|
11.08.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Університет оголосив процедуру відкритих торгів на закупівлю природного газу на 20220 рік у грудні 2019 року. Було обрано переможця, проте другий учасник подав скаргу в АМКУ щодо скасування рішення тендерного комітету про обрання переможця. Розгляд скарги в АМКУ затягнувся до 24 січня 2020 року. Новий переможець був визначений 24 січня 2020 року відповідно до рішення тендерного комітету. Відповідно договір про закупівлю був укладений лише 10 лютого 2020 року.
В умовах тендерної документації замовником було розміщено проект договору, де було вказано, що постачання газу здійснюється з січня по грудень 2020 року. Відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю повинен укладатися на тих самих умовах, які були зазначені в проекті договору під час проведення процедури відкритих торгів. З огляду на це, університет, не зважаючи на укладення договору лише 10 лютого 2020 року, включив в умови договору пункт, відповідно до якого постачання газу здійснюється з січня по грудень 2020 року (як було зазначено і в проекті договору у складі тендерної документації). Новий переможець процедури закупівлі завів ліміти природного газу університету 24 січня 2020 року (одразу ж після визнання його переможцем відповідно до рішення тендерного комітету). З огляду на це розподільник закрив весь обсяг спожитого університетом газу за січень 2020 року на цього нового переможця.
Чи є дана ситуація порушенням ч.7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" ( в редакції 08.02.2020), а саме "Забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом"?
|
|
Відповідь
|
|
При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону. Так, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Разом з тим, оскільки ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, з питань встановлення порушень слід звертатись до органів контролю.
|
|
01.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Приймак Елла, просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації.
У 2016 році замовником керуючись вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) було укладено договори з банками та іншими фінансовими установами про надання послуг з організації та здійснення прийому сум платежів від платників за надані послуги та допоміжні до фінансових послуг поза межами дії Закону.
Однак, 26.06.2021 року було внесено зміни до Закону, а саме пункт 13 частини 5 статті 3 Закону викладено у наступній редакції: «Дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями…». Отже, після внесення змін до Закону, було значно зменшено перелік фінансових послуг.
Чи має право замовник, враховуючи внесенні зміни до Закону, укладати поза межами дії Закону без використання електронної системи закупівлі договори з банками та іншими фінансовими установами про надання послуг з організації та здійснення прийому сум платежів від платників за надані послуги та допоміжні до фінансових послуг?
|
|
Відповідь
|
|
. Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 161/2022 та 503/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c61d1e7d-24f5-45bc-9fac-b46f8dec0405&lang=uk-UA
|
|
27.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» є Замовником, що здійснює свою діяльність в окремій сфері господарювання в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та під час проведення закупівель діє виключно в межах чинного законодавства України.
14.07.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» від 16.12.2021 № 1977-IX (далі - Закон).
Законом, зокрема, передбачено тимчасово з 2022 року, строком на 10 років, визначити у відсотковому співвідношенні ступінь локалізації виробництва товарів, закупівля яких здійснюється у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.
Згідно пункту 6-1 розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону) уповноважений орган формує та веде перелік товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, який оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.
Крім того, відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування Закону зобов`язаний прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону.
З урахуванням вказаних обставин, просимо надати:
1. Посилання на сторінку офіційного веб-сайту Міністерства економіки України, де оприлюднюється перелік товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва.
2. Перелік нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, прийнятих на виконання Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що листом від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06, Мінекономіки повідомило суб'єктів сфери публічних закупівель, що з 14.07.2022 набрав чинності Закон України від 16.12.2021 No 1977-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості” (далі - Закон № 1977), яким запроваджується тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, вимога щодо ступеня локалізації в Україні для закупівлі визначених цим Законом товарів, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. грн. Водночас повідомляємо, що з 04.08.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, якою затверджено порядки підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва. При цьому зазначаємо, що технічна реалізація щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів забезпечується адміністратором електронної системи закупівель.Так, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації пропонуємо звертися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Крім цього, інформуємо, що наразі Мінекономіки на чисельні запити суб'єктів сфери готує узагальнену відповідь щодо питань, пов'язаних з локалізацією у публічних закупівлях, та оприлюднить відповідний лист на інфоресурсі Уповноваженого органу.
|
|
15.07.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно п. 61 Розділу Х Прикінцеві положення ЗУ «Про публічні закупівлі» в редакції від 14.07.2022 р. встановлено, що цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України "Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі", а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Просимо надати роз’яснення з приводу того, дія яких саме положень Закону України "Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі", а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України впливає на застосування п. 61 Розділу Х Прикінцеві положення ЗУ «Про публічні закупівлі» в редакції від 14.07.2022 р.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що листом від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях ”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06, Мінекономіки повідомило суб'єктів сфери публічних закупівель, що з 14.07.2022 набрав чинності Закон України від 16.12.2021 No 1977-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості” (далі - Закон № 1977), яким запроваджується тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, вимога щодо ступеня локалізації в Україні для закупівлі визначених цим Законом товарів, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. грн. Водночас повідомляємо, що з 04.08.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.08.2022№861, якою затверджено порядки підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва. При цьому зазначаємо, що наразі Мінекономіки на чисельні запити суб'єктів сфери готує узагальнену відповідь щодо питань, пов'язаних з локалізацією у публічних закупівлях, та оприлюднить відповідний лист на інфоресурсі Уповноваженого органу.
|
|
11.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Закупівлі замовників в сфері оборони за постановою №169
Постановою №169 в редакції Постанови №723 встановлено:
1. Установити, що в умовах воєнного стану:
1) замовники, визначені частиною дев’ятою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”/державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”.
Частина 9 статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” говорить:
9. Особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Державні замовники визначені Постановою КМУ №363 (19 суб’єктів):
В статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» вказано :
26) служба державного замовника - суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони
Наразі служба державного замовника створена лише в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації – Постанова КМУ №181, якою положення про ДССЗЗІ , а саме підпункт 92 пункт 4, викладається в наступній редакції:
“92) є замовником закупівлі товарів, робіт і послуг у сфері публічних закупівель, державним замовником у сфері оборони та уповноважує територіальні органи Адміністрації Держспецзв’язку, територіальні підрозділи, Головне управління та підрозділи урядового фельд’єгерського зв’язку, заклади, установи та організації, які входять до структури Держспецзв’язку, підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління Адміністрації Держспецзв’язку, як служби державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб у сфері безпеки і оборони;” .
ПИТАННЯ:
Чи мають право інші військові формування та/або частини , вказані в п.9 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» , які не є службою державного замовника згідно Закону України «Про оборонні закупівлі» , використовувати підпункт 1 пункту 1 Постанови №169 як підставу для укладання прямих договорів без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель , або вони мають застосовувати інші положення Постанови №169? .
Або таким замовникам (інші військові формування та/або частини , вказані в п.9 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» , які не є службою державного замовника згідно Закону України «Про оборонні закупівлі») слід використовувати інші підстави для прямих договорів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні стосовно здійснення закупівель в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами), міститься в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20
|