|
|
07.08.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На лікарські засоби за Національним переліком що закуповуються за бюджетні кошти проводиться державне регулювання цін. При визначенні ціни закупівлі якими нормативними документами керуватися? Правомірно брати ціну з Національного каталогу цін чи згідно моніторингу цін на Прозоро ( враховуючи що в каталозі ціна вища чим ціна моніторингу)? Який конткретно нормативний документ крім наказу Мінекономіки № 275.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі – Примірна методика) та має рекомендаційний характер. Способи розрахунку очікуваної вартості, передбачені Примірною методикою, не є вичерпними, а вибір способу розрахунку та визначення очікуваної вартості предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з урахуванням специфіки предмета закупівлі. З питань визначення очікуваної вартості предмета закупівлі пропонуємо також ознайомитися з відповідями Мінекономіки на запити № 1235/2022 та № 308/2024, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/inforez/Details?id=1a5e4a01-5b3c-4555-97e1-400c5cf7b595&isSpecial=true&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/inforez/Details/b0a64d0f-8887-464c-90ac-efd6ecd813bc?lang=uk-UAВодночас, оскільки відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, а також відповідно до покладених на нього завдань здійснює повноваження у сфері державного регулювання цін на лікарські засоби, із зазначеного питання слід звертатися до МОЗ. |
|
|
05.08.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до положень грантової угоди, що укладена між комунальною установою "Агенція розвитку міста" Житомирської міської ради та Програмою розвитку ООН ПРООН наполягає на проведенні закупівель згідно їх внутрішніх правил.
Чи можемо ми, як бюджетна установа, користуватись правилами ПРООН при закупівлі товарів, робіт і послуг за грантові кошти, які отримані від ПРООН на банківський рахунок бюджетної установи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва. Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Таким чином, у разі якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, то застосовуються положення міжнародного договору України.
При цьому всі рішення щодо здійснення закупівель приймаються замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому. До компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого орнану у сфері публічних закупівель, не належить визначення правомірності дій у конкретних випадках.
|
|
|
03.08.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Філія «Відокремлений підрозділ «Аварійно-технічний центр» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відноситься до категорії юридичних осіб, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначених в п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" (надалі-Закон).
Відповідно до п.3 ч.6 ст.3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені в п.4 ч.1 ст.2 цього Закону, здійснюють закупівлю паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії.
Норми Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, зокрема пунктів 9,13 Особливостей, не передбачають можливості придбання паливно-енергетичних ресурсів юридичними особами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та /або електронного каталогу для закупівлі товару.
Філії «ВП АТЦ» необхідно придбати природній газ (код за ДК 021:2015: 09120000-6 — Газове паливо) для забезпечення безперебійної та технологічно безпечної роботи газотурбінної установки (ГТУ). Метою закупівлі є використання природного газу як паливно-енергетичного ресурсу для виробництва електричної енергії з її подальшим відпуском та комерційним продажем виключно в загальну енергосистему України.
Керуючись п.12 ч.1 ст.9 Закону просимо надати роз'яснення з наступного питання: Чи можє філія «Відокремлений підрозділ «Аварійно-технічний центр», як замовник, визначений в п.4 ч.1 ст.2 Закону, здійснювати закупівлю паливно-енергетичних ресурсів (природній газ) для виробництва електричної енергії шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та /або електронного каталогу для закупівлі товару.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 748/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9076b5d7-5ece-4a0d-821e-c16b70e87178?lang=uk-UA
|
|
|
03.08.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» зверталося до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України із запитом № 275/2026 щодо можливості заміни сторони замовника та подальшого виконання договорів, укладених відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у разі переходу прав та обов’язків за такими договорами до нової юридичної особи внаслідок виділу відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України.
У наданій відповіді Міністерство послалося на лист від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 «Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб», у якому зазначено, що правонаступник замовника може вчиняти дії щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, а також виконувати укладений такою юридичною особою договір про закупівлю, за умови що правонаступництво щодо передачі прав та обов’язків оформлено в установленому законодавством порядку.
Разом з тим зазначене роз’яснення, виходячи з його змісту, надає відповідь щодо правонаступництва у випадку реорганізації, яка супроводжується припиненням юридичної особи — первісного замовника, зокрема коли розпочаті процедури закупівель та укладені договори переходять до правонаступника юридичної особи, що припиняється. Водночас це роз’яснення не містить прямої відповіді щодо випадку виділу відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України, за якого юридична особа, з якої здійснюється виділ, не припиняється, а до новоствореної юридичної особи за розподільчим балансом переходить лише визначена частина її майна, прав та обов’язків.
З огляду на викладене просимо уточнити застосування зазначеної позиції Міністерства саме до випадку виділу без припинення юридичної особи, з якої здійснюється виділ.
