|
|
28.07.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом №1530 –ІХ внесено зміни до ст.40, так п.8 ч.6 викладено у новій редакції, що не містить сенсового та логічного зв’язку між словосполученням «обгрунтування застосування переговорної процедури закупівлі» та словосполученням «експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі», навіть не вказано будь-який знак пунктуації або сполучник. Не зрозуміло, що мав на увазі законодавець, викладаючи вимоги п.8 ч.6 ст.40.Можливо треба завантажити будь-які або усі документи, що мають ознаки експертних, технічних, нормативних та ін.документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної закупівлі, або щодо деяких підстав застосування переговорної закупівлі достатньо надати посилання на документи, що вже містяться у ЕСЗ Також в Законі не визначені перелік та терміни технічних, експертних, нормативних та інш.документів, їх зміст та порядок завантаження до повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
У Листі від 03.10.2020 №3304-04/60124 Мінекономіки (далі-Лист), що замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. У Додатку 1 Листа зазначено, що обґрунтування застосування переговорної закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
ДАСУ проводить моніторинги та посилається на те, що виключено у п.8 ч.6 ст.40 Закону слова «з посиланням на», робить висновки- повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити саме документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної закупівлі.
Щодо підстави переговорної закупівлі п.1 ч.2 ст.40 Закону - що саме може бути такими експертними, нормативними, технічними та інш. документами? чому ДАСУ вважає порушенням зазначення в обгрунтуванні інформації про звіти про результати процедур закупівель,які автоматично формуються ЕСЗ, наявні в системі за посиланням на номери торгів. Згідно п.3. Порядку від 11.06.2020 № 1082 В будь-якому випадку у разі якщо інформація, розміщена в ЕСЗ шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення ел.полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення ел.полів. Тобто лише та інформація, що автоматично попадає у документи, які складені шляхом заповнення ел.полів, є автентичною. З наведеного вбачається, що на виконання Закону, що діє з 26.06.2021 р. адміністратор системи має допрацювати документи, що автоматично заповнюються в ЕСЗ з ел.полів.
Повідомлення про намір укласти договір – цей документ автоматично формує ЕСЗ, до нього не має можливості дозавантажувати документи,вони не є складовою повідомлення.
Приклади моніторингів - UA-2021-07-09-005700-c, UA-2021-07-07-001721-b
вимоги Закону не виключають можливість наявності посилання в обгрунтуванні на документи -звітів про результати проведення процедур закупівель, не визначається форма обгрунтування та його зміст. Чи може замовник користуватись Листом при проведенні переговорних закупівель за п.1 ч.2 ст.40 Закону? Чи достатньо цього на виконання п.8 ч.6 ст.40 Закону?
питання до обгрунтування переговорних закупівель за абз. 4 та 6 п.2 ч.2 ст.40 Закону-чи достатньо посилання на Постанову КМУ, яким визначено постачальника останньої надії, відповідну інформацію з сайта АМКУ на перелік природних монополій?
Крім того, виникає складність з отриманням замовниками копій ДСТУ, ТУ – у багатьох випадках це отримання дозволу на копіювання таких стандартів, або навіть їх придбання. Як надавати саме документи, що вимагає ДАСУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель”, який набрав чинності 26.06.2021 внесено зміни, зокрема до пункту 8 частини шостої статті 40 Закону.
Так, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі у вигляді експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому замовник самостійно визначає та завантажує в електронній системі закупівель експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим, оскільки переговори проводяться замовником з учасником/учасниками поза електронною системою закупівель, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю є початковим документом у разі застосування переговорної процедури закупівлі та заповнюється в електронній системі закупівель саме замовником.
Принагідно інформуємо, що у разі застосування переговорної процедури закупівлі з умови, визначеної пунктом 1 частини другої статті 40 Закону обгрунтуванням такої процедури закупівлі можуть бути звіти про результати проведення закупівель (відкритих торгів) у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Крім того зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті.
.
|
|
|
08.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чому не була підтримана ініціатива про те, що моніторинг закупівлі може здійснюватися виключно з моменту початку проведення процедури закупівлі до укладення договору про закупівлю. Що було би цілком доцільним, адже згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону моніторинг здійснюється з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. На практиці ж більшість моніторингів розпочинаються у процедурах, де договір про закупівлю уже виконується, часом виконаний у повному обсязі до моменту оприлюднення висновку.
Моніторинг - це запобігання порушенням, а не покарання!!!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону.
