|
|
05.06.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ЗВЕРНЕННЯ
Просимо надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель під час здійснення закупівель за процедурою запиту цінових пропозицій (ЗЦП) через електронний каталог Prozorro Market, а саме:
1. Чи мають право постачальники подавати пропозиції, а замовники — укладати договори за результатами ЗЦП щодо товарів, які відсутні в електронному каталозі Prozorro Market та/або не відповідають профілю товару, визначеному замовником під час оголошення закупівлі?
2. Чи має право постачальник під час виконання договору про закупівлю, укладеного за результатами ЗЦП, змінити виробника товару, зазначеного у специфікації до договору, якщо на момент оголошення закупівлі та подання пропозицій аналогічний товар іншого виробника був відсутній в електронному каталозі відповідно до профілю закупівлі?
3. Чи може вважатися нікчемним договір про закупівлю, укладений за результатами ЗЦП, якщо в ньому або в документах, що є його невід’ємною частиною, зазначено недостовірну інформацію про виробника товару, або фактично поставлений товар не відповідає умовам договору та пропозиції постачальника?
Заздалегідь вдячні за Вашу відповідь!
З повагою,
Генеральний директор НАТАЛІЯ КОВАЛЕНКО
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
26.05.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У пункті 3 підрозділу 3 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо особливостей здійснення закупівель послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, затверджених наказом Мінекономіки від 25.05.2026 № 6204, зазначено, що під терміном «аналогічний за предметом закупівлі договір» потрібно розуміти договір (договори) з надання послуг (виконання робіт) з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного або місцевого значення, укладений (укладені) протягом останніх п’яти календарних років з урахуванням року оголошення закупівлі.
Також аналогічні рекомендації прописані у пунктах 17-19 Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства, затверджених наказом Мінекономіки від 17.08.2020 № 1572
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення, з яких підстав у Методичних рекомендаціях визначено саме період останніх трьох або п’яти календарних років для підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів.
Також просимо повідомити, чи не може встановлення такої вимоги розцінюватися як дискримінаційне обмеження конкуренції та кола потенційних учасників закупівлі, зокрема з урахуванням принципів недискримінації учасників та пропорційності, визначених законодавством у сфері публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Мінекономіки як Уповноважений орган з питань публічних закупівель здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених Законом. Основні функції Мінекономіки як Уповноваженого органу визначено статтею 9 Закону. Однією з функцій Уповноваженого органу є розроблення спільно з іншими органами методологій щодо особливостей здійснення закупівель у різних сферах та їх оприлюднення на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Так, наказом Мінекономрозвитку від 17.08.2020 № 1572 затверджені Методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства, що складається із розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, у тому числі загальні рекомендації до проекту договору, що можуть використовуватись замовниками для підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі, обсяги закупівлі та специфіку предмета закупівлі у конкретних випадках. При цьому наказом Мінекономіки від 25.05.2026 № 6204 (зі змінами) затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення закупівель послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, які розроблені з метою встановлення єдиного підходу до підготовки та здійснення процедур закупівель послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, підвищення рівня їх ефективності та дотримання принципів здійснення публічних закупівель та з урахуванням положень Закону та Особливостей. Ці Методичні рекомендації підготовлені для допомоги замовникам уникнути настання потенційних ризиків, пов’язаних із недобросовісною конкуренцією між учасниками процедури закупівлі, застосування дискримінаційних кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі під час здійснення закупівель послуг, а також недотримання зобов’язань переможцем процедури закупівлі. При цьому рішення щодо закупівлі приймаються замовниками самостійно та з дотриманням вимог законодавства в цілому. Крім того, з метою узагальнення практики щодо застосування замовниками в розумінні Закону кваліфікаційних критеріїв до учасників процедури закупівлі, а також надання рекомендацій з урахуванням виявлених проблемних питань, Міністерством підготовлено Огляд закупівельної практики щодо застосування кваліфікаційних критеріїв, який оприлюднено на офіційному вебсайті Мінекономіки за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/Detail/506cb5b5-9ddb-4664-ac8c-8ad398f37776?lang=uk-UA&title=OgliadZakupivelnoiPraktikiSchodoZastosuvanniaKvalifikatsiinikhKriteriiv
|
|
|
27.04.2026
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2026 № 279 внесено зміни до особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275, зокрема до переліку предметів закупівель, закупівля яких здійснюється без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі” в порядку, визначеному державним замовником (п. 43), додано вибухову речовину військового призначення.
Відповідно до п. 10 зазначених особливостей за результатами здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель відповідно до пункту 9 цих особливостей (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) державні замовники розміщують звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до частин п’ятої та шостої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”.
Разом з тим, статтею 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” встановлений обов’язок для державних замовників оприлюднювати оголошення про закупівлю, а також звітувати про договори укладені без використання електронної системи закупівель у разі якщо вартість товарів і послуг, дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, робіт - 1,5 мільйона гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин).
