|
|
24.08.2026
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Шановний уповноважений орган, просимо надати роз'яснення щодо публікації оголошення відкритих торгів.
Так, замовник повинен в оголошені вказувати одразу дві дати: строк поставки товару в днях та зазначати строк поставки товару конкретною датою.
Замовником було вказано ці дві дати, а саме: 30 днів на поставку та 20 серпня 2026 р.
Але в результаті двох оскаржень строк поставки, зазначений конкретною датою (20 серпня) минув і з цієї причини замовник не хоче з нами укладати договір.
Замовник планує переоголошувати торги. Питання - як замовнику правильно вгадати конкретну дату поставки товару, з урахуванням можливих оскаржень, так щоб в договорі було вказано коректно дві дати: строк поставки в днях і строк поставки до конкретної дати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 886/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ef57eaef-d473-4847-bc27-f211d76674bf?lang=uk-UAЗакон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). Відповідно до пункту 24 Особливостей замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію у строки, визначені цим пунктом. Згідно з пунктом 26 Особливостей оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону, з урахуванням Особливостей. Виходячи з пункту 5 частини другої статті 21 Закону, оголошення про проведення відкритих торгів має містити інформацію про строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. При цьому для визначення та обчислення строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, глава 18 якого регулює, зокрема, поняття строку і терміну, порядок їх визначення, початок та закінчення перебігу строку. Отже, строк поставки товарів, виконання робіт або надання послуг визначається замовником самостійно з урахуванням потреби у відповідній закупівлі та вимог законодавства щодо визначення й обчислення строків. |
|
|
27.02.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник здійснив закупівлю за пп.21 п.13 Особливостей, маючи при цьому запит в/ч щодо нагальності закупівлі, обгрунтування цієї закупівлі в/частиною, а також обгрунтування замовника та його рішення щодо наявнсті нагальної потреби. Під час завантаження договору замовник вибрав пп.21 п.13 Особливостей, завантажив усі необхідні документи, а система автоматично приховала ці документи. Питання: органи казначейства відмовляють в реєстрації такого договору, аргументуючи тим, що якщо в системі ці документи приховані, то це є договір ДСК, а також зауважують, що замовник повинен укласти такий договір відповідно до пп.4 п.13 Особливостей. Будь-ласка, надайте роз’яснення щодо цього питання. Дякуємо за співпрацю.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
29.01.2026
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення з приводу правильної процедури оприлюднення договору про надання послуг мобільного зв'язку (код 64210000-1 ДК 021:2015) в системі електронних закупівель Prozorro.
Згідно з положеннями Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.1998 № 1740, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які користуються послугами мобільного зв’язку та не надають електронних комунікаційних послуг є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та сплачують збір постачальнику електронних комунікаційних послуг одночасно з оплатою ними зазначених послуг. Об’єктом оподаткування є вартість будь-яких послуг мобільного зв’язку, сплачена кінцевими користувачами цих послуг постачальнику електронних комунікаційних послуг, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентну плату, плату за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, зазначених у рахунку на оплату послуг мобільного зв’язку. Відповідно до пункту 11 статті 4 Закону № 400/97ВР ставка збору для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону - 7,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 9 статті 2 цього Закону. Таким чином, загальна ціна договору про надання послуг мобільного зв’язку включає вартість послуг, а також збіру на пенсійне страхування 7,5% та ПДВ 20%. Разом з тим, система Prozorro дозволяє зазначити лише суму договору з ПДВ та без ПДВ, але не передбачає окремого зазначення іншх обов’язкових зборів.
З огляду на зазначене, прошу надати роз'яснення щодо наступних питань:
1. Як правильно вказати вартість послуг мобільного зв'язку в Prozorro, якщо ціна послуг включає як ПДВ, так і збір на пенсійне страхування (7,5%)?
2. Як правильно відобразити ці збори в звіті про такий договір, якщо вони є частиною загальної вартості послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. У свою чергу, згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13, 15, та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89,91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених цим пунктом. Для визначення очікуваної вартості замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону, яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Згідно з пунктом 2 розділу I методики очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. Крім цього, зазначаємо, що відповідь на питання щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463Водночас, оскільки наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО”, з питань технічної реалізації слід звертатись безпосередньо до адміністратора системи. |
|
|
18.12.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1506 передбачено впровадження експериментального проєкту, спрямованого на посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення суб’єктів господарювання незалежно від форми власності до формування груп протиповітряної оборони.
Наше підприємство, будучи замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», на виконання зазначеної постанови планує здійснювати закупівлі товарів військового та оборонного призначення.
Водночас застосування стандартних процедур публічних закупівель передбачає обов’язкове оприлюднення в електронній системі закупівель відомостей щодо постачальників, найменування, кількості та інших характеристик товарів оборонного призначення. Розміщення такої інформації у відкритому доступі може створювати реальні загрози безпеці працівників підприємства, а також негативно впливати на забезпечення обороноздатності об’єкта критичної інфраструктури.
З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливих механізмів здійснення закупівель товарів військового призначення в межах реалізації зазначеного експериментального проєкту з урахуванням вимог безпеки. Крім того, просимо повідомити, чи передбачається внесення змін до законодавства у сфері публічних та/або оборонних закупівель або прийняття інших нормативно-правових актів, які дозволили б проводити такі закупівлі без розкриття чутливої інформації та з дотриманням необхідних заходів захисту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (зі змінами) Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує: державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період; державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері оборонно-промислового комплексу, в авіабудівній галузі та забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності (далі - стратегічні галузі промисловості). Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.
Тому, з питань що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1506 "Про реалізацію експериментального проекту щодо посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення підприємств незалежно від форми власності до утворення груп протиповітряної оборони" слід звертатись до Міноборони як центрального органу виконавчої влади у сфері оборони.
|
|
|
20.11.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. При створенні плану закупівлі на 2026 рік код КПКВ 2201420 -Підготовка кадрів закладами фахової передвищої освіти (2026) - ВІДСУТНІЙ. Замовники не можуть скористатися правом своєчасно провести закупівлю і тим сами забезпечити функціонування своєї установи. Як вийти з даної ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”. Тому, з питань технічної реалізації слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Водночас пропонуємо ознайомитись з матеріалами за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/news/kody-kpkv-na-2026-vzhe-realizovano-v-systemi-prozorro |