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду.
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" передбачено, що приймання та оплата робіт, виконаних субпідрядниками, здійснюється генеральним підрядником або замовником на підставі підписаних документів згідно з умовами договору (контракту).
Частиною першою та другою статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на викладене, у разі якщо в договорі про закупівлю була передбачена можливість залучення субпідрядників та оплати їх робіт безпосередньо субпідрядникам, в такому випадку сторони можуть укласти відповідну додаткову угоду з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
31.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
На сесії міської ради Дніпра 15 лютого було прийнято рішення впровадити «Картку Дніпрянина» (програма додається). Картка повинна стати універсальним інструментом для доступу до електронних послуг, електронного квитка, пропускних систем в навчальних та міських закладах, при отриманні соціальних пільг тощо.
В даному випадку, вважаємо за потрібне визначити партнера для міста з використанням процедури конкурентного діалогу згідно статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки головні фактори визначення партнера:
- принципове значення має партнерство з надійним банком, а не найдешевша ціна рішення;
- на сьогоднішній день немає повного розуміння який набір послуг, сервісів і технічних рішень банки зацікавлені / хочуть / готові надати;
- вкрай важливо, щоб банки відповідали б деяким вимогам, в першу чергу, вимогам надійності, тобто, на переговори запрошуються банки з першої 30-ки рейтингу за обсягом активів.
Окрім цього, місто залишить за собою право видавати картки жителя для тих жителів, які не зацікавлені стати клієнтами банку. Дану процедуру місто хотіло б теж провести за процедурою конкурентного діалогу, так як виробник карток буде отримувати постійний доступ до персональних даних, адже місто буде замовляти виготовлення карток і передавати дані мешканців, також виробник карток повинен якісно виготовити картки мешканців, куди нанесені кілька технічно-вимогливих завдань, таких як: транспортний чіп, штрих-код, QR-код, візуальна ідентифікація людини.
Отже, при виборі партнера і банка, і виробника карток, вважаємо вкрай важливим і визначальним фактором не найнижчу ціну, а надійність партнера, так як це буде стратегічно важливий партнер для міста. Також немає сьогодні точного розуміння технічних можливостей і готовності банків і партнерів, тому хотіли б визначити партнерів: і банк, і виробника картки для міста в процесі конкурентного діалогу. Місто готове надати право видавати картку декільком партнерам, які відповідають вимогам міста.
Просимо Вашої оцінки, що даний підхід підтримується також Міністерством економічного розвитку і торгівлі, як головним органом, що координує здійснення закупівель через Прозорро.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону конкурентний діалог може бути застосовано замовником за таких умов:
- замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками;
- предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів. При цьому вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) згідно з частиною третьою статті 11 Закону.
Таким чином, вибір відповідної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно за наявності умов для застосування такої процедури, передбачених Законом.
Разом з тим, виходячи зі змісту пунктів 5 та 18 частини першої статті 1 Закону, за результатами проведення єдиної процедури закупівлі без поділу предмету закупівлі на частини (лоти) договір про закупівлю укладається між замовником і учасником-переможцем.
Довідково інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 06.01.2017 № 07/1160-17 “Коментарі проекту ЄС “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС” до законодавства про публічні закупівлі”, в якому містяться коментарі щодо застосування процедур закупівель, у тому числі конкурентного діалогу.
|
|
31.10.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Ми зареєстрували представництво китайської компанії в Україні, але у нас ще немає відкритого банківського рахунку. Ми хотіли б прийняти участь у державних тендерах з будівництва в Україні. Чи потрібно для цього отримати якусь ліцензію в Міністерстві, які для цього потрібні документи і чи існують якість критерії чи вимоги яким повинна відповідати наша компанія. Будемо дуже вдячні за швидку відповідь.
З повагою, Катерина Кривов'язюк
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.
При цьому, ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та ін.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція готується учасником процедури закупівлі відповідно до вимог, встановлених замовником у тендерній документації.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Тому з питань, які стосуються вимог конкретної тендерної документації слід звертатись безпосередньо до замовника, який проводить процедуру закпівлі.
Поряд з цим на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base?page=1&count=10&type=knowledge_base&category_id=792 можна ознайомитись із загальною інформацією для учасників, а саме: з чого почати Учаснику, підготовка тендерної пропозиції, понадпорогові закупівлі, допорогові закупівлі, оскарження процедур закупівель тощо.
|