Тобто, в переліку виключень, зазначеному у статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі», відсутня вибухова речовина військового призначення.
Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення з приводу наступного: чи потрібно державному замовнику у сфері оборони у разі здійснення закупівлі вибухової речовини військового призначення оприлюднювати оголошення про закупівлю та звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Абзацом другим частини першої статті 2 Закону встановлено, що Закон застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі. Частиною четвертою статті 2 Закону встановлено, що державним замовникам забороняється придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України “Про публічні закупівлі”, та укладення державних контрактів (договорів), що передбачають оплату державним замовником у сфері оборони товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України “Про публічні закупівлі”, крім випадків, передбачених цим Законом. Державний замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування норм Закону. Відповідно до частини п’ятої статті 30 Закону за результатами здійснення закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Частиною першою статті 30 Закону передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. При цьому абзацом першим пункту 43 Особливостей № 1275 встановлено, що державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Відповідно до пункту 6 Особливостей № 1275 для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. При цьому вимоги пункту 6 Особливостей № 1275 розповсюджуються як на оборонні закупівлі, що здійснюють державним замовником відповідно до пунктів 8 та 9 Особливостей № 1275 так і на оборонні закупівлі, що здійснюються відповідно до пунктів 43-49 Особливостей № 1275. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2026 № 279 “Про внесення змін щодо прискорення кодифікації та постачання товарів оборонного призначення до деяких постанов Кабінету Міністрів України” були внесені зміни у тому числі у Особливості № 1275, зокрема, ввівши поняття “вибухова речовина військового призначення”. Отже, враховуючи положення частини першої статті 30 Закону, а також пункту 43 Особливостей № 1275 оборонні закупівлі вибухової речовини військового призначення здійснюються без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Підсумовуючи інформуємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
08.04.2026
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Подавали скаргу на умови тендерної документації до Антимонопольного комітету. Антимонопольний виніс рішення про залишення скарги без розгляду у зв’язку з невідповідністю вимогам статті 18 Закону через відсутність доказів. До скарги ми завантажили всі докази які стосувалися пунктів проекту договору, які оспорювали і що знаходився в тендерній документації № UA-2026-03-31-011420-a , а саме:
1. Витяг з ЄДРЮОФОПГФ щодо ТОВ «УКРЄВРОМАЗ».
2. Оголошення про проведення закупівлі з ідентифікатором № UA-2026-03-31-011420-a
3. Тендерна документація з додатками до неї у закупівлі з ідентифікатором № UA-2026-03-31-011420-a
4.Звернення Скаржника до Замовника від 02.04.2025р. Відповіді Замовника від 03.04.2025р.
Повідомте, будь будь ласка:
які саме вимоги до оформлення доказів і переліку документів у скарзі, щоб вона відповідала частині другій та п’ятій статті 18?
Особливо цікавить:
– чи достатньо додати тендерну документацію і проєкт договору
– чи потрібно окремо прописувати перелік доказів у тексті скарги
– і як правильно оформлювати прив’язку доказів до порушень?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей. Питання щодо оскарження розглянуто в листі від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F13367-07Відповідно до статті 18 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. Відповідно до стаття 6-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України як орган оскарження у сфері публічних закупівель має повноваження, визначені Законом, а також такі повноваження, як, зокрема, затверджувати та оприлюднювати узагальнену практику розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Узагальнена практика розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель оприлюднена за посиланням: https://amcu.gov.ua/napryami/oskarzhennya-publichnih-zakupivel/komisia-z-rozglyadu-skarg/uzagalnena-praktika-kolegiyi-amku-z-oskarzhennya-publichnih-zakupivel Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 (зі змінами), оскільки до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірностій дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках, з порушених питань пропонується звернутися до АМКУ.
|
|
|
25.03.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми, комунальне підприємство, маємо в постійному користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення в різних населених пунктах громади, без визначення меж, які знаходяться в цілосному масиві полів, які знаходяться у власності різних господарюючих суб'єктів. Отже, земельні ділянки комунальної форми власності фактично можуть обробляти тільки, ті підрядники, кому належить цілісний масив поля. Чи може, в даному випадку, комунальне підприємство заключити договір про надання послуг з обробітку земель сільськогосподарського призначення без оголошення процедури закупівлі, так як, якщо ми оголосимо закупівлю, яку виграє інший підрядник, у нього не буде технічної можливості здійснювати обробіток цих земель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель”, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 “ Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, в яких висвітлено питання щодо планування закупівель та передумов здійснення закупівель, за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Водночас, виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, визначений у частині 5 статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. У інших випадках замовники керуються вимогами Закону. Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Перелік випадків, коли придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, наведено у пункті 13 Особливостей. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у формі розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до Закону та Особливостей, з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. При цьому будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
|