Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

У звʼязку з необхідністю правильного розуміння та однакового застосування законодавства у сфері публічних закупівель прошу надати розʼяснення щодо застосування положень ЗУ «Про публічні закупівлі», Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 та Постанови КМУ № 822 від 14.09.2020 (у редакціях станом на квітень 2024 року).Питання стосуються застосування зазначених нормативно-правових актів під час укладення договору про закупівлю за результатами закупівлі виду «Запит (ціни) пропозицій» та спрямовані на забезпечення однакового розуміння і застосування відповідних норм законодавства.Водночас аналіз зазначених нормативно-правових актів не дає можливості однозначно встановити, чи покладає законодавство на замовника обовʼязок визначати ціну договору, відмінну від ціни, зазначеної у пропозиції переможця відбору лише з підстави, що такий переможець не є платником ПДВ.З огляду на це прошу надати офіційне розʼяснення щодо наведених нижче питань.1.Чи правильно розуміти, що станом на квітень 2024 року порядок укладення договору за результатами закупівлі виду «Запит (ціни) пропозицій» визначався Постановою КМУ № 822 від 14.09.2020, з урахуванням Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178? 2.Чи правильно розуміти, що відповідно до пункту 66 Порядку № 822 умови договору про закупівлю, у тому числі ціна договору, не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників та/або пропозиції переможця відбору? 3.Пунктом 66 Постанови КМУ від 14.09.2020 № 822 (у редакції станом на квітень 2024 року), передбачено, що умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу.У зв’язку із цим прошу роз’яснити: чи означає наведена норма, що замовник не вправі в односторонньому порядку визначити іншу договірну ціну, ніж запропонована переможцем відбору; чи покладає наведена норма на замовника обов’язок зменшувати договірну ціну, чи лише передбачає можливість такого зменшення у випадку «без зміни обсягу». 4.Чи передбачали Закон України «Про публічні закупівлі», Постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178 та Постанова КМУ від 14.09.2020 № 822 (у редакціях станом на квітень 2024 року) норму, яка прямо покладала на замовника обов’язок визначати ціну договору, відмінну від ціни, зазначеної у пропозиції переможця відбору, виключно з тієї підстави, що переможець є неплатником податку на додану вартість? 5.Чи правильно розуміти, що якщо переможцем закупівлі виду «Запит (ціни) пропозицій» визначено суб’єкта господарювання, який не є платником ПДВ, то зазначення у договорі слів «без ПДВ» є відображенням податкового статусу постачальника та, саме по собі, не свідчить про необхідність зміни ціни договору? 6.Чи передбачало законодавство у сфері публічних закупівель станом на квітень 2024 року, що сам по собі статус переможця закупівлі як неплатника ПДВ є достатньою правовою підставою для зміни (перерахунку) запропонованої ціни, зазначеної у пропозиції переможця відбору, під час укладення договору про закупівлю? 7.Чи правильно розуміти, що у разі визначення переможцем відбору суб’єкта господарювання, який не є платником ПДВ, зазначення у договорі про закупівлю слів «без ПДВ» за умови, що ціна договору не відрізняється від пропозиції переможця відбору, не суперечить вимогам пункту 66 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою КМУ № 822 (у редакції станом на квітень 2024 року)? 8.Чи передбачали Закон України «Про публічні закупівлі», Постанова КМУ № 1178 від 12.10.2022 та Постанова КМУ № 822 від 14.09.2020 (у редакціях станом на квітень 2024 року), що у разі визначення переможцем відбору субʼєкта господарювання, який не є платником ПДВ, замовник повинен визначати договірну ціну шляхом віднімання від цінової пропозиції такого переможця суми, еквівалентної податку на додану вартість?