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із підстав, визначених частиною другою статті 8 Закону, зокрема даних автоматичних індикаторів ризиків та виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель з урахуванням практики його застосування, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті, під час напрацювання змін до Закону.
|
|
|
08.07.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо надати відповідь на наступне питання. Наша установа в березні 2021 р. провела відкриті торги на закупівлю природного газу. В оголошенні про проведення торгів був вказаний предмет закупівлі: ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо.
У висновку за результатами моніторингу цієї закупівлі ДАСУ вказано на порушення замовником вимог п.14 Порядку №1082 від 11.06.2020 р. стосовно відсутності в оголошенні зазначення коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
При поданні оголошення ми керувались вимогами п.14 Порядку №1082 та листом-роз'ясненням Мінекономіки №3304-04-53972-06 від 03.09.2020 р. «Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель», за якими зазначення такого коду необхідне для номенклатурних позицій.
Предмет закупівлі не розподілявся на окремі номенклатурні позиції (закуповувався виключно природний газ), тому, відповідно до «Порядку визначення предмету закупівлі», в оголошенні був вказаний лише загальний код, визначений за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Скажіть, чи достатньо у випадку, коли предмет закупівлі не розподіляється на окремі номенклатурні позиції, зазначення в оголошеннях лише коду, визначеного за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та запиті № 895/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b011d605-1132-4a66-a4d9-bf658dc3e7f6&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
26.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Підкажіть, будь ласка, у випадку, якщо Антимонопоолним комітетом України було прийнято рішення, яким зобов'язано замовника внести зміни до тендерноої документації, то яким чином можливо забезпечити виконання такого рішення?
Чи є процедури моніторингу виконання рішення АМКУ?
Які санкції можуть буди для замовника в разі невиконання рішення АМКУ (штраф у розмірах, визначених статтею 164-14 КУпАП, або існують також інші санкції)?
Чи може замовник при внесенні змін до тендерної документації на виконання рішення АМКУ вносити також інші зміни (встановлювати додаткові вимоги)?
У разі, якщо внесені замовником зміни фактично не відповідають змінам, внесення яких передбачено рішенням, то яким чином оскаржувати такі дії замовника - через АМКУ або шляхом звернення до суду?
Буду вдячна за інформацію!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
|
22.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закупівля - UA-2020-12-09-016064-c
НВК "Балтська ЗОШ І-ІІІст.№3-колегіум" (Замовник) опублікував 09.12.2020 року звіт про договір про закупівлю за предметом «Послуга з проведення експертного дослідження», вартість закупівлі 45109,44 грн. та оприлюднив договір №227 від 01.12.2020 року. Згідно ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель Замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлює, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю (п. 13 ч.1). Враховуючи, що договір між Замовником (НВК «Балтська ЗОШ І-ІІІ ст. №3-колегіум») та Харківським НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса МЮУ укладено 01.12.2020 року, звіт про даний договір повинен був бути опублікований Замовником не пізніше 04.12.2020 року. Однак в порушення вимог ЗУ «Про публічні закупілі» Замовник опублікував звіт про цю закупівлю лише 09.12.2020 року. Окрім того опублікований в системі Прозорро договір №227 від 01.12.2020 року не містить відбитка печатки Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса МЮУ, та опубліковано копію договору, а не оригінал.
Про зазначені порушення мною було повідомлено 20 січня 2021 року Держаудитслужбу шляхом подання звернення через систему Прозорро "Інформувати про порушення", однак станом на 22.03.2021 відповідь не надана.
В звязку з вищезазначеним, прошу надати розяснення, чи розглядають органи Держаудитслужби звернення громадян, подані через майданчик Прозорро про порушення під час проведення закупівлі на суму до 50 тис. гривень. Якщо ні, то який орган здійснює моніторинг та контроль за такими закупівлями, до якого органу їх можна оскаржити.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Частиною першою статті 44 Закону установлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
При цьому в електронній системі публічних закупівель “Prozorro” є можливість подання електронних звернень щодо виявлених порушень до Держаудитслужби. Цей функціонал був розроблений на виконання Розпорядження КМУ від 18 грудня 2018 року № 1088-р “Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” 2018-2020 роках”. Згідно зі статтею 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", акти Кабінету Міністрів України, зокрема розпорядження, є обов'язковими до виконання.
Тому, з питань, що стосується порушення законодавства про закупівлі, у тому числі щодо надходження електронного звернення до ДАСУ через електронну систему закупівель, слід звертатися до Держаудитслужби.
Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|