|
|
10.03.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
14 січня 2025 року Державне управління справами звернулося через інформаційний ресурс Уповноваженого органу – вебсайт https://me.gov.ua/ – із запитом у двох частинах (79/2025 та 80/2025) про надання консультації щодо застосування / незастосування 10-відсоткового обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару, передбаченого частиною п’ятою статті 41 Закону, у разі внесення змін до договору про закупівлю, зокрема електричної енергії, укладеного після набрання чинності Особливостями (постанова Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2022 року № 1178), внаслідок зміни ціни товару на підставі підпунктів 2 або 7 пункту 19 Особливостей.
Водночас на вказаний запит Департаментом сфери публічних закупівель та конкурентної політики Міністерства економіки України надано відповідь з посиланням на узагальнююче роз’яснення Мінекономіки від 24 листопада 2020 року № 3304-04/69987-06, видане до набрання чинності Особливостями, а також дві інші консультації (36/2022 та 323/2024), які не узгоджуються між собою.
Так, однією з консультацій (запит 36/2022) передбачено, що зміна істотних умов договору про закупівлю, у тому числі відповідно до підпунктів 2 та 7 пункту 19 Особливостей, може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проєктом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
Проте згідно з іншою консультацією (запит 323/2024) внесення змін до умов договору можливе за умови, що кожне збільшення ціни за одиницю товару не перевищуватиме 10 відсотків один раз протягом 90 днів у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Ураховуючи надання посилань на консультації, якими передбачено протилежні висновки (як щодо застосування, так і незастосування 10 % межі), лист Уповноваженого органу не містить відповіді на запит Державного управління справами по суті.
Звертаємо увагу, що порушене питання стосувалося внесення змін до договору про закупівлю (зміна ціни товару), зокрема електроенергії, укладеного саме після набрання чинності Особливостями.
З огляду на зазначене просимо з урахуванням норм, визначених Особливостями, дати відповідь на запитання: чи застосовується 10 % обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару, передбачене частиною п’ятою статті 41 Закону, у разі внесення змін до договору про закупівлю, зокрема електричної енергії, укладеного після набрання чинності Особливостями, внаслідок зміни ціни товару на підставі підпунктів 2 або 7 пункту 19 Особливостей, якщо договором про закупівлю передбачено можливість внесення змін до нього з посиланням на підстави, визначені Особливостями?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
07.03.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 6 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.
У зв’язку із застосуванням даної норми Особливостей на практиці виникає необхідність в отриманні роз’яснень з даного питання.
Зокрема, якщо змоделювати ситуацію, що були проведені відкриті торги з особливостями та визначено переможця учасника торгів (платника єдиного податку) відповідно до його тендерної пропозиції із поданою ним ціною тендерної пропозиції без ПДВ, але після підписання договору про закупівлю та виконання (надання послуг) відповідно до Договору про закупівлю, в частковому обсязі, у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» № 3219-IX від 30.06.2023р. учасник-переможець торгів змінив систему оподаткування та став платником податку на додану вартість (платником ПДВ).
Отже, зміна системи оподаткування призводить до зміни податкового навантаження та замовник та його контрагент (учасник- переможець) мають всі підстави для внесення змін до договору про закупівлю на підставі підпункту 6 пункту 19 Особливостей. При цьому обсяги наданих послуг які надані до моменту переходу Учасника-переможця на іншу систему оподаткування, не враховуються при перерахунку ціни за Договором про закупівлю? Чи може нараховуватись відсоток ПДВ на обсяг послуг, які будуть надані за Договором про закупівлю? З урахуванням Податку на додану вартість 20% - загальна сума Договору про закупівлю може бути збільшена, або замовник та учасник- переможець мають узгодити зменшення обсягу закупівлі?
Наявні відповіді на звернення в розділі «Консультації з питань публічних закупівель» на сайті Міністерства економіки України, на думку запитувача є застарілими, оскільки наявні відповіді опубліковані до 2023 року, включно. Законодавство в умовах «воєнного стану» є досить мінливим та сприятливим до постійних змін, зокрема за минулий 2024 календарний рік, Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 зазнала оновлення редакції дев’ять разів, та десята редакція від 19.09.2024р. чинна станом на березень 2025 року. Враховуючи вищезазначене, просимо роз’яснити:
1. Чи має право Виконавець (учасник - переможець) за договором про закупівлю звертатися до Замовника з пропозицією про зміну ціни договору в бік збільшення у зв’язку зі зміною системи оподаткування Виконавця (учасник - переможець), тобто, збільшення суми Договору про закупівлю з урахуванням ПДВ (20%)?
2. Чи може зазначена зміна податкового статусу Виконавця (учасник - переможець) розглядатися як обґрунтована підстава для коригування ціни договору відповідно до чинного законодавства України та положень Постанови?
3. Чи буде відмова Замовника у збільшенні ціни договору на підставі підпункту 6 пункту 19 Особливостей, правомірною у випадку переходу Виконавця зі статусу платника єдиного податку ІІІ групи за ставкою 5% до статусу платника податку на додану вартість зі ставкою 20%?
4. Чи враховуються обсяги наданих послуг які надані до моменту переходу Виконавця (учасника-переможця) на іншу систему оподаткування, при перерахунку ціни за Договором про закупівлю?
5. Чи може бути збільшена вартість Договору про закупівлю (у зв’язку з урахуванням ПДВ 20% ), або замовник та Виконавець (учасник- переможець) мають узгодити зменшення обсягу закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
06.03.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю!
Відповідно до пункту 44 Особливостей передбачено перелік підстав для відхилення учасника та переможця.
У разі відхилення тендерної пропозиції замовник, згідно з вимогами пункту 46 Особливостей, оприлюднює «Інформацію про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих Особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність). Ця інформація оприлюднюється в ЕСЗ протягом одного дня з дати ухвалення рішення та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена.
Наказом №1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок). Відповідно до Порядку, інформація про публічні закупівлі – це дані, які формуються, розміщуються, оприлюднюються та обмін якими здійснюється в електронній системі закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Згідно з пунктом 9 Порядку, датою та часом оприлюднення/розміщення інформації в ЕСЗ вважається момент внесення та заповнення її через автоматизоване робоче місце замовника....
Пункт 10 Порядку визначає, що оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу.
Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення:
1. Чи виконав замовник вимоги законодавства про публічні закупівлі (зокрема, пункту 46 Особливостей), якщо під час відхилення тендерної пропозиції вніс інформацію про відхилення (включно з підставами такого відхилення та посиланням на відповідні положення Особливостей і умови тендерної документації) шляхом заповнення електронних полів в ЕСЗ, але при цьому не завантажив додатково документ (рішення про відхилення тендерної пропозиції)?
2. Чи зобов’язаний замовник додатково оприлюднювати рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника разом із внесенням відповідної інформації в електронні поля ЕСЗ?
3. Чи достатньо для оскарження рішення замовника внесеної інформації (шляхом заповнення електронних полів в ЕСЗ) та сформованого протоколу без оприлюднення окремого документа з рішенням про відхилення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Пунктом 44 Особливостей визначено перелік підстав у разі яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.
Відповідно до пункту 46 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
У разі коли учасник процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через чотири дні з дати надходження такого звернення через електронну систему закупівель, але до моменту оприлюднення договору про закупівлю в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
При цьому, виходячи зі змісту частини десятої статті 11 Закону, рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок), визначає, що інформація про публічні закупівлі - це інформація, яка формується, розміщується, оприлюднюється та обмін якою здійснюється в електронній системі закупівель відповідно до Закону.
Згідно з пунктами 9 і 10 Порядку датою та часом оприлюднення/розміщення інформації в електронній системі закупівель є дата та час унесення та заповнення її через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження органів державного фінансового контролю, а оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу.
З огляду на викладене, в електронній системі закупівель оприлюднюється інформація про відхилення тендерної пропозиції. При цьому Закон та Особливості не містять обов"язку оприлюднення протоколу.
При цьому порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Так, відповідно до абзацу третього пункту 59 Особливостей, скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом п’яти днів з дати, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
|
|
|
03.03.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Отримання інформації про звичайну (ринкову) ціну наступних основних засобів :
1. Автонавантажувач Nissan P1F1-001359, 2008 року випуску, бувший у використанні.
2. Електричний штабелер ВТ модель SW080L, сер№0669381, 2008 року випуску, бувший у використанні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо Вас, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Зважаючи на те, що питання звичайних (ринкових) цін не регулюється законодавством у сфері публічних закупівель, рекомендуємо Вам надіслати його як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian |
|
|
26.02.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦСИСТЕМС» (далі – Товариство) є національним виробником безпілотних авіаційних комплексів.
У процесі здійснення господарської діяльності Товариство, зокрема, укладає договори з поставки товарів оборонного призначення в межах Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 (з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 1450 від 20.12.2024 року).
В процесі розрахунку ціни, перед Товариством постало питання, щодо можливості включення вартості ліцензії на використання власно розробленого програмного забезпечення до розрахунку ціни товару.
Товариство має свідоцтво про реєстрацію авторського права на відповідний твір (програмне забезпечення).
Програмний комплекс є ключовою компонентою, навколо якої будуються наші комплекси, саме програмний комплекс визначає основні якості і властивості нашого продукту, за які його обирають наші споживачі. Програмний комплекс є невід'ємною частиною наших продуктів і є предметом основних зусиль Компанії щодо вдосконалення продукту. Саме програмний комплекс визначає конкурентні переваги наших продуктів і визначає ціну нашої продукції.
Вартість програмного забезпечення визначена на основі експертної оцінки зовнішнього незалежного експерта.
У свою чергу, Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 регулює лише матеріальну складову ціни, але ніяк не регулює інтелектуальну складову ціни.
У зв’язку з викладеним, просимо надати роз’яснення положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 (з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 1450 від 20.12.2024 року щодо наступних питань:
- Чи передбачає Порядок можливість включення вартості ліцензії на використання власно розробленого програмного забезпечення, яке встановлено у складі безпілотного авіаційного комплексу до розрахунку ціни?
- До якої графи розрахунку ціни слід включати вартість ліцензії на використання власно розробленого програмного забезпечення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
На період дії воєнного стану державні замовники здійснюють оборонні закупівлі відповідно до Закону та Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей здійснення оборонних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі – Особливості № 1275).
Слід зауважити, що Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 20.12.2024 № 1450 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275”, якою затверджено Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин (далі – Порядок).
Також, постановою від 25.02.2025 № 215 Кабінетом Міністрів України були внесені зміни до пункту 5 Порядку.
Відповідно до пункту 5 Порядку, з урахуванням вищезазначених змін, (вітчизняні виконавці державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин) під час укладання державного контракту (договору) надають державному замовнику розрахунок ціни за формою згідно з додатком 1 та висновок експерта або звіт про оцінку майна, які визначають можливу орієнтовну (очікувану) вартість безпілотної системи, засобу радіоелектронної боротьби тактичного рівня/їх складової частини, діють протягом шести місяців з дня їх видачі та не можуть бути прийняті державним замовником після закінчення зазначеного строку.
Висновок експерта видається спеціалізованою судово-експертною установою, яка відповідно до Закону України “Про судову експертизу” має право на надання такого висновку. Звіт про оцінку майна видається суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами), уповноваженими на проведення оцінки та визначення вартості майна згідно із Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. При цьому прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни може становити не більш як 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг. Відповідальність за неправильність розрахунку ціни несе виконавець державного контракту (договору).
Додаток 1 Порядку “Розрахунок ціни безпілотної системи/засобу радіоелектронної боротьби тактичного рівня” містить вичерпний перелік складових ціни безпілотної системи/засобу радіоелектронної боротьби тактичного рівня, що закуповуються у вітчизняних виконавців державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин).
Водночас Порядком прямо не регулюється складова ціни, що стосується вартості ліцензії на використання власно розробленого програмного забезпечення, яке встановлено у складі безпілотного авіаційного комплексу.
Щодо питання формування та підтвердження собівартості товарів, робіт і послуг, то з огляду на положення законодавства собівартість товарів, робіт і послуг визначається на підставі стандартів бухгалтерського обліку, при цьому національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні розробляються та затверджуються Міністерством фінансів України.
При цьому, Мінекономіки наголошує, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо оборонної закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення, повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери державних закупівель у конкретних випадках.
Разом з тим, звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|