|
|
01.09.2026
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Повідомляємо, що фактично з 24.08.2026р. після введення змін до пункту 6-1 Розділу X Прикінцевих положень Закону України «Про публічні закупівлі» процедури закупівлі товарів та послуг/робіт, де передбачається набуття товарів, що належать до переліку локалізованих фактично є неможливими до проведення. На даний час в нас є дві закупівлі, де, в тому числі, з урахуванням нових лімітів (1 млн.) існуючі виробники не можуть внести до переліку нові товари.
Відповідними змінами фактично блокується процедура закупівлі.
Просимо Вас в найкоротший термін вирішити питання щодо локалізації або тимчасово надати спрощену процедуру додання локалізованих товарів для виробників, так як імплементація змін до порядку локалізації без підготовленого механізму є недбалістю у виконанні державних органів, що відповідальні за сферу державних закупівель. Даними діями замовники фактично не можуть проводити закупівлі через те, що не можуть акцептувати будь-яких учасників, що запропонують товари, які виробники не мають можливості додати до системи.
Дякуємо за сприяння!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
|
|
|
06.08.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго Вам дня!
Є питання щодо листа Мінекономіки від 3311-05/57305-03 від 21.06.2026 р. щодо припинення публічного доступу до інформації. Працюємо по Постанові 1275.
Коротко, щодо припинення публічного доступу до документів учасників та договорів, які містять інформацію щодо прізвищ командирів вч, службових телефонів, юридичних та фактичних адрес розташування підрозділів вч, а також випадків некоректного маскування цієї інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель..."
Прошу надати роз.яснення щодо:
1. Яким чином УО вч мають приховувати вищезазначену інформацію, якщо під час хдійснення, наприклад спрощеної закупівлі, в Оголошенні до неї вказуються контактні дані УО вч, ініціатора закупівлі, адреса доставки, а також завантажується проєкт договору, де може бути вже заповнена форма всієї інформації щодо Замовника (не обов.язково)?
2. Яким чином здійснювати завантаження договора після проведення, наприклад спрощеної закупівлі, якщо в договорі міститься вся інформації щодо Замовника (вч)?
3. Яким чином заповнювати Гуугл-форму щодо оголошень про закупівлю відповідно до ст. 30 ЗУ "Про оборонні закупівлі" за посиланням https://docs.google.com/forms/d/14Uc3YhB1xnJeKhzT1a4403VtTYPtCWA_LkAI481QrI4/viewform?edit_requested=true ?
4. Яким чином та що означає "...забезпечити коректне маскування необхідної інформації та їх оприлюднення в ЕСЗ""?
5. Які подальші дії УО вч враховуючи вищезазначену інформацію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Щодо припинення публічного доступу до інформації, її маскування в електронній системі закупівель (далі - ЕСЗ) та порядку виконання обов'язкових вимог законодавства державними замовниками, повідомляємо наступне. Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі-Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Частиною першою статті 30 Закону передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі - Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, поточного ремонту та експлуатаційного утримання пошкоджених автомобільних доріг в областях, територіальні громади яких в установленому порядку включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, а також в областях, територіальні громади яких межують з такими територіями та використовуються для задоволення потреб Збройних Сил), в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі Особливості № 1178); 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822; 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей. Відповідно до частини другої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” під час користування електронною системою закупівель уповноважена особа вносить до електронної системи закупівель персональні дані, надає згоду на їх обробку та оновлює такі дані у разі їх зміни. Персональні дані, внесені уповноваженою особою до електронної системи закупівель, не оприлюднюються. Згідно з абзацом третім підпункту 11 пункту 81 Особливостей № 1275 у разі коли розміщення/оприлюднення в електронній системі закупівель під час кваліфікаційного відбору та/або тендеру, та/або запиту пропозиції інформації про місцезнаходження державного замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено законодавством та/або цими особливостями) несе загрозу безпеці державного замовника та/або постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), така інформація може зазначатися як найменування населеного пункту місцезнаходження державного замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або найменування населеного пункту, в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги). Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 (зі змінами) (далі – Порядок № 166) визначено правовий механізм закриття чутливої інформації. Згідно з пунктом 9-1 Порядку № 166 у разі оприлюднення в ЕСЗ інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, за зверненням замовника, що оприлюднив таку інформацію в ЕСЗ, адміністратор вчиняє дії з припинення публічного доступу до такої інформації на підставі рішення комісії про надання адміністраторові дозволу на припинення публічного доступу. Основними завданнями комісії з питань функціонування ЕСЗ при Уповноваженому органі (далі - Комісія), відповідно до підпункту 10 пункту 26 Порядку № 166, є розгляд звернень адміністратора з питань функціонування електронної системи закупівель, у тому числі щодо необхідності здійснення адміністратором припинення публічного доступу до інформації в електронній системі закупівель відповідно до пунктів 9 і 91 цього Порядку, а також розгляд звернень замовника щодо необхідності припинення адміністратором публічного доступу до інформації в електронній системі закупівель відповідно до пункту 9-1 цього Порядку. За результатами розгляду Комісія приймає рішення про надання дозволу, після чого адміністратор ЕСЗ технічними засобами здійснює припинення публічного доступу (приховування) вже оприлюднених документів чи відомостей. Щодо інформації гугл-форми, яку має надавати державний замовник, а саме, оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель можна зазначити, що перелік інформації, яка включається до такого оголошення, визначається Кабінетом Міністрів України. Зазначена форма містить значення очікуваної вартості, кількості та місця поставки товарів або обсягу і місця виконання робіт чи надання послуг. У разі заповнення електронних форм або подання оголошення згідно з вимогами Закону, замовник зазначає лише ту інформацію, яка визначена Додатком 2 Особливостей № 1275. Додатково інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
|
06.08.2026
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерством економіки України було оприлюднено лист «Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні», в якому, зокрема, зазначено:
«Отже, ціна, зазначена в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг) у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, вказується з податком на додану вартість за умови, що постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт є платником ПДВ, а операція з постачання товару/надання послуг/виконання робіт підлягає оподаткуванню ПДВ.»
У зв'язку з цим просимо надати роз'яснення щодо застосування зазначених положень у такій ситуації.
Я є фізичною особою – підприємцем, перебуваю на спрощеній системі оподаткування (III група, ставка єдиного податку 5 %) та не зареєстрований платником податку на додану вартість.
Предметом постачання є програмне забезпечення, операції з постачання якого для платників ПДВ оподатковуються за ставкою 20 %. Рекомендована виробником роздрібна вартість програмного забезпечення становить 120 000,00 грн (ціна сформована виробником з урахуванням ПДВ).
Замовник – державна установа – під час планування закупівлі визначає очікувану вартість без урахування ПДВ.
У зв'язку з викладеним просимо надати роз'яснення:
Чи буде відповідати вимогам законодавства, якщо учасник, який не є платником ПДВ, подасть тендерну пропозицію із зазначенням ціни 120 000,00 грн без ПДВ (із приміткою про перебування на спрощеній системі оподаткування та відсутність статусу платника ПДВ), а в договорі про закупівлю також буде визначено ціну 120 000,00 грн без ПДВ із зазначенням, що постачальник є платником єдиного податку III групи за ставкою 5 % та не є платником ПДВ?
Просимо також підтвердити, що у зазначеному випадку сума договору не підлягає збільшенню на суму ПДВ, а зазначення ціни «без ПДВ» є правомірним, оскільки постачальник не є платником податку на додану вартість.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті №330/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e00c99b2-e7e6-442c-83fa-dcff6469dda5?lang=uk-UAПри цьому звертаємо увагу, що у розділі “Консультації” рубрики “Публічні закупівлі” реалізована можливість пошуку інформації за темами та тегами. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у зазначеному розділі. У зв’язку з цим пропонуємо користуватися пошуком в указаному розділі.
|
|
|
05.08.2026
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 01.07.2026 року вступили в дію зміни до Особливостей. Зокрема щодо обов'язкового зазначення очікуваної вартість предмета закупівлі в річному плані з урахуванням ПДВ, якщо сама операція з постачання цих товарів, робіт чи послуг підлягає оподаткуванню згідно з Податковим кодексом України.
Оголошення ж та оцінка пропозицій учасників здійснюється без ПДВ.
Візьмемо до прикладу товар, який продається відповідно до Податкового Кодексу з ПДВ 20%. Під час формування очікуваної вартості закупівлі виникає питання. Переважна більшість постачальників на ринку - ФОП, які працюють за спрощеною процедурою та продають цей товар без ПДВ. Таким чином, збір цінових пропозицій з ПДВ стає дуже складним, або зовсім неможливим. Чи правомірно у такому випадку використати цінові пропозиції без ПДВ (від ФОП) для визначення очікуваної вартості та самостійно додати до цієї суми очікуване ПДВ у 20% для формування плану?
Або який інший механізм для цього існує, якщо ринок переповнений пропозиціями без ПДВ, а товар згідно Податкового кодексу - з ПДВ...?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті №330/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e00c99b2-e7e6-442c-83fa-dcff6469dda5?lang=uk-UAПри цьому звертаємо увагу, що у розділі “Консультації” рубрики “Публічні закупівлі” реалізована можливість пошуку інформації за темами та тегами. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у зазначеному розділі. У зв’язку з цим пропонуємо користуватися пошуком в указаному розділі.
|
|
|
29.07.2026
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право державний замовник (замовник) під час проведення процедури закупівлі/спрощеної процедури закупівлі встановлювати у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимогу до учасника щодо проведення ним та надання у складі пропозиції аналізу цін на матеріальні ресурси, обов’язок проведення якого Постановою № 1512 та Настановою покладено виключно на замовника або підрядника на відповідних етапах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону, державні замовники здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про публічні закупівлі” та з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, при цьому інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Цивільному, Господарському кодексах України та низці інших законодавчих актів України, зазначених у частині третій статті 1 цього Закону. Частиною першою статті 30 Закону передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі – державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. З 25.11.2025 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України “Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану” від 19.11.2025 № 1512 (далі – постанова № 1512), головним розробником та ініціатором внесення змін до якої є Міністерство розвитку громад та територій України (далі - Мінрозвитку). Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 1512, яка нормативно визначає суб'єкти та етапи здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси, аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться з урахуванням кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси”: замовником - під час складання інвесторської кошторисної документації та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни; підрядником - під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника, а також під час складання та узгодження договірної ціни та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни; на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів; на матеріали, сумарна вартість яких становить 40 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів та інформації з інших джерел (відкриті веб-ресурси виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів, постачальників будівельної продукції, бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - база даних цін), друковані інформаційні довідники тощо). Відповідно до пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі-Особливості № 1178), тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням цих особливостей. Відповідно до пункту 26 Особливостей № 1178 оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням цих особливостей, згідно з якою в оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація. Відповідно до частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі”, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а замовники забезпечують дотримання принципів рівного ставлення та недискримінації. Порядок проведення спрощених закупівель визначено статтею 14 Закону України “Про публічні закупівлі”. В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, відповідно до частини третьої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” може зазначатися інша інформація. Слід зауважити, що вимоги до предмету закупівлі які містяться в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі можуть містити іншу інформацію але ці вимоги не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Крім того повідомляємо, що роз’яснення від Мінрозвитку щодо застосування положень Постанови №1512 розміщені на веб-порталі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=1512Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|