У моделі, що опрацьовується Товариством, передбачається, що:
• ОГТСУ не припинятиметься як юридична особа;
• нова юридична особа буде створена шляхом виділу;
• до розподільчого балансу буде включено права та обов’язки, пов’язані з діяльністю з виробництва електричної енергії;
• окремим додатком до розподільчого балансу буде визначено перелік договорів про закупівлю, залишкові права та обов’язки за якими переходять до виділеної юридичної особи;
• щодо таких договорів може бути укладено тристоронні додаткові угоди між ОГТСУ, виділеною юридичною особою та контрагентами з метою підтвердження правонаступництва, заміни сторони у зобов’язанні та надання згоди контрагента на переведення відповідних обов’язків.
З урахуванням наведеного просимо надати уточнення з таких питань.
1. Чи поширюється позиція Міністерства, викладена у листі від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06, на випадок виділу юридичної особи відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України, якщо юридична особа, з якої здійснюється виділ, не припиняється, але права та обов’язки за конкретними договорами про закупівлю переходять до виділеної юридичної особи за розподільчим балансом?
2. Чи може виділена юридична особа, до якої за розподільчим балансом перейшли права та обов’язки за договорами про закупівлю, продовжити виконання невиконаної частини таких договорів без проведення нової процедури закупівлі, за умови що предмет закупівлі, ціна, обсяг, строки та інші істотні умови договору не змінюються?
Просимо надати роз’яснення саме в частині застосування законодавства у сфері публічних закупівель до описаного випадку виділу без припинення юридичної особи, з якої здійснюється виділ, оскільки попередньо наведене роз’яснення Міністерства стосується правонаступництва в умовах припинення юридичної особи — первісного замовника.
Додаток:
• копія листа Міністерства від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Ваш запит повідомляємо.
Згідно з статтею 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.Водночас відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців. Тому, з питання, порушеного у запиті щодо особливостей виділу, пропонуємо звернутися до Мін’юсту. Крім цього, зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та Особливостей. Положення про правочини містяться у главі 16 “Правочини” (статті 202–236) ЦК України. Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Відповідно до частини другої цієї статті правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договорами). Питання заміни сторони у зобов’язанні регулюються, зокрема, статтями 512–523 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Згідно з частиною другою статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни кредитора або боржника визначається відповідно до статей 513 та 521 ЦК України. Отже, для вирішення питання щодо можливості подальшого виконання конкретного договору про закупівлю юридичною особою, утвореною внаслідок виділу, необхідно встановити факт та обсяг переходу до неї прав і обов’язків за відповідним договором згідно з розподільчим балансом, а також перевірити належне оформлення такого правонаступництва відповідно до законодавства. Закон та Особливості не встановлюють порядку переходу прав і обов’язків за договорами про закупівлю внаслідок виділу юридичної особи, а також не визначають способу документального оформлення заміни сторони такого договору. Зазначені питання регулюються нормами цивільного законодавства та законодавства у сфері державної реєстрації.
|
|
|
29.06.2026
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо надання роз'яснення з питань застосування
Закону України «Про публічні закупівлі»
Концерн «Військторгсервіс», який є державним господарським об'єднанням та належить до сфери управління Міністерства оборони України, відповідно до Статуту здійснює господарську діяльність, зокрема організацію торговельного обслуговування військовослужбовців, закупівлю товарів та їх подальшу реалізацію через магазини, буфети, кіоски та інші об'єкти торгівлі.
Закупівля таких товарів здійснюється виключно за рахунок власних коштів Концерну, отриманих від провадження господарської діяльності, без використання коштів державного або місцевих бюджетів. Придбані товари призначені виключно для їх подальшого перепродажу третім особам.
З метою правильного застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз'яснення з таких питань:
1. Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на закупівлю товарів, що здійснюється Концерном «Військторгсервіс» за рахунок власних коштів виключно з метою їх подальшого перепродажу третім особам?
2. Чи підпадають зазначені закупівлі під виняток, передбачений частиною шостою статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», за умови, що Концерн «Військторгсервіс» не займає монопольного (домінуючого) становища на відповідному товарному ринку, а інші суб'єкти господарювання можуть вільно здійснювати продаж аналогічних товарів?
3. У разі якщо дія Закону України «Про публічні закупівлі» не поширюється на зазначені закупівлі, чи має право Концерн «Військторгсервіс» самостійно визначити внутрішній порядок здійснення таких закупівель без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі»?
Отримане роз'яснення необхідне для належного врегулювання внутрішнього порядку здійснення закупівель товарів для їх подальшого перепродажу третім особам та забезпечення однакового застосування вимог законодавства у діяльності Концерну «Військторгсервіс».
Просимо надати відповідь у межах компетенції.
|
|
Відповідь
|
|
|