|
|
22.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз'яснення в наступній ситуації
Перше питання.
При проведенні процедури закупівлі з публікацією англійською мовою до нас звернувся постачальник, який бажає прийняти участь у нашій процедурі закупівлі. В своєму зверненні він повідомив, що не володіє українською мовою та просить надати перелік документів, які вимагає наша тендерна документація. Отже питання:
Чи маємо ми перекладати тендерну документацію на англійську мову ?
Якщо так, то яким чином повинні надати переклад (змінами у ТД/ надіслати E-Mail / у відповіді на питання )
Друге питання
У зв’язку з змінами Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі № 1082 від 17.07.2020 року пункт 14:
14. Під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Надайте будь ласка роз’яснення, яким чином необхідно вносити інформацію в оголошення, у тендерну документацію та заповнювати специфікацію договору, щодо назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі та коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільш відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, якщо згідно порядку визначення предмета закупівлі № 708 від 15 квітня 2020 року товари і послуги визначаються за четвертою цифрою Єдиного закупівельного словника ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1712/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=eed7cb62-37a2-4e12-9561-67752f82eb71&lang=uk-UA
При цьому інформуємо, що наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
04.08.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, замовником укладено договір з постачальником який на момент укладання договору був на системі оподаткування 2% (єдиний податок), тобто договір укладено без ПДВ. Наразі від постачальника отримано лист про те що він переходить на систему оподаткування 5%, але це також спрощена система оподаткування і договір як був так і лишається без ПДВ. При цьому постачальник вимагає керуючись пп. 6 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 збільшити вартість договору так як він перейшов на 5% незважаючи на те, що це також спрощена система оподаткування . Чи правомірні дії постачальника? Чи цей ризик постачальник повинен був врахувати так як це спрощена система оподаткування і цей податок сплачує він (одноразово) а не перекладати на плечі замовника за рахунок підвищення вартості товару його перехід на 5% оподаткування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та у запитах № 209/2023, № 273/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b5bdf3a9-3fe7-42ef-8c8e-769dd16aef12&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=5401353b-b416-44bb-ac12-e16e67d0afed Водночас питання ПДВ розглянуто на ресурсі ДП "Прозорро" infobox.prozorro.org за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
|
|
|
01.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Скажіть будь-ласка, у нас з монополістом ПАТ Дніпрогаз укладено прямий Договір про приєднання до газорозподільної системи без використання електронної системи закупівель. В Договорі була відсутня загальна сума Договору, тільки було вказано вартість послуг з видачі Технічних умов приєднання на суму 1652, 75 грн. Стосовно вартості послуг за цим Договором в п.1 Розділу 4 прописано: що вартість послуг визначається окремою додатковою угодою після погодження сторонами проекту зовнішнього газопостачання і його кошторисної частини. От ми погодили проект зовнішнього газопостачання та отримали Додаткову угоду на сумму 48 000 грн.
Питання: чи можемо ми укладати додаткову угоду на суму 48000 без використання електронної системи. І чи не буде це порушенням чинного законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України (далі - ЦК, ГК України).
При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Поряд з цим виходячи зі змісту частини третьої статті 3 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити таку інформацію, зокрема ціну, зазначену в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), та строк виконання договору.
|
|
|
17.04.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чи дозволяється укладати контракти на послуги з адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) більше 200 тис.грн., якщо в контракті декілька предметів закупівель (суб'єкти надання БВПД відповідно п.15 наказу № 454 від 17.03.2016) по одному коду класифікатора (ДК 021:2015 "79110000-8")? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 15 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок) визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу.
Разом з тим, Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, відповідно до статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Так, частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України установлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Таким чином, у разі якщо вартість кожного предмету закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, та зазначеного у такому договорі, менше вартісних меж, встановлених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник укладає такий договір без застосування процедур, визначених Законом, керуючись положенням Цивільного та Господарського кодексів України.
Тому замовник може укласти як декілька, так і один договір, предметом договору за яким виступатимуть різні предмети закупівлі у розумінні Закону та Порядку, та вартість яких окремо менше вартісних меж, встановлених Законом.
|
|
|
12.02.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати розяснення щодо наступного випадку.
Учасником закупівлі подано скаргу до АМКУ на дії Замовника щодо неправомірного обрання переможця. У даній скарзі Учасник посилається на обставини, що не відповідають дійсності (наприклад: у скарзі вказано, що переможцем не подано документ, який вимагався тендерною документацією, натомість такий документ було подано у складі тендерної пропозиції переможця). Як може захистити свої права учасник-переможець? Чи можна притягнути до відповідальності учасника, яким подано скаргу з неправдивими відомостями? Вважаєммо, що такими діями учасник намагається затягнути процеруду закупівлі або зірвати процедуу закупівлі взагалі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті № 765/2018 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1654c4bb-8436-4d3b-a37c-1055e1f2677b&lang=uk-UA
|