|
01.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до норм частини 3 ст. 17 Закону України "Про пубічні закупівлі" Переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Яким чином здійснюється надання даних документів (за допомогою електронної системи чи у вигляді паперових документів)? Чи має технічну можливість Переможець довантажувати документи після оприлюднення Замовником повідомлення про наміри укласти договір про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено.
У свою чергу, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Таким чином, завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, здійснюється учасниками саме до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Поряд з цим відповідно до частини третьої статті 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
Таким чином, перелік документів, які підтверджують згідно із законодавством відсутність підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, а також форма надання такого підтвердження переможцем процедури закупівлі визначається замовником.
Варто також зазначити, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
|
|
09.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому у ст. 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі.
Реалізовуючи функції, передбачені п.12, п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм ст. 35 Закону через неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів змісту поняття “вимоги до учасника” у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону.
Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 35 Закону встановлено, що замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до ст. 16 Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону тендерна документація повинна містити, крім іншого, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до ст. 16, вимоги, встановлені ст. 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. При цьому відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити і не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У той же час Закон не містить визначення поняття “вимоги до учасника”, в тому числі в контексті п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону.
У зв’язку з викладеним вище, просимо надати розгорнуту відповідь на наступні питання:
1. Чи охоплює поняття “вимоги до учасника”, яке вживається у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, зазначені замовником у тендерній документації:
– кваліфікаційні критерії згідно із ст. 16 Закону та вимоги щодо способу їх документального підтвердження?
– вимоги до учасників згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 17 Закону та щодо надання учасником (переможцем) процедури закупівлі підтвердження його відповідності встановленим вимогам відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону?
– інші вимоги до учасників, які були зазначені замовником згідно із абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону як інша інформації (зокрема, щодо наявності в учасника спеціального дозволу або ліцензії, сертифікованої системи управління якістю тощо)?
2. Чи поширюється п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону на випадки, коли замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, у разі якщо під час проведення двох тендерів замовником у тендерних документаціях були зазначені різні кваліфікаційні критерії (наприклад, у першому випадку – наявність обладнання та матеріально-технічної бази, а також наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а у другому випадку – лише наявність обладнання та матеріально-технічної бази) за умови незмінності вимог до предмета закупівлі, його технічних, якісних та інших характеристик.
Просимо також розглянути можливість надання узагальненої відповіді на питання, які були порушені у цьому та попередніх запитах нашої організації щодо переговорної процедури.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
У свою чергу, тендерна документація повинна містити, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством (пункт 2 частини другої статті 22 Закону).
Крім того, відповідно до частини третьої статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Натомість під час проведення переговорів згідно частини першої статті 35 Закону замовник вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 Закону. Водночас вимоги, передбачені статтею 17 Закону, не встановлюються при застосуванні переговорної процедури закупівлі, оскільки статтею 17 Закону указані підстави, у разі наявності яких замовник зобов’язаний або може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхиляє його тендерну пропозицію.
Таким чином, у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також кваліфікаційні та інші вимоги до учасника (за виключенням вимог, передбачених статтею 17 Закону) не відрізнятимуться від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону. У інших випадках підстави для застосування замовником переговорної процедури на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону відсутні.
Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 3 Закону, а саме таких як максимальна економія, недискримінація учасників, запобігання зловживанням.
|
|
31.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Маємо проблему з укладенням договору на постачання Природного газу на 2017р.
Тендерним комітетом заздалегідь було вжито заходи з проведення тендеру на закупівлю Природного газу на 2017 рік на очікувану вартість до затвердження кошторису на 2017рік.
Так було проведено чотири процедури відкритих торгів на закупівлю Природного газу на 2017рік.
Перша процедура - Торги відмінено з причини подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій (частина 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Друга процедура - На участь в торгах подано дві пропозиції, які довелось відхилити з причини їх невідповідності умовам тендерної документації. Торги відмінені з причини відхилення всіх тендерних пропозицій (частина 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Третя процедура - На участь в торгах подано дві пропозиції, які також довелось відхилити з причини їх невідповідності умовам тендерної документації. Торги відмінені з причини відхилення всіх тендерних пропозицій (частина 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Четверта процедура - Торги відмінено з причини подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій (частина 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» було укладено додаткову угоду в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році. Але суми даної угоди не вистачає для забезпечення нашої установи природним газом навіть на половину січня 2017р.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Чи маємо право на даному етапі провести переговорну процедуру відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону, якщо торги відмінялись через відсутність достатньої кількості учасників два рази, але не підряд, а також на другому тендері було змінено кількість та очікувану вартість товару у зв’язку з затвердженням кошторису на 2017р.
Якщо ж на даному етапі неможливо проводити переговорну процедуру, то просимо надати роз’яснення, які ще правомірні заходи можливо вжити для забезпечення нашої установи Природним газом на 2017р. до закінчення проведення тендерних процедур? Адже неможливо передбачити скільки ще разів доведеться проводити тендер, якщо учасники знов подадуть пропозиції, що не відповідатимуть умовам тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону.
Так, згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене і керуючись вимогами частини першої статті 4 Закону, у разі якщо для забезпечення потреби відповідного року замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно статті 35 Закону.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості та кількісних характеристик предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону.
Разом з тим слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням.
|
|
07.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
1.Чи має право замовник змінити істотні умови до договору про закупівлю, керуючись частиною 4 статті 36 Закону, після укладання договору, але в період дії тендерної пропозиції учасника?(ціна за од. товару)
2.Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Питання полягає в наступному: в цьому випадку за який період (термін/строк) необхідно визначити коливання ціни товару на ринку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Відповідно до абзацу десятого частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
Зазначена вимога необхідна для укладання договору у визначений частиною другою статті 32 Закону термін, враховуючи можливість зупинення процедури закупівлі внаслідок надходження скарги, відмови переможця торгів від укладання договору тощо.
Ураховуючи викладене, після укладання договору про закупівлю вимога щодо строку дії тендерних пропозицій не розповсюджується на правовідносини між сторонами такого договору.
Щодо питання 2
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
|
|
18.10.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, підкажіть будь ласко?
Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник договори вартість яких більш 50 тис грн. та які укладаються без використання електронної системи закупівель оприлюднює тільки звіт про їх укладання в системі електронних закупівель. В подальшому замовник відповідно до статті 10 Закону не повинен по цих договорах оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. Тому форма повідомлення про внесення змін до договору, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення випадків для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону.
Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору та про виконання такого договору у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону.
|