|
|
07.07.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, алгоритм дій.
1) Якщо укладено прямий договір на суму, наприклад, 49000грн(послуги). Раніше достатньо було оприлюднити тільки річний план. Тепер, з 01.07.26, який алгоритм дій? 1)річний план з урахуванням ПДВ. Тобто, не 49000, а 58800грн. Отже, виходить, що сума тепер перевищила 50тис,що зобов'язує оприлюднити звіт. 2)звіт про договір - тут вже вказуємо точну суму в залежності чи той, з ким укладаємо договір платник ПДВ чи ні. 3) так як сума в річному плані через ПДВ перевищила 50тис, це зобов'язує оприлюднити не лише звіт, але і інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. Все вірно ?
2) і ще одне запитання. Якщо сума з ПДВ в річному плані не перевищує 50тисяч. Наприклад, договір на суму 20000 без ПДВ. Тоді оприлюднюємо річний план на суму з урах.ПДВ - 24000. Але по факту наш договір 20000. Що робити далі? Звіт робити для того, щоб вказати там точну суму договору чи не робити? Чи не буде питань чи труднощів з боку казначейства якщо скидаю їм на реєстрацію договір на 20000. Вони перевіряють на прозорро і не знайдуть саме цей план, так як там сума буде з урахуванням ПДВ -24000. Що робити в таких закупівлях?
Прошу детально дати відповідь на всі запитання і чітко!! Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06
|
|
|
11.06.2026
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наш заклад уклав у листопаді 2025 року договір підряду на капітальний ремонт системи вентиляції за результатами відкритих торгів на суму 12,79 млн грн.
З 01.01.2026 набрала чинності Постанова КМУ № 1512, якою змінено порядок формування кошторисної заробітної плати та врахування цін на матеріальні ресурси. У результаті коригування проектно‑кошторисної документації вартість робіт зросла до 16 млн грн.
Відповідно до пункту Постанови № 1512 від 19 листопада 2025 р («зміни до договорів підряду, укладених до набрання чинності цією постановою, можуть бути внесені у разі прийняття сторонами рішення щодо уточнення умов договору») сторони мають право уточнити умови договору.
Просимо надати роз’яснення:
Чи можемо ми як замовник внести зміни до істотних умов договору (договірної ціни та суми договору) у бік збільшення у зв’язку зі зміною законодавства, якщо договір був укладений за відкритими торгами до набрання чинності Постановою № 1512?
Який алгоритм дій замовника у такій ситуації: чи потрібно укладати додаткову угоду, які документи додавати (оновлений кошторис, експертний висновок, довідки статистики), та як правильно оприлюднити зміни в електронній системі закупівель?
Чи є ризики визнання таких змін порушенням Закону «Про публічні закупівлі» або Особливостей (Постанова КМУ № 1178)?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
08.06.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На початку року замовником було укладено договір на надання послуг перевезення пасажирів на соціальному маршруті на суму 99600,00 грн та відповідно було заплановано та здійснено закупівлю шляхом оприлюднення договору на майданчику. Наразі, у зв’язку із збільшення кількості рейсів зазначеного соціального маршруту (популяризації маршруту) та виділенням додаткових коштів, відповідно до рішення селищної ради, замовнику було виділено додаткові кошти в сумі 99 000,00 грн. Чи можна на ці додаткові кошти заключити прямий договір і використати абзац 3 пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі — Особливості):
якщо замовник отримує додаткові кошти, які він не міг передбачити на початку року (або на момент формування річного плану), очікувана вартість такої закупівлі визначається як для нового предмета закупівлі та не додається до вартості раніше проведених закупівель за цим кодом ДК. Чи все ж таки необхідно проводити тендер?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №434/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/825c7244-b177-4cc7-9181-8df8c1683bad?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
23.05.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
При проведенні запиту ціни пропозицій на закупівлі товару Замовник підписує договір з Переможцем торгів. Після цього Замовник зобов'язаний оприлюднити у системі Prozorro сам договір з усіма додатками до нього. Питання:
1) З якого моменту договір набирає юридичну силу, а саме з моменту підписання його обома сторонами або з моменту його опублікування у системі Prozorro?
