|
28.05.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник проводить закупівлю послуги з перекачування води відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 (далі – Особливості), основною складовою вартості даних послуг є електроенергія. Чи може замовник використати пп. 7 п. 19 Особливостей, а саме: зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед” як підставу для внесення змін до договору до вищевказаних послуг, у зв’язку з підвищенням ціни на електроенергію, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених цим пунктом. Таким чином, Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язнь сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Так, згідно підпункту 7 пункту 19 Особливостей передбачено можливість зміни істотних умов у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому, застосування випадку згідно підпункту 7 пункту 19 Особливостей в частині щодо зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни можливе у разі, якщо предметом закупівлі та предметом договору є електрична енергія. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
28.05.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником на початку 2025року було укладено договір на закупівлю "Бензину автомобільного А-95-Євро 5-Е0". З 01.05.2025р вступили в дію норми щодо заборони реалізації пального з вмістом біоетанолу меньше 5%. Просимо Вас надати пояснення щодо можливості укладення додаткової угоди на підставі пп3 п19 Особливостей "3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю" ? Чи буде укладена додаткова угода вважатися порушенням змін до істотних умов договору про закупівлі, в частині зміни предмета закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
28.05.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Альтернативна енергетика, незважаючи на воєнний стан в Україні, стрімко розвивається. Заклади соціальної, медичної, освітньої сфери оптимізують витрати на енергоресурси за рахунок встановлення, в тому числі, сонячних електростанцій. Це дозволяє значно економити на оплаті за електричну енергію і направити заощаджені фінансові ресурси на інші потреби.
До прикладу, бюджетна установа встановлює сонячну електростанцію, яка генерує/виробляє електричну енергію. Ця вироблена електрична енергія використовується бюджетною установою на власні потреби. Проте, трапляються випадки, коли згенерована електрична енергія не споживається бюджетною установою в повному обсязі. Влітку більшість навчальних закладів не працюють, а найактивніший період генерації електричної енергії відбувається саме у літній період. У такому випадку згенерована електрична енергія має викуповуватися постачальником або іншим учасником ринку електричної енергії.
Договірні взаємовідносини між постачальниками електричної енергії та споживачами (активними споживачами) електричної енергії регулюється Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі за текстом - ПРРЕЕ), Постановою НКРЕКП від 29.12.2023 №2651 «Про затвердження Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї» (зі змінами та доповненнями) (далі за текстом – Порядок) та іншими нормативно-правовими актами у сфері енергетики.
Згідно розділу 11.5. ПРРЕЕ, одним із визначених способів оформлення договірних відносин між продавцем/активним споживачем (бюджетною установою) та електропостачальником щодо реалізації згенерованої електричної енергії є договір про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва. Особливістю оформлення таких договірних відносин є те, що вищезгаданий договір є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до ПРРЕЕ укласти окремо договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва (з метою продажу надлишків згенерованої електричної енергії) неможливо без одночасного укладення договору про постачання електричної енергії споживачу.
Акцентуємо увагу, що Замовники для укладення договору про постачання електричної енергії споживачу на суму понад 100 000 грн. керуються Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі за текстом – Особливості). Обидва згадані нормативно-правові акти регулюють виключно сферу здійснення закупівель товарів/робіт/послуг бюджетними установами. У Законі та Особливостях не йдеться про право/можливість бюджетними установами також здійснювати одночасно закупівлю та продаж товарів/робіт/послуг.
Оформлення договірних відносин зі споживачами, які підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» має відбуватись виключно у встановленому державою правовому полі. Тому, керуючись підпунктом 93) пункту 4 Положення, звертаємось із проханням надати правове роз’яснення у вищезазначеному контексті, а саме:
- кореляції законодавства у сфері публічних закупівель із енергетичним законодавством, яке регулює договірні відносини між електропостачальниками (учасниками процедури закупівлі) та активними споживачами (замовниками процедури закупівлі);
- щодо правомірності оголошення публічних конкурентних процедур закупівель водночас із умовою продажу надлишково згенерованої електричної енергії електропостачальнику, зокрема за механізмом самовиробництва.
- щодо поетапного механізму та особливостей процедури оголошення та проведення публічних закупівель Замовниками, що встановили альтернативні джерела енергії (сонячні електростанції).
Наперед вдячні за розуміння та надану відповідь!
