|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведеного тендеру між підприємством переможцем торгів (Постачальник) та АТ «Українська залізниця» (Замовник) 18.12.2018р. було укладено Договір поставки транспортних засобів. Відповідними програмами фінансування витрат Замовника на 2018 рік було передбачене фінансування видатків на придбання зазначених транспортних засобів.
Згідно Договору поставки “Х. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ” цей договір діє до 31.12.2018р. Разом з тим, відповідно до інших положень Договору поставки, поставка товару проводиться протягом 15 днів з дати відправлення заявки Замовником на адресу Постачальника. Така заявка від Замовника надійшла на адресу Постачальника лише наприкінці бюджетного року - 22.12.2018р. Таким чином, з урахуванням вихідних та неробочих днів, 100% Товару Постачальник мав право поставити Замовнику (підписати акт приймання-передачі) вже у наступному бюджетному році - до 08.01.2019р. включно.
Попередня оплата за Товар не проводилася, а умовами Договору поставки було передбачено, що 100% оплати мала бути перерахована Замовником через 30 днів після здійснення поставки (передачі товару). Разом з тим, вже на наступний бюджетний рік - 2019, відповідними Програмами фінансування витрат Замовника на цей рік на такі цілі коштів передбачено вже не було.
З огляду на викладене, з метою дотримання норм законодавства про державні закупівлі просимо надати відповіді (роз'яснення) на наступні питання:
1. В силу положень ч. 5 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції закону від 25 грудня 2015 року, що діяв на той момент) чи мав право Покупець (у зазначеній вище ситуації) прийняти 100% Товару від Постачальника (підписати відповідні акти приймання-передачі) вже у наступному бюджетному році (2019) по Договору поставки строк якого закінчений у попередньому бюджетному році (2018) і продовжений сторонами не був?
2. Чи мав право Покупець оплатити Товар прийнятий у вищезазначених обставинах за рахунок невикористаних асигнувань попереднього 2018 року, якщо у наступному 2019 бюджетному році вказані витрати на ці цілі відповідними програмами фінансування Покупця не були передбачені, а Товар (навіть частково) у 2018 році переданий не був ?
3. Чи нестимуть службові особи Покупця відповідальність за порушення законодавства про державні закупівлі у разі прийняття ними Товару (підписання відповідних документів) у вищеописаній ситуації ?
4. Яких заходів мав вжити Покупець у межах чинного законодавства для правомірного приймання Товару у вищеописаній ситуації ?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань.
Разом з тим норма частини п’ятої статті 36 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.
|
|
|
12.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 1 абз. 3 ст. 25 ЗУ «Про публічні закупівлі» в редакції від 02.04.2020 «Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом.»
Прошу роз’яснити в якому значенні в даному випадку розуміється поняття «тендерна пропозиція»:
- Пакет документів, які подаються в складі пропозиції від окремого постачальника у систему закупівель prozorro;
- Окремий документ, що містить цінову пропозицію у складі пропозиції (пакету документів), поданої постачальником у систему закупівель prozorro (приклад такого документу додається).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону 32) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Враховуючи вимоги пункту 31 статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Порядок подання тендерних пропозицій установлений статтею 26 Закону. Так, зокрема,тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Отже, інформація про ціну, є однією з складових тендерної пропозиції учасника
Водночас згідно з статтею 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
|
|
|
01.09.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У лютому 2020 року до річного плану закупівель внесено закупівлю за кодом 30210000-4 на загальну суму 180 тис.грн. На сьогодні укладено договір на придбання принтера на суму 10 тис.грн. Чи потрібно проводити спрощену процедуру закупівлі? Дякую за відовідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 688/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
22.11.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Які саме державні реєстри, доступ до яких є вільним, в 2019 році станом на 22.11.2019 року?Зазаначне номер та дату листа Мінекономіки з цього питання. Чи є реєстр ДПС щодо податкових боржників офіційно відкритим станом на 21.11.2019 року? Чи відбулось
станом на 21.11.2019 року офіційне розміщення Уповноваженим органом інформації щодо відкритих реєстрів для можливості використання нового функціоналу стосовно відсутності / наявності податкової заборгованості?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно відкритих державних реєстрів міститься у схожому запиті № 834/2019 розміщеного за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6bdb23e5-af4b-4eb2-8406-7dd356502c27&lang=uk-UA
Поряд з цим, інформація щодо відсутності/наявності заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) у зв’язку з інтеграцією з Державною податковою службою України міститься у запиті 923/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f3c7f51f-6a8b-46cf-b0c5-92c5577e5c5e&lang=uk-UA
|
|
|
17.04.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чи дозволяється укладати контракти на послуги з адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) більше 200 тис.грн., якщо в контракті декілька предметів закупівель (суб'єкти надання БВПД відповідно п.15 наказу № 454 від 17.03.2016) по одному коду класифікатора (ДК 021:2015 "79110000-8")? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 15 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок) визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу.
Разом з тим, Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, відповідно до статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Так, частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України установлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Таким чином, у разі якщо вартість кожного предмету закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, та зазначеного у такому договорі, менше вартісних меж, встановлених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник укладає такий договір без застосування процедур, визначених Законом, керуючись положенням Цивільного та Господарського кодексів України.
Тому замовник може укласти як декілька, так і один договір, предметом договору за яким виступатимуть різні предмети закупівлі у розумінні Закону та Порядку, та вартість яких окремо менше вартісних меж, встановлених Законом.
|