Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”, який набрав чинності 19.02.2016 року та введенний в дію з 01.08.2016 для всіх замовників, установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

     Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у  зверненні, міститься в листі від 04.11.2015 № 3302-05/36541-06 “Щодо питань застосування статей 17, 23, 31 Закону України  “Про здійснення державних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel.

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі”               (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі  якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Пунктом 28 частини першої статті 1 визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

При цьому замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій (абзац пятий частини першої статті 31 Закону).

Таким чином, пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено випадку застосування переговорної процедури у разі якщо торги відмінено частково (за лотом).

     Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Поряд з цим  лист Мінекономрозвитку від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 містить інформацію щодо можливості зазначення вимоги стосовно надання учасниками у складі тендерних пропозицій переліку та обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, встановленої у тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт, у зв”язку із можливістю зниження ціни під час аукціону.      

Разом з тим виходячи з норм Закону, тендерна  пропозиція подається відповідно до вимог тендерної документації. При цьому обгрунтування відповідності ціни тендерної пропозиції (або її складових)  середньорегіональному рівню цін Законом не передбачено.

Крім того, відповідно до статті 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі зокрема самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону.

При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою, оформлюються протоколом. Водночас замовнику слід ураховувати, що  відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).

     Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

     На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від   14.09.2016 No 3302-06/29640-06, в якому розглянуті питання зокрема планування замовником закупівель.

      Так, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.

          При цьому статтею 18 Закону встановлено, що у разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Крім того, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

          Таким чином, у разі якщо процедура закупівлі оскаржується, замовнику необхідно дотримуватись вимог статті 18 Закону, мети Закону та принципів за якими здійснюються закупівлі, встановлених статтею 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження потенційного кола учасників.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

У свою чергу, відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.

Разом з тим, частиною першою статті 37 Закону встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним, зокрема у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.