|
|
16.04.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Спрощена закупівля (UA-2025-04-01-004785-a), я переможець аукціона, наданий договір на поставку точно такого товару відхилений бо не той код. У мене питання, що не так в цій Державі? де подівся здоровий глузд? Ми постачальники продаємо КОДи чи товари? Цей самий товар на іншому тендері знов під іншим кодом. Можливо якось треба змінити пріоритети та визнавати у всіх видах закупівель аналогічність договору саме за товаром, а вже потім за кодом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками у сфері оборони (далі – державні замовники) відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно із частиною третьою статті 13 Закону державні замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників закупівель.
Варто зазначити, що відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цією статтею.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Пунктом 8 Особливостей № 1275 встановлено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407);
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
При цьому, відповідно до абзацу одинадцятого пункту 8 Особливостей № 1275 під час здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, з урахуванням цих особливостей.
Зазначений порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Пункт 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини п’ятої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Принагідно зазначаємо, що абзац перший частини сьомої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає, що у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.
Враховуючи вищезазначене, звертаємо увагу, що згідно з положеннями пункту 8 Особливостей № 1275 предмет закупівлі визначається державним замовником самостійно та відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. При цьому, державні замовники не повинні встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Державні замовники приймають рішення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг на власний розсуд із дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, принципів здійснення оборонних закупівель, визначених статтею 3 Закону.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, Державна аудиторська служба України та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Водночас відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі”, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій державних замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері закупівель.
|
|
|
14.04.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У рамках наданої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа»(бюджетна програма 2211850), були оголошені публічні закупівлі відкриті торги з урахуванням особливостей, та з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facilitу, ідентифікатори закупівель: UA-2025-04-01-000594-a (закупівля не відбулася), UA-2025-04-01-000893-a (відхилено учасника оскільки надав пропозицію товару з неприйнятних країн).
Ураховуючи відсутність тендерних пропозицій з товаром, де країною походженням є прийнятна країна, згідно ст.11 Регламенту щодо Ukraine Facilitу, прошу надати роз’яснення як використати надану нам субвенцію, дотримуючись вимог Рамкової угоди, а також чи можна вважати відсутність тендерних пропозицій як те, що застосування правил прийнятності зробило реалізацію проект неможливим або надміру складною.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
11.04.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Основним видом діяльності ФОП ПЕТРОФАНОВА-ІСАЄВА К.Р. є 69.10 Діяльність у сфері права. Таким чином, ФОП ПЕТРОФАНОВА-ІСАЄВА К.Р. за своєю професійною діяльністю надає численні консультації з питань необхідності локалізації товару, яка регулюється ЗУ «Про Публічні закупівлі». У зв’язку з необхідністю надання достовірних консультацій, за якими звертаються суб'єкти господарювання, що приймають участь у процедурах публічних закупівель, предметом яких є поставка автомобілів, просимо надати офіційне роз’яснення щодо можливості незастосування вимоги локалізації, передбаченої пунктом 3¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), до товарів, країною походження яких є Королівство Таїланд.
Згідно з зазначеним положенням, вимоги щодо ступеня локалізації виробництва застосовуються до товарів, визначених Кабінетом Міністрів України, за умови, що вони походять з країн, які не є:
• членами Світової організації торгівлі (СОТ), або
• учасниками міжнародних договорів з Україною, які передбачають принцип недискримінації товарів за ознакою країни походження.
З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення, чи:
1. Можуть автомобілі, вироблені у Королівстві Таїланд, бути допущені до участі у процедурах публічних закупівель без застосування до них вимоги щодо локалізації?
2. Чи є сам факт походження товару з Королівства Таїланд достатньою підставою для незастосування вимоги локалізації?
3. Чи є достатнім факт підписання торгівельної угоди між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд від 06.09.2018 № 2532-VIII для не застосування локалізації?
Заздалегідь вдячні за надану відповідь.
