|
|
21.08.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДУ «Інфраструктура Сумщини» є замовником робіт при реалізації проекту «Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) в Охтирській ЗОШ I-III ступенів № 2 за адресою: Сумська область, місто Охтирка, провулок Сумський, 35». В результаті проведеної перевірки вищезазначеної закупівлі ДАСУ УПСОД в Сумській області на адресу ДУ «Інфраструктура Сумщини» надійшов висновок на заперечення до акта перевірки закупівель від 25.05.2025 № 201805-19/17, що містить два спірних питання, які замовник має наміри оскаржувати в судовому порядку.
Просимо Вас надати роз’яснення щодо правомірності дій Замовника з наступних питань:
1. При розрахунку динамічної договірної ціни, що є невід’ємною частиною договору підрядником були застосовані машини та механізми, що передбачені РЕКН з урахуванням п. 4.8. «Настанови з визначення вартості будівництва».
Під час виконання робіт підрядною організацією була використана техніка, яка відповідала потребам будівництва, але не була передбачена договірною ціною. Тому, підрядник виконав техніко-економічне порівняння заміни машин та механізмів у складі договірної ціни, при якому вартісні показники машино-годин враховано згідно п. 4.8. «Настанови з визначення вартості будівництва» станом на 30.08.2024.
Під час здачі виконаних робіт в акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в були внесені вартісні показники машин та механізмів, що відповідали актам наданих послуг орендованої техніки, що перевищувала вартість машино-години зазначеної при виконанні техніко – економічного порівняння виконаної з урахуванням п. 4.8. «Настанови з визначення вартості будівництва».
Разом з тим, під час здачі виконаних робіт, підрядник проводив економічний аналіз порівняння вартості виконаних робіт та вартості аналогічних робіт по договірній ціні, під час якого фактичний перерозподіл витрат (прямі витрати) не призвів до збільшення ціни договору.
Чи є правомірним рішення замовника компенсувати підряднику фактично понесені та документально підтверджені витрати вартості орендованої техніки, що не призвело до збільшення вартості робіт в межах динамічної договірної ціни?
2. Під час розрахунку динамічної договірної ціни з урахуванням суми коштів зменшення вартості робіт в результаті проведення відкритих конкурентних торгів підрядник врахував рівень кошторисної заробітної плати до розряду 3,8 у розмірі 12 868,02 гривні станом на 30.08.2024.
В результаті своєчасного та якісного виконання робіт, а також налагодження більш еконономічно-вигідних логістичних шляхів постачання матеріальних ресурсів та зменшення вартісних показників основних будівельних матеріалів у підрядника виникла потреба в компенсації відповідного рівня заробітної плати до розряду 3,8 у розмірі 20 122,47 грн. Замовнику були надані відповідні підтверджуючі розрахунки рівня заробітної плати та розрахунок динамічної договірної ціни з уточненими показниками вартості матеріально – технічних ресурсів, їх транспортування та враховано новий рівень заробітної плати на розряд 3,8 у розмірі 20 000,00 грн. В результаті чого, було підписано додаткову угоду до договору та уточнену динамічну договірну ціну з фактичними показниками по яким надалі проводилися розрахунки здачі виконаних робіт по актам приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в. Уточнена динамічна договірна ціна була більш економічно вигідною та зменшена на 12 929,86 грн., а також, відповідала всім умовам договору і законодавству в сфері ціноутворення.
Чи є правомірним рішення замовника компенсувати підряднику фактично понесені та документально підтверджені витрати рівня заробітної плати на розряд 3,8 у розмірі 20 000,00 грн., що не призвело до збільшення вартості робіт в межах динамічної договірної ціни?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель" та запиті № 247/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13367https://me.gov.ua/InfoRez/Details/523c9b34-ea42-4e6c-b8fb-1caf2d43fd04?lang=uk-UAВодночас, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
19.08.2025
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Я, ФОП Коновалов Е.Р., звертаюся до Міністерства економіки України із заявою про виявлені системні порушення законодавства у сфері публічних закупівель та економічної конкуренції, які мають місце у діях замовників у процедурах:
• UA-2025-06-26-012193-a
• UA-2025-07-28-006772-a
• UA-2025-08-07-009315-a
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13367
|
|
|
05.06.2025
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Звертаюся за консультацією, чи можливо оскаржити наступну ситуацію:
Були відкриті торги з ообливостями, що не відбулися. ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ СКЛАД ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ» завантажив з документацією додатково нотаріально завірений переклад сертифікату якості на обладнання.
