|
|
08.05.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Предметом закупівлі є насоси, якщо є сертифікат про походження товару країни, яка внесена до переліку країн, що зазначені в Угоді про державні закупівлі від 15 квітня 1994 р. Згідно з пунктом 3 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, його дія не застосовується до закупівель товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді про державні закупівлі, укладеній 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 16.03.2016 № 1029-VIII “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”. Зокрема, відповідно до Угоди про державні закупівлі Світової організації торгівлі, запровадженої Законом України від 16.03.2016 № 1029-VIII «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» (GPA) для Установи, підприємства чи організації, які здійснюють діяльність у таких сферах: забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, встановлено межу для закупівлі Товарів від 400 000 СПЗ.
В разі закупівлі товарів, які передбачені вищенаведеною угодою на суму
3 100 000, грн та з наданням учасником підтвердження походження товару чи потрібна локалізація? А також чи застосовується межа для таких товарів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2024 № 3323-04/50395-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” та запиті № 215/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|
|
|
05.05.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п.2 р.ІІ наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 у редакції наказу Міністерства економіки України від 31.01.2025 № 852 за яким знаком НК 018:2023 слід визначати та в яких документах відображати предмет закупівлі для відкритих торгів з особливостями з закупівлі послуг з поточного ремонту теплотраси (2222 Місцеві трубопроводи водопостачання)? Закупівля буде проводитись найближчим часом за кодом ДК 021:2015 50720000-8. Дякую Вам наперед за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яку прийнято Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Так, виходячи з пункту 3 Порядку, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. У свою чергу, згідно з пунктом 2 розділу II " Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року № 434. Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема у сфері благоустрою населених пунктів, житлово-комунального господарства, управління побутовими відходами, у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури;у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві, у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань щодо застосування національного класифікатора НК 018:2023 "Класифікатор будівель і споруд" пропонуємо звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. |
|
|
28.01.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
При укладанні договорів на теплозабезпечення бюджетних установ необхідно роз'яснення про визначення предмету закупівлі для будівель і споруд, які є самостійними об'єктами нерухомого майна: здійснюється закупівля теплової енергії як товарної продукції або послуги з постачання теплової енергії, та відповідно який договір необхідно використовувати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання визначення замовниками предмета закупівлі під час здійснення публічних закупівель міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та у запиті № 256/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5459886-15cf-406a-b070-f94f669830a8&lang=uk-UAПри цьому повідомляємо, що відповідно до положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (зі змінами), Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі; формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів газового палива та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу. Крім цього, інформуємо, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами), здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Тому, з порушеного питання пропонуємо звертатися до вищевказаних органів.
|
|
|
11.12.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
КП ТМР «Тростянецьке ЖЕУ» закупляє деревину виключно для виробництва теплової енергії та для задоволення потреб бюджетних установ на опалення (для об’єктів соціальної сфери, школи та дитячі садочки).
Просимо роз’яснити чи має право КП ТМР «Тростянецьке ЖЕУ» здійснювати закупівлю паливної деревини без застосування інтернет майданчиків електронних торгів та без застосування ЗУ «Про публічні торги», а здійснювати закупівлю деревини шляхом укладання прямих договорів.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
28.11.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Здійснююючи оборонні закупівлі у вересні цього р. був укладений договір про постачання теплової енергії з суб'єктом природних монополій без використання електронної системи закупівель; ціна договору менша від 200 тис. грн.
У жовтні отримано повідомлення сторони договору про встановлення рішенням виконавчого комітету ОМС нових тарифів на теплову енергію, котрим запропоновано збільшити ціну за одиницю товару більш, ніж на 10% без зміни ціни договору.
Просимо надати консультацію:
- чи повинен у такому випадку замовник, шо здійснює оборонні закупівлі, укладати додаткову угоду з суб'єктом природних монополій про збільшення ціни за одиницю теплової енергії більш, ніж на 10 відсотків без документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, або розірвати договір для укладення іншого за новими цінами;
- чи є встановлення відповідним органом місцевого самоврядування нового тарифу достатньою (обов’язковою) підставою для внесення змін до договору з суб'єктом природніх монополій, укладеного без застосування ЕСЗ про збільшення ціни за одиницю товару;
- чи можуть (або чи повинні) враховуватись замовниками оборонних закупівель випадки, визначені пунктом 19 Особливостей (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178) під час розгляду пропозицій про внесення змін до істотних умов договорів про придбання товарів, послуг, робіт, вартість яких не дорівнює та не перевищує вартісні межі, визначені пунктами 8, 9 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275.
Заздалегідь вдячні за надані роз’яснення!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповідно до статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон), абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону від 24 лютого 2023 року № 2958-IX “Про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі” щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні” постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275).
Цей Закон, а також Особливості № 1275, застосовуються за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), без проведення закупівель в електронній системі закупівель допускається за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо замовником було відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом), при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, а сума державного контракту (договору), що укладається, не повинна перевищувати очікувану вартість, визначену замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
При цьому істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого цього пункту, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”.
Отже при здійсненні оборонних закупівель, до яких не застосовуються Особливості № 1275, державні замовники мають дотримуватись принципів здійснення оборонних закупівель викладених у статті 3 Закону.
Разом з тим частиною другою статті 2 Закону передбачено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, а частина четверта цієї ж статті Закону передбачає норму якою забороняється придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України "Про публічні закупівлі", та укладення державних контрактів (договорів), що передбачають оплату державним замовником у сфері оборони, товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України "Про публічні закупівлі", крім випадків, передбачених цим Законом.
Тобто, державні замовники при здійсненні закупівель очікувана вартість яких є нижчою ніж зазначено в Законі, мають здійснювати закупівлі відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості № 1178) з урахуванням особливостей визначених Законом.
Згідно з пунктом 19 Особливостей № 1178 істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Отже, Законом України “Про публічні закупівлі” та Особливостями № 1178 встановлено норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей № 1178.
Так, підпунктом 7 пункту 19 Особливостей № 1178 передбачено внесення змін у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Водночас збільшення суми договору про закупівлю після його підписання можливе у випадку, передбаченому підпунктом 7 пункту 19 Особливостей № 1178, без зміни обсягу закупівлі.
Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проєктом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей № 1178.
Крім цього, інформуємо, що оскільки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є Регулятором у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), то споживачі за наданням роз’яснень з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП мають звертатися до Регулятора.
Разом з тим повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|