Більш розгорнутий текст звернення у вкладенні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачц, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі. Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) і мають рекомендаційний характер. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1GВодночас зазначаємо, що відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі. Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до Міненерго та НКРЕКП.
|
|
27.05.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» до договору підряду на будівництво об'єкта міжнародної технічної допомоги
ДЕРЖАВНЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛУЦЬКТЕПЛО» (далі – Підприємство), будучи суб'єктом, визначеним пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), звертається до Вас за роз'ясненням щодо застосування норм зазначеного Закону у нижченаведеній ситуації.
Підприємство є балансоутримувачем нерухомого майна, на території якого планується нове будівництво сонячної електростанції (надалі – Об’єкт) в рамках проекту міжнародної технічної допомоги, що реалізується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні.
Відповідно до умов проекту, ПРООН залучає третю сторону – підрядника (Сторона-2 у проекті договору), який на підставі договору, укладеного безпосередньо з ПРООН, виконує комплекс будівельно-монтажних робіт з будівництва Об’єкта. Оплата за виконані підрядником роботи здійснюється ПРООН на умовах їхнього окремого договору. Результат виконаних робіт (збудований Об’єкт) буде переданий ПРООН на користь Підприємства в якості пожертви (безоплатно).
Для забезпечення належного врегулювання відносин Сторін відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (де Підприємство виступає замовником будівництва як власник/користувач земельної ділянки) та з метою узаконення будівництва Об’єкту, між Підприємством (Сторона-1) та підрядником, залученим ПРООН (Сторона-2), укладається окремий договір (проєкт договору додається / ключові положення викладені нижче).
Проєкт договору між Підприємством та підрядником:
1. Визначає права та обов’язки Підприємства як замовника будівництва та підрядника як генерального підрядника будівництва Об’єкта.
2. Прямо передбачає (п. 1.3. проєкту договору), що даний договір не передбачає обов’язку Підприємства здійснювати будь-які оплати підряднику за виконання робіт.
3. Вказує, що залучення підрядника для виконання робіт та оплата за виконані роботи здійснюються ПРООН на умовах окремого договору між ПРООН та підрядником.
4. Обґрунтовує (п. 1.4. проєкту договору), що з огляду на відсутність витрат Підприємства на фінансування робіт, дія Закону України «Про публічні закупівлі» на правовідносини за цим договором не поширюється.
5. Зазначає (п. 1.5. проєкту договору), що договір укладається на виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і не має на меті настання будь-яких фінансових наслідків для Підприємства.
Враховуючи викладене, а саме той факт, що Підприємство, будучи замовником будівництва згідно містобудівного законодавства та майбутнім отримувачем Об’єкта в якості гуманітарної/технічної допомоги, не здійснює за цим договором жодних фінансових витрат на придбання робіт, оскільки роботи фінансуються та оплачуються безпосередньо донором (ПРООН) виконавцю робіт за окремим договором:
Просимо надати роз'яснення, чи підпадають правовідносини, що виникають між ДКП «ЛУЦЬКТЕПЛО» та підрядником, залученим ПРООН, в рамках договору, який не передбачає жодних фінансових розрахунків між ними (зокрема, оплати робіт з боку Підприємства), а лише регулює взаємовідносини сторін в процесі будівництва Об’єкта, що фінансується донором та безоплатно передається Підприємству, під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
Відповідь просимо надати якнайшвидше.
Додаток: Проєкт договору
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 594/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
|
|
27.05.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
відповідно до абзацу другого п.4.9 Настанови з визначення вартості будівництва -"Поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі проведеного замовником аналізу цін (при рівних якісних характеристиках) за обґрунтованою ціною матеріальних ресурсів, яка склалася на момент розроблення проектної документації та має бути не вищою за середню ціну у регіоні", питання якщо це індивідуальне замовлення, наприклад виготовлення кованих елементів, чи декоративні елементи під заказ, як замовнику провести аналіз цін по регіону, це перше питання.
Друге - чи повинен замовник публікувати при оголошені закупівлі проведений аналіз цін?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 26 Особливостей оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону з урахуванням цих особливостей. Одночасно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1qКрім цього, питання щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво) висвітлено в листах від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 та від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76642-07https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=84579Також відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно- будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань, які стосуються положень кошторисних норм України, зокрема, Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021№ 281, пропонуємо звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|