Через місяць на повторних торгах учасник ФОП Косенков завантажив цей переклад, взявши інформацію з нашої пропозиції з минулих торгів. Оригінал документу є в 1 екземплярі та знаходиться в нас.
Чи можемо ми подати скаргу на неправомірне використання документів та очікувати на позитивне рішення антимонопольного комітету?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
20.01.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення чи відповідє діючому законодавству України встановлення замовниками (в розумінні закону України "Про публічні закупівлі") при проведенні закупівель через Прозорро маркет вимог щодо надання товару конкретного бренду та встановлення надмірних вимог до учасників? Наприклад закупівлі палива UA-2025-01-09-007747-a, UA-2025-01-09-007424-a, тут замовником були встановлені вимоги щодо бренду АЗС на висунутий великий перелік вимог до учасника. В закупівлях UA-2025-01-13-013390-a, UA-2025-01-13-013046-a також були встановлені безліч вимог до учасників, вимагалась певна кількість АЗС на певній відстані.
Пунктом 12 Особливостей Постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178, передбачено, що в запиті пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість якого є меншою ніж 500 тис. грн, замовник може визначити інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором електронного каталогу. Запит пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 500 тис. грн, здійснюється відповідно до специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, яка не передбачає можливості замовника самостійно визначати інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення.
Виходячи з викладеного, замовникам під час оголошення запиту пропозицій постачальників не дозволено встановлювати конкретну торговельну марку / модель / бренд / тощо в назві предмета закупівлі, у тому числі із зазначенням виразу «або еквівалент», оскільки це суперечитиме і пункту 12 Особливостей, і пункту 57 Постанови № 822. Тобто Замовники повинні використовувати специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, а не вигадувати свої вимоги та правила, оскільки при придбанні товарів через електронний каталог відсутня можливість учасникам скаржитись на незаконні дії замовників.
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/a20a70de-e3cc-41af-b4af-e67583e6b68f?lang=uk-UA
|
|
|
01.10.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ
щодо визначення очікуваної вартості предмету закупівлі
Виникла потреба у закупівлі товару – «Машини для обробки даних» (ноутбуків вчителя, ноутбуків учня). Даний предмет закупівлі не є товаром широкого вжитку. Для визначення очікуваної вартості предмету закупівлі було направлено запит цінових пропозицій до трьох Постачальників конкретного товару. На основі отриманих трьох цінових пропозицій було визначено очікувану вартість предмету закупівлі.
Відповідно до Методики визначення очікуваної вартості предмету закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 року № 275 та беручи до уваги той факт, що Методика є примірною, її застосування є правом, а не обов’язком Замовників, виникає наступне питання:
Чи є порушенням визначення очікуваної вартості предмету закупівлі «Машини для обробки даних» (ноутбуків вчителя, ноутбуків учня) лише шляхом запиту цінових пропозицій? Чи є обов’язковим визначення очікуваної вартості предмету закупівлі шляхом аналізу ринку?
І чи буде порушенням оголошення закупівлі по комерційними пропозиціям, без аналізу ринку?
Прошу розглянути даний лист – звернення.
Уповноважена особа
Управління освіти, молоді та спорту
Хмільницької міської ради Володимир ШЕМЕТА
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуті у запитах №№ 938/2022, 377/2023, 1235/2022, 38/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ddd00a6-b25c-4b71-bec7-4e80c8ae93ca&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1a5e4a01-5b3c-4555-97e1-400c5cf7b595&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UAВодночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способу та визначення очікуваної вартості, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та вимог законодавства в цілому.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону.
При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель.
Отже, питання щодо контролю, у тому числі встановлення порушень, здійснюється Держаудитслужбою. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|