2) Чи має право Замовник вимагати з Переможця торгів виконання умов договору до моменту його опублікування у системі Prozorro?
|
|
Відповідь
|
|
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.
Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Згідно з статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.
Отже, умови договору визначаються сторонами самостійно та з дотриманням вимог ЦК України та законодавства в цілому.
|
|
|
08.05.2026
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми, як державний замовник у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі — Постанова № 1275), здійснюємо закупівлі для забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 8 Постанови № 1275, у разі проведення спрощеної закупівлі, замовник при виявленні невідповідностей в інформації та/або документах учасника зобов’язаний розмістити повідомлення з вимогою про їх усунення протягом 24 годин. При цьому поняття «невідповідності» вживається у значенні, наведеному в пункті 43 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості).
Пунктом 43 Особливостей визначено вичерпний перелік випадків, коли замовник надає учаснику час на виправлення помилок. Водночас існують підстави для відхилення пропозиції (згідно з пунктом 44 Особливостей), які не підпадають під механізм «24 годин» і вимагають негайного відхилення учасника.
Суть проблеми:
На практиці виникають ситуації, коли під час розгляду пропозиції одного й того самого учасника замовник одночасно виявляє:
1. Невідповідності, які підлягають виправленню (наприклад, помилки в документах на підтвердження кваліфікаційних критеріїв або права підпису);
2. Порушення, які не підлягають виправленню та є безумовною підставою для відхилення пропозиції (наприклад, невідповідність технічним специфікаціям предмета закупівлі або відсутності забезпечення пропозиції).
Чинна редакція Особливостей та Постанови № 1275 чітко не регулює послідовність дій замовника/державного замовника у такому випадку: чи зобов’язаний замовник/державний замовник спочатку надати 24 години на виправлення технічних помилок, заздалегідь знаючи, що пропозиція все одно буде відхилена за іншою (невиправною) статтею, чи він має право відхилити таку пропозицію одразу?
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення:
У разі одночасного виявлення в пропозиції учасника як невідповідностей, що підлягають виправленню протягом 24 годин, так і підстав для відхилення, що не підлягають виправленню:
- Чи зобов’язаний замовник/державний замовник все одно оприлюднювати вимогу про усунення невідповідностей?
- Чи має право замовник одразу відхилити таку пропозицію, зазначивши в протоколі всі виявлені порушення (як ті, що підлягали виправленню, так і ті, що призвели до відхилення)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Слід зауважити, що відповідно до частини другої статті 2 Закону, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Частиною першою статті 30 Закону передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275) які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі — закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до підпункту другого пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, поточного ремонту та експлуатаційного утримання пошкоджених автомобільних доріг на територіях активних бойових дій та територіях, які розташовані на відстані не більше 40 кілометрів від таких територій або від тимчасово окупованих територій, що використовуються для потреб Збройних Сил), в електронній системі закупівель в тому числі у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень визначених цими особливостями.
Згідно з абзацами п’ятим - восьмим пункту 8 Особливостей № 1275 у разі проведення закупівлі в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим ніж два робочих дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником спрощених закупівель у складі пропозиції та/або подання яких вимагається оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, слід розуміти невідповідність інформації та/або документів у значенні, наведеному в пункті 43 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10. 2022 № 1178.
Державний замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника спрощеної закупівлі більш як один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції.
Державний замовник відхиляє пропозицію учасника спрощеної закупівлі у разі, коли учасник спрощеної закупівлі не виправив виявлені державним замовником після розкриття пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених державним замовником невідповідностей протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Таким чином абзацом п’ятим пункту 8 Особливостей № 1275 встановлено обов’язок державного замовника розмістити вимогу виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
Відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках та здійснення заходів контролю у сфері публічних закупівель.
Разом з тим, повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|