Відповідь

09.07.2026

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

66 / 65

З 01.07.2026 внесено зміни до сфери публічних закупівель у частині планування закупівель з ПДВ. На початку року замовнику затверджено кошторисні призначення за певним кодом ДК 021:2015 у розмірі до 100 тис. грн (наприклад, 90 000 грн з ПДВ). Керуючись вартісними порогами, замовник здійснює закупівлі шляхом укладення договорів без використання електронної системи (звітування). Оскільки на етапі планування невідомий податковий статус майбутнього контрагента, замовник публікує рядок плану з урахуванням ПДВ. У разі укладення договору з ФОПом без ПДВ фактична сума договору є меншою за заплановану очікувану вартість. Внаслідок цього в межах одного коду ДК 021:2015 виникає залишок невикористаних кошторисних призначень. Для подальшого використання цього залишку коштів на ту саму потребу замовник змушений створювати новий рядок плану, знову закладаючи в нього ПДВ. Технічно в електронній системі Prozorro сукупна сума таких планових рядків за рік починає перевищувати 100 тис. Грн. (наприклад, становить умовні 105 000 грн.), хоча реальний обсяг видатків за кошторисом та загальна сума укладених договорів не перевищує 90 000 грн. 1. Щодо визначення виду закупівлі: Чи зобов’язаний замовник у вищевказаній ситуації проводити відкриті торги, якщо сукупна сума створених у річному плані рядків (з ПДВ) протягом року перевищила 100 тис. грн., але кошторис за цим кодом ДК 021:2015 та фактична сума укладених за рік договорів становлять менше 100 тис. грн.? 2. Щодо орієнтиру для контролю вартісних порогів: На який показник повинна орієнтуватися Уповноважена особа замовника для правомірного вибору виду закупівлі в умовах нових правил: на сукупну суму річних планів у системі Prozorro - очікуваних вартостей (із ПДВ), чи на фактичний обсяг виділених кошторисних призначень, чи на суму укладених договорів? 3. Щодо правового статусу залишку: Як замовнику технічно та юридично правильно використовувати залишок кошторисних призначень, що утворився внаслідок укладення договору з неплатником ПДВ, якщо потреба за цим кодом ДК 021:2015 є безперервною і кошти мають бути витрачені виключно в межах цього предмета закупівлі, а не використовувати його на інші потреби в межах КЕКВ?

Відповідь

06.07.2026

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

1 / 1

ЗВЕРНЕННЯ З метою дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі та уникнення порушень під час внесення змін до енергосервісних (ЕСКО) договорів, просимо надати роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель під час коригування ціни Договору, з наступних питань: 1. Яким нормативно-правовим актом чи методичними рекомендаціями слід керуватися Замовнику державної установи (далі - Замовник) під час внесення змін до Енергосервісного Договору, який укладено у вересні 2022 року ? 2. Що може бути базою для коригування на момент самого коригування ціни Договору? 3. Чи можна застосовувати пункт 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла на вересень 2022 року) при коригуванні ціни Енергосервісного Договору? 4. Чи потрібно при внесення змін до Договору на підставі зазначеного пункту, виконати три обов’язкові умови: Умова 1: Наявність формульного порядку в договорі; Умова 2: Офіційне документальне підтвердження, яке саме; Умова 3: Пропорційність змін. Ціна у договорі може змінюватися лише пропорційно до зміни самого показника? 5. Чи можуть змінюватись умови договору з урахуванням індексу споживчих цін? 6. Чи вважається зміна (зростання) тарифів на енергоносії підставою для автоматичного збільшення суми виплат на користь Виконавця за договором енергосервісу? 7. Чи є правомірним, з погляду бюджетного законодавства, одночасне застосування індексу споживчих цін (або курсу валют) та зміни тарифів на енергоносії до однієї й тієї ж суми виплат, оскільки це призводить до кумулятивного (подвійного) зростання вартості договору? Заздалегідь вдячні за Вашу відповідь! З повагою, уповноважена особа управління освіти Дубенської міської ради Юлія ПАХАЛЮК Тел.0992951215

Відповідь

02.07.2026

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

247 / 264

Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України є уповноваженим органом у сфері публічних закупівель та надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. У зв'язку із набранням чинності з 01 липня 2026 року змін до законодавства щодо визначення очікуваної вартості закупівель з урахуванням податку на додану вартість виникла практична проблема застосування зазначених норм під час здійснення закупівлі робіт без використання електронної системи закупівель. У 2025 році замовником було розроблено та затверджено проектно-кошторисну документацію на об'єкт будівництва (капітального ремонту), складену відповідно до Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281. Загальна кошторисна вартість об'єкта визначена із включенням податку на додану вартість. У 2026 році здійснюється коригування проектно-кошторисної документації у зв'язку з уточненням проектних рішень та кошторисної вартості. Після завершення коригування замовник планує здійснити закупівлю робіт без використання електронної системи закупівель (пряму закупівлю), оскільки очікувана вартість робіт не перевищує вартісні межі, встановлені законодавством для проведення відкритих торгів. Очікувана вартість закупівлі визначатиметься відповідно до вимог законодавства, чинного на момент її проведення. За результатами такої закупівлі планується укладення договору про закупівлю з фізичною особою – підприємцем, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість. Разом