З повагою,
Петрофанова К.Р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 104/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
07.04.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник проводить закупівлю медичного обладнання, загалом 5 найменувань. Учасник вважає, що замовником не вірно обрано код класифікатора. Чи може Учасник вимагати від замовника зміни коду класифікатора, чи може учасник вимагати від замовника поділу на окремі лоти, чи може учасник вимагати від замовника зміни класифікації окремих товарів, що є предметом зазначеної закупівлі
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/577d9130-9cf9-47b2-9cc5-a06affa05403?lang=uk-UAТак, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яку прийнято Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов та розмір, вид, строк та умови надання,повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати). Крім цього, відповідно до абзацу четвертого частини п'ятнадцятої статті 29 Закону у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об’єднавши лоти.
З огляду на зазначене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, зокрема принципами, встановленими статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного обмеження кола потенційних учасників, відповідно до Порядку та є правом, а не обов'язком замовника.
Крім цього, відповідно до абзацу другого пункту 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (далі - звернення). Усі звернення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дня їх оприлюднення надати відповідь на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель.
Тому, за роз'ясненням вимог, встановлених в тендерній документації та/або в оголошенні про проведення відкритих торгів у конкретних випадках, учасники можуть звертатися безпосередньо до замовника.
Водночас пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
|
07.04.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
не відбулися відкриті торги з урахуванням Особливостей та ст.3, 5, 6, 7 Рамкової угоди за предметом закупівлі засоби навчання за кошти Ukraine Facility. Згідно частини 8 статті 5 Рамкової угоди визначено, що якщо реалізація проекту не буде можлива через встановлення вимог щодо прийнятності країни, то при нагальності ми можемо закупити товар без урахування вимог прийнятності країн. Надана нам державою субвенція в рамках "Нова українська школа" на 2025 рік. Чи є це підставою для оголошення повторних відкритих торгів з Особливостями, але без вимог ст.5 Рамкової угоди щодо прийнятності країн?????
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 123/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f8ad7934-91ed-4484-985e-8eafaeb0b38d?lang=uk-UAВодночас інформуємо, що фінансування інвестиційного кроку 7.12 Плану України у 2025 році здійснюється з Державного бюджету України відповідно до бюджетної програми КПКІВК 2211850 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» за рахунок коштів Ukraine Facility. Отже, при підготовці та здійсненні закупівель, фінансування яких відбувається у межах зазначеної бюджетної програми, реципієнт зобов’язаний дотримуватись умов Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX (далі - Рамкова угода). Частиною четвертою статті 2 Рамкової угоди визначено, що закупівлі згідно з Компонентом I Ukraine Facility (План України) повинні здійснюватися відповідно до законодавства України тією мірою, якою вони відповідають вимогам, визначеним у Рамковій угоді. Відповідно до статті 6 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 Закону «Про публічні закупівлі». Отже, з моменту ратифікації Рамкової угоди замовники повинні дотримуватися вимог, які в ній встановлені. Таким чином, всі закупівлі, які відбуваються для виконання заходів Плану України в межах відповідних бюджетним програм, здійснюються з урахуванням зокрема статей 2, 3, 5, 16, 17 Рамкової угоди, у відповідності до Закону «Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Відповідно до вимог статті 11 Регламенту та статті 5 Рамкової угоди при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання. Зауважимо, що відповідно до п.8 статті 5 Рамкової Угоди учасники та кандидати на участь у тендері з неприйнятних країн можуть бути допущені як прийнятні у разі нагальної необхідності, недоступності послуг на ринках відповідних країн або територій або в інших належним чином обґрунтованих випадках, коли застосування правил прийнятності зробить реалізацію проекту неможливою або надмірно складною. Також, звертаємо увагу, що відповідно до статті 3 Рамкової Угоди кошти або економічні ресурси в межах виконання Ukraine Facility прямо або опосередковано не можуть надаватися особі, що підпадає під дію обмежувальних заходів ЄС, або на її користь. Детальна інформація щодо санкцій ЄС розміщена на санаційній карті ЄС за посиланням: https://www.sanctionsmap.eu/#/main. |