|
|
21.08.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (далі - Компанія) є господарським товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі, при цьому Компанія не є розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, не фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів та здійснює господарську діяльність за рахунок власних коштів.
Основною метою діяльності Компанії є отримання прибутку. Компанія здійснює діяльність на конкурентному ринку фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, на загальних засадах функціонування ринку, самостійно формує цінову політику, несе підприємницькі ризики та не має спеціальних чи виключних прав на відповідному ринку.
Одним із напрямів діяльності Компанії є придбання техніки та обладнання з метою їх подальшої передачі третім особам у фінансовий лізинг. При цьому такі активи не використовуються Компанією для виконання владних або публічних функцій, а є предметом комерційних лізингових операцій, за результатами яких Компанія отримує лізингові платежі та дохід.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону до замовників належать юридичні особи, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності визначених Законом додаткових ознак. Отже, наявність державної частки понад 50 відсотків сама по собі не є достатньою без встановлення факту забезпечення потреб держави та некомерційного характеру відповідної діяльності.
З огляду на викладене просимо надати роз’яснення: чи є юридична особа, 100 відсотків акцій якої належать державі, але яка не фінансується з бюджету, діє з метою отримання прибутку, працює на конкурентному ринку фінансових послуг, самостійно несе підприємницькі ризики та придбаває об’єкти виключно для їх подальшої передачі третім особам у фінансовий лізинг, замовником у розумінні пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо така діяльність здійснюється на промисловій або комерційній основі?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
05.08.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до положень грантової угоди, що укладена між комунальною установою "Агенція розвитку міста" Житомирської міської ради та Програмою розвитку ООН ПРООН наполягає на проведенні закупівель згідно їх внутрішніх правил.
Чи можемо ми, як бюджетна установа, користуватись правилами ПРООН при закупівлі товарів, робіт і послуг за грантові кошти, які отримані від ПРООН на банківський рахунок бюджетної установи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва. Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Таким чином, у разі якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, то застосовуються положення міжнародного договору України.
При цьому всі рішення щодо здійснення закупівель приймаються замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому. До компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого орнану у сфері публічних закупівель, не належить визначення правомірності дій у конкретних випадках.
|
|
|
28.07.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В нашій установі отримують освіту діти з особливими освітніми потребами та проживають вимушено переміщені особи КП №Барвінок" м. Дніпро. На початку року проведено закупівлю продуктів харчування, враховуючи потребу до кінця року. Укладено договори по трьох ТПКВКМБ: 1022, 3230 та 1702 (харчування 1-4 класів). Здобувачі освіти харчуються п*ять разів. Обід за рахунок субвенції отримували учні 1-4 класів. Вартість продуктів списувались з різних рахунків та договорів.
Чи потрібно укладати нові договори на харчування учнів 5-11 класів? Чи корегувати між двома ТПКВКМБ додатковими угодами в межах уладеного договору? Проведення додаткової процедури може привести до підписання договору з іншим постачальником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо,що відповідь на питання міститься в запиті № 547/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/32c81250-03ee-4799-9053-9aca8c3aa301?lang=uk-UAПри цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13, 15, та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89,91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених цим пунктом. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням вимог законодавства та з урахуванням специфіки предмета закупівель (товар/послуга/робота). Тому, зміна істотних умов договору про закупівлю у конкретному випадку може здійснюватися на підставі тих умов та порядку, що були передбачені проектом договору та визначені укладеним договором про закупівлю відповідно до редакції пункту 19 Особливостей, яка діяла на момент його укладення. При цьому будь-які рішення приймаються замовником самостійно та з дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
|
10.07.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Звертаємося до Вас щодо отримання кваліфікованого електронного ключа (КЕП) для юридичної особи нерезидента з метою участі в аукціоні, який проводиться не електронних майданчиках Prozorro.
Юридична особа-нерезидент планує участь в аукціоні з продажу спеціального дозволу на користування надрами. Юридична особа-нерезидент не має представництва, банківського рахунку чи майна в Україні.
Для подання заяви та інших документів через майданчики вимагається кваліфікований електронний ключ (КЕП). Зокрема, відповідно до пункту 17 Порядку від 23 вересня 2020 р. № 993 "Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами", заявка для участі в аукціоні повинна бути засвідчена заявником під час проходження процедури реєстрації відповідно до законодавства у сфері електронного документообігу з накладенням на неї кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України“Про електронні довірчі послуги”.
Однак, юридична особа-нерезидент для отримання КЕП повинна бути на обліку в податковій України, щоб подати Довідку 34-ОПП для отримання КЕП (обов’язковий документ для отримання КЕП юридичною особою нерезидентом відповідно до роз’яснень сертифікованих сервіс-провайдерів в Україні).
Згідно з п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України, для взяття нерезидента на податковий облік (отримання довідки 34-ОПП) потрібна одна з підстав: відкритий рахунок в українському банку, право на нерухомість, відокремлений підрозділ або інвестиції в українську юридичну особу. Жодної з цих підстав наразі не може бути застосовано компанією.
Також, згідно з попереднього роз’яснення Міністерства економіки України від 2024 року https://infobox.prozorro.org/articles/obov-yazkovist-nakladannya-elektronnogo-pidpisu-na-propoziciyu-uchasnika-1, "Так, для підприємств, які зареєстровані в системі як нерезиденти цей функціонал буде необов'язковим. І нерезиденти зможуть подати пропозицію без накладання електронного підпису".
Просимо надати роз'яснення з таких питань:
Чи може бути поданя заява (пропозиція) юридичною особою нерезидентом на участь в аукціоні без накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП), виданого в Україні?
Чи мож бути подана заява (пропозиція) юридичною особою нерезидентом на участь в аукціоні з накладення електронного підпису, який був виданий іноземним (британським або кіпрським) кваліфікованим надавачем?
Чи може уповноважена фізична особа (іноземець чи громадянин України) підписати ообистим кваліфікованим електронним ключем заяву (пропозицію), який виданий в Україні, від імені юридичної особи нерезидента при умові, що іноземна юридична особа уповноважить відповідну особу на подання пропозиції (заяви) на участь в аукціоні?
Заздалегідь дякуємо за відповідь!
З повагою,
Дарія
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі.
Водночас правовідносини, що виникають чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі “Prozorro. Продажі ЦБД 2” регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права.
Своєю чергою, постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 адміністратором електронної торгової системи Prozorro. Продажі ЦБД 2 визначено АТ “Прозорро.Продажі”.
Ураховуючи зазначене, з порушеного питання слід звертатися до АТ “Прозорро.Продажі”.
|
|
|
29.06.2026
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо надання роз'яснення з питань застосування
Закону України «Про публічні закупівлі»
Концерн «Військторгсервіс», який є державним господарським об'єднанням та належить до сфери управління Міністерства оборони України, відповідно до Статуту здійснює господарську діяльність, зокрема організацію торговельного обслуговування військовослужбовців, закупівлю товарів та їх подальшу реалізацію через магазини, буфети, кіоски та інші об'єкти торгівлі.
Закупівля таких товарів здійснюється виключно за рахунок власних коштів Концерну, отриманих від провадження господарської діяльності, без використання коштів державного або місцевих бюджетів. Придбані товари призначені виключно для їх подальшого перепродажу третім особам.
З метою правильного застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз'яснення з таких питань:
1. Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на закупівлю товарів, що здійснюється Концерном «Військторгсервіс» за рахунок власних коштів виключно з метою їх подальшого перепродажу третім особам?
2. Чи підпадають зазначені закупівлі під виняток, передбачений частиною шостою статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», за умови, що Концерн «Військторгсервіс» не займає монопольного (домінуючого) становища на відповідному товарному ринку, а інші суб'єкти господарювання можуть вільно здійснювати продаж аналогічних товарів?
3. У разі якщо дія Закону України «Про публічні закупівлі» не поширюється на зазначені закупівлі, чи має право Концерн «Військторгсервіс» самостійно визначити внутрішній порядок здійснення таких закупівель без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі»?
Отримане роз'яснення необхідне для належного врегулювання внутрішнього порядку здійснення закупівель товарів для їх подальшого перепродажу третім особам та забезпечення однакового застосування вимог законодавства у діяльності Концерну «Військторгсервіс».
Просимо надати відповідь у межах компетенції.
|
|
Відповідь
|
|
|