|
06.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Були проведені мультилотові відкриті торги з особливостями по коду ДК 021:2015 92620000-3 (Послуги, пов'язані зі спортом), які не відбулися через відсутність учасників.
Частиною 15 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об’єднавши лоти.
Тендерною документацією та проєктом договору така можливість щодо укладення одного договору по декільком лотам з переможцем закупівлі не було передбачено.
Чи можна укласти договір по 2 лотам по прямому договору з одним Учасником відповідно до пп. 6 п. 13 Постанови 1178.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 39 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) – визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення" Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Відповідно до пункту 5 розділу І "Загальні положення" Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов та розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати). Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації
|
|
05.03.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником проведено відкриті торги з особливостями, за результатами яких укладено договір підряду на капітальний ремонт будівлі на суму 19 572 635 грн. коп. з ПДВ.
Станом на дату звернення, означений договір підряду виконаний на суму 6 842 881 грн. 20 коп., тобто менше ніж на 50%.
Однак, у процесі виконання будівельних робіт виникла необхідність у внесенні змін до Договірної ціни (твердої), а саме виникла необхідність у переплануванні площ та у заміні електричного опалення на газове, що спричинило виконання інших супутніх робіт.
При цьому, внесення змін до Договірної ціни не спричинило збільшення загальної вартості об`єкта будівництва. Відкоригована Договірна ціна має позитивний експертний звіт.
З урахуванням зазначеного, прошу надати відповідь чи, у розумінні пункту 19 Особливостей № 1178 можна змінити істотні умови договору підряду після його підписання шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди із викладенням Договірної ціни (твердої) у новій редакції.
Додатково, прошу надати роз`яснення, чи доцільно виокремити із відкоригованої Договірної ціни внесені зміни та зменшити обсяг закупівлі за основним договором підряду, з урахуванням перепланованих площ, заміни електричного опалення на газове та доповнених інших супутніх робіт.
У такому випадку, відбудеться зменшення обсягу та вартості основного договору підряду та, відповідно, інші супутні роботи будуть виконуватись як додаткові роботи в межах одного об`єкту будівництва шляхом підписання між сторонами договору без використання електронної системи закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги, також проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. При цьому відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону. У свою чергу, відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої-дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому згідно статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. При цьому згідно Особливостей істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю, встановлених згідно підпунктів 1-9 пункту 19 Особливостей. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас кошторисні норми України у будівництві затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, відповідно до частини другої статті 7 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, частини другої статті 17 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 850). При цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань щодо договірної ціни слід звертатись до Мінінфраструктури.
|
|
20.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Постанова Кабінету Міністрів України № 975 від 21.11.2018 «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» (далі — Постанова № 975) визначає об’єкти, де розміщуються органи державної влади та сфер державного регулювання, підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах. Постановою № 975 визначені категорії об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах.
Виходячи з норм Постанови № 975 можна дійти висновку, що якщо замовник підпадає під категорії об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, визначені Постановою № 975, охоронні послуги варто закуповувати «прямим» договором на підставі норми абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей №1178.
Водночас позиції Колегії АМКУ та ДАСУ розходяться щодо здійснення закупівлі охоронних послуг. Так, ДАСУ вважає, що замовники, які визначені в Постанові № 975 повинні здійснювати закупівлі шляхом проведення неконкурентної закупівлі на підставі абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей. Наприклад, під час проведення Моніторингу UA-M-2023-10-09-000020, оголошення UA-2023-02-14-015160-a, ДАСУ зазначає, що замовник при закупівлі Послуг з надання комплексу охоронних заходів на об’єкті охорони (ДК 021:2015: 79710000-4 «Охоронні послуги») неправомірно обрав процедуру закупівлі «відкриті торги з особливостями», чим не дотримано норми абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей.
При цьому, Колегія АМКУ дотримується протилежної позиції та вважає, що норми Постанови № 975 не містять вимог, щодо здійснення в них охорони виключно органами поліції охорони, зокрема Рішення № 1658-р/пк-пз від 26.01.2024, оголошення № UA-2023-12-16-001796-a. Колегія зазначає, що Постанова №975 не містить інформації, що зазначені в ній категорії об'єктів державної форми власності та сфери державного регулювання підлягають охороні саме виключно органами поліції охорони на договірних засадах. Замовник здійснив закупівлю код ДК 021:2015 –79710000-4 – Охоронні послуги (послуги зі спостереження за об'єктами, обладнаними ручними системами тривожної сигналізації «тривожна кнопка», за допомогою пульту централізованого спостереження з оперативним виїздом наряду охорони) шляхом проведення відкритих торгів. Колегія визначила, що підстав для визнання дій Замовника такими, що не відповідають нормам Закону відсутні.
Виходячи з наведеної протилежної практики ДАСУ та АМКУ, чи потрібно замовнику, дотримуючись вимог Особливостей №1178 та Постанови 975, проводити конкурентний вид закупівлі,а саме відкриіт торги при закупівлі охоронних послуг або охоронні послуги варто закуповувати «прямим» договором на підставі норми абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей №1178?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 712/2023 та № 33/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1d1bb8c2-74f7-488b-a26a-fa2614734cd4&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e0b26529-ee94-4b5d-8c29-e15fe538d5ff&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
15.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п.8 «Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» для здійснення оборонних закупівлель товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень, державні замовники в електронній системі закупівель використовують один із таких способів:
- відкриті торги;
- спрощені закупівлі;
- рамкові угоди.
Прошу пояснити який спосіб закупівель застосовувати державним замовникам для здійснення оборонних закупівлель товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких є меншою 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість є меншою 1,5 млн. гривень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон) Закон застосовується за умови, що: - вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; - закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі. Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі – Особливості 1275), що була прийнята на виконання вимог статті 30 Закону, а саме частини 1, передбачає, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею. Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
13.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Як завершити закупівлю (відкриті торги за Особливостями), яка розпочата 09.02.2024 року у зв’язку з набуттям чинності 13.02.2024 року "Двадцятих змін до Особливостей"? Чи вірним буде трактування статті 58 Конституції України, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, тобто дану процедуру закупівлі потрібно завершувати відповідно до попередньої редакції Постанови?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Водночас пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178" від 9 лютого 2024 р. № 131 (далі -постанова № 131), яка набула чинності 13.02.2024 установлено, що закупівлі, розпочаті до набрання чинності постановою № 131, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності постановою № 131. Отже, закупівлі товарів, робіт і послуг, які розпочато до набрання чинності постанови № 131, завершуються у порядку, визначеному постановою № 1178, в редакції, чинній на момент оголошення процедури закупівлі.
|