|
|
26.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації (надалі – замовник) просить Вас надати роз’яснення з наступного питання.
Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) встановлені категорії замовників, що використовуються у Законі.
При публікації процедур закупівель, категорія замовника згідно з положеннями Закону повинна міститися у річному плані, в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди, оголошенні з відомостями про укладену рамкову угоду, звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи, оголошенні про проведення відкритих торгів, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, оголошенні про проведення конкурентного діалогу, оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю, протоколі кваліфікаційного відбору, повідомленні про внесення змін до договору про закупівлю, звіті про виконання договору про закупівлю.
З порушеного питання Мінекономіки надано роз’яснення від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 щодо визначення замовників, у якому зазначено що категоризація замовників, є нововведенням Закону, які запроваджено для чіткого та однозначного віднесення цих суб’єктів під дію Закону, а також для зручності користувачів електронної системи закупівель.
При реєстрації замовником юридичних зобов’язань в органі Державної казначейської служби, а саме договорів укладених за результатами процедур закупівель які було проведено після внесення змін до Закону (введення у дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ), між замовником та казначейською службою виникло протиріччя з питання застосування законодавства.
Орган Державної казначейської служби, посилаючись на інформацію яка викладена у звіті про результати проведення закупівлі, вважаючи її істотною умовою, яка обов’язково повинна бути внесена до договору, вимагає від замовника внесення в преамбулу договорів - категорії замовника, та відмовляється реєструвати укладені договори без внесення зазначеної інформації.
Згідно з статтею 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами пункту 12 частини 1 статті 9 Закону, просимо Вас надати роз’яснення, з порушеного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 11 і 37 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Водночас частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
З урахуванням зазначеного, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником, які є його сторонами і погоджують його умови.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону, та є вичерпним.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|
|
|
24.11.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи повинен участник відкритих торгів Товариство з обмеженою відповідальністю подавати в складі тендерної пропозиції протокол загальних зборів учасників товариства на підписання тендерної пропозиції на виконання вимог статті 44 Закону України "Про товариства з обмеж. і додат.відповідальністю"? Надання довідки про вартість чистих активів ТОВ не передбачено в тендерній документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7a68fa8b-afa6-4b45-bc5c-624615b10347&lang=uk-UA у запиті № 944/2017 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2aa98731-8389-4dc8-9205-230c13858c71&lang=uk-UA у запиті № 345/2019.
|
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Є в наявності проектно-кошторисна документація на проведення поточного ремонту дорожнього покриття на допорогову суму. Комунальне підприємство, яке в даному випадку є замовником і виконавцем робіт, закупає матеріали на суму 20 тис.грн., а роботи проводить субпідрядник на суму 49 тис.грн. В даному випадку аукціон не проводиться.
На який нормативний документ ми посилаємося не проводячи аукціон. Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Визначення термінів “роботи” та “товари” передбачено пунктами 27 і 34 частини першої статті 1 Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Згідно з пунктом 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301
Водночас відповідно до абзацу другого частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами для робіт і товарів окремо.
|
|
|
19.10.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо допомогти визначити предмет закупівлі за показником четвертої цифри ДК 021:2015 для годинників. У класифікаторі є тільки 39200000-4 Меблева фурнітура (3 цифри) та 39254000-7 Пристрої для вимірювання часу (5 цифр).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
14.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п. 7 Порядку визначення предмета закупівлі затвердженого Наказом Мінекономіки України 17.03.2016 р. забезпечення участі команд у спортивних заходах (змаганнях) здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу. Просимо надати роз'яснення чи підпадають послуги по нерегулярному перевезенню міських спортивних команд для участі у всеукраїнських змаганнях та навчально-тренувальних зборах під вищезазначений п. 7 Порядку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у пункті 6 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку у конкретних випадках.
|