Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Якщо державних замовник здійснює частину закупівель по постанові №1178, а іншу частину відповідно до постанови №1275. При закупівлі одного і того ж предмету закупівлі і по постанові №1178 і по постанові №1275 чи потрібно «сумувати» такі закупівлі, або зважаючи, що перелік предметів закупівель по постанові № 1275 не включається до річного плану, тому не сумується

Відповідь

Шановний користувачу!
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості 1178).
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 14 Особливостей 1178 закупівля здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - наказ № 708).
Згідно з пунктом 6 Особливостей 1178 замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями 1178.
Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей 1178 якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями 1178.
На виконання положень Закону України “Про оборонні закупівлі” Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1275 від 11.11.2022 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану”, якою затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості 1275).
Відповідно до пункту 1 Особливостей 1275, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Слід зауважити, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” державні замовники у сфері оборони це визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.
Перелік державних замовників у сфері оборони визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель” (далі – постанова № 363).
Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1415 “Деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану в Україні” визначено окремий перелік державних замовників у сфері оборони щодо закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного призначення) для будівництва фортифікаційних споруд.
Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” служба державного замовника це суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Натомість, визначення замовників, що зобов’язані здійснювати закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» визначено статтею 2 цього Закону.
З огляду на зазначене замовники, в розумінні статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”, здійснюють планування та закупівлі відповідно до вимог Закону з урахуванням Особливостей 1178, а у випадку закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони державними замовниками, такі закупівлі здійснюються державними замовникам відповідно до вимог Особливостей 1275 та Закону України «Про оборонні закупівлі».
Відповідно до пункту 6 Особливостей № 1275 для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей, рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Щодо вартісних меж закупівель замовників за Законом України “Про публічні закупівлі” та Особливостям 1178 повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
Вартісні пороги застування процедур та правил оборонних закупівель визначаються Законом України “Про оборонні закупівлі” та Особливостями 1275, та відповідно для товарів та послуг така вартість дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, а для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн гривень.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

20.10.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

5084 / 5660

Доброго дня.Підкажіть,будь-ласка, Постанова 169 втратила свою чинність, тобто ми, як Замовники(знаходимось в м.Харків, в зоні бойових дій),раніше ми укладали договори згідно Постанови 169 КМУ та наказу 75 Мінреінтеграції. Питання,зараз ми вже не можемо спиратись на 169 Постанову та 75 Наказ при укладенні договорів? Дякую.

Відповідь

07.09.2023

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

5083 / 5501

Відповідно до змін КМУ від 4 липня 2023 р. № 677: " У запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару, вартість якого не перевищує 500 тис. гривень, замовник може визначити інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення, в тому числі конкретну торговельну марку." 500 тис. гривень - це річна потреба чи потреба у одному запиті пропозицій?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F40119-06

Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 ( далі - наказ № 708). Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
Принагідно інформуємо, що за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/detalno-pro-zmini-v-prozorro-market-dlya-zamovnikiv на Prozorro Інфобокс міститься стаття на тему: "Детально про зміни в PROZORRO MARKET для замовників".

19.09.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

5079 / 5289

Просимо розглянути листа у вкладенні та надати відповіді стосовно постанови Уряду № 861 від 02.08.2022

Відповідь

10.04.2023

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

5074 / 5354

Державне підприємство «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України, відповідно до положень Статуту входить до системи державного резерву, засновано на державній власності (100%) і діє як державне комерційне підприємство. Підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах та не фінансується з бюджету. Метою діяльності підприємства, згідно Статуту, є одержання прибутку на основі здійснення господарської діяльності та задоволення державних потреб у державному матеріальному резерві. Господарська діяльність укладається в тому, що підприємство надає послуги зберігання матеріальних цінностей й супутні послуги комерційним організаціям з метою одержання прибутку. Просимо надати роз’яснення, чи є ДП «Комбінат «Салют» замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що питання приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) висвітлено в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Водночас визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється суб’єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіють самі суб’єкти та/або їх органи управління.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить здійснення визначення замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення громадянина

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2