|
|
26.04.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою дотримання принципів здійснення публічних закупівель відповідно до ст. 5 Закону, зокрема «недискримінація учасників та рівне ставлення до них» та з метою приведення ціни тендерної пропозиції учасників до рівних умов з іншими учасниками, Замовником були застосовані певні правила для розрахунку ціни їх тендерної пропозиції, а саме: для учасників - неплатників ПДВ - додавання до ціни 20% ПДВ (1); для учасників-нерезидентів - розрахунок приведеної вартості з додавання до ціни 20% ПДВ, мита, акцизу, вартість перевезення, витрат на митне оформлення, тощо (2).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 р. №382 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178» пункт 28 Особливостей доповнено абзацом такого змісту: «Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі».
Отже, враховуючи зазначення, просимо роз’яснити чи є порушення встановлення в тендерній документації зазначених додаткових умов для формування ціни тендерної пропозиції учасників - неплатників ПДВ (додавання до ціни 20% ПДВ) (1) та учасників-нерезидентів (розрахунок приведеної вартості з додавання до ціни 20% ПДВ, мита, акцизу, вартість перевезення, витрат на митне оформлення, тощо) (2) вимог абзацу 11 п. 28 Особливостей (Детально у вкладенні)
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UA Крім цього, зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, питання встановлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель під час здійснення контролю належать до компетенції Держаудитслужби. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
22.05.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Замовником надана вимога підтвердження якості запропонованого товару: «Учасник повинен надати копії сертифікатів якості від виробника українською мовою (у разі надання сертифікатів якості іноземною мовою, вони повинні мати переклад українською мовою), які офіційно підтверджують якість товару».
Акцент замовником робиться саме на оригіналі від виробника та його перекладі (вразі якщо товар іноземного походження). При наданні лише перекладу (без оригіналу) пропозиція учасника відхиляється.
При купівлі товару на території України супровідні документи передбачають наявність лише перекладу Українською мовою сертифікату якості з оригіналу. Тобто саме оригінал сертифікату якості виробника це внутрішня документація юридичної особи яка ввозить товар на митну територію України. Отже юридичні особи які купують товари на території України не отримують копії оригіналів сертифікатів якості від виробника. І така вимога замовника обмежує коло потенційних учасників лише виробниками або тими хто пов’язаний з виробниками договірними відносинами. Що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання.
Наскільки правомірна така вимога Замовника? Як в такому випадку вказати Замовнику на дискримінаційні вимоги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Поряд з цим, згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
25.08.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи застосовуються вимоги щодо ступеня локалізації виробництва до предмету закупівлі 31120000-3 Генератори (Бензиновий генератор)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315
|
|
|
08.03.2024
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо способів здійснення допорогових оборонних закупівель
Доброго дня! Наша військова частина є Замовником в розумінні Закону та відповідно до відомчого наказу уповноважена на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів) у сфері оборонних закупівель для закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
З урахуванням ретельного опрацювання усіх раніше наданих роз’яснень Мінекономіки на запити інших військових частин, які стосувались питань планування та здійснення таких допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також роз’яснень, оприлюднених 21.02.2024 на сайті ДП «ПРОЗОРРО» (https://infobox.prozorro.org/articles/osoblivosti-zdiysnennya-oboronnih-zakupivel-do-200-tisyach-griven), просимо надати відповідь:
1) Чи зобов’язує законодавство замовників, які здійснюють відкриті (нетаємні) закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інші товари і послуги для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких менша за 200 тис. грн, роботи оборонного призначення та роботи для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість менша за 1,5 млн. грн, застосовувати ЕСЗ для відбору постачальника?
2) Якщо усі без винятку закупівлі військової частини рішенням командира внесені до переліків і обсягів (закриті й відкриті), чи має право командир, зважаючи на особливі умови виконання бойових та інших службових завдань у сфері оборони країни на усіх територіях України в умовах правового режиму воєнного стану, постійної зміни оперативної обстановки та передислокації особового складу для забезпечення своєчасного виконання поставлених завдань, встановити окремий порядок здійснення допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім таких, що становлять державну таємницю та окремих видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких проводиться за пунктами 43-49 Особливостей № 1275), зокрема:
- здійснювати відбір постачальника товарів, послуг за результатами маркетингового дослідження шляхом запитів до потенційних постачальників і вибору найбільш економічно вигідної пропозиції, без застосування ЕСЗ (до 200 тис. грн);
- здійснювати оплату фактично наданих послуг, товарів на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, видаткових накладних та без складання договору як цілісного документа (до 50 тис. грн; до 100 тис. грн; до 200 тис. грн)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач! Відповідь на схоже питання на запит військової частини Е6117 від 08.03.2024 №163/2024 розміщено за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0fee6636-fefb-4a55-9bd1-5f2e1ee64027&lang=uk-UA Принагідно звертаємо увагу на те, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
|
16.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В якій редакції Постанови № 1178 від 12.10.2022 потрібно завершувати закупівлі, оголошення щодо проведення яких опубліковані до 19.05.2023?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Також інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 471 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 і від 21 березня 2023 р. № 253 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” (далі - постанова № 471) затверджено нову редакцію Особливостей. У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Принагідно пропонуємо переглянути вебінар та презентацію до нього, що проведений 18.05.2023 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Законодавчі зміни в регулюванні закупівель", що доступні за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/vebinar-na-temu-povernennya-aukcioniv-v-sistemu або у Youtube: https://youtu.be/aDUZHUc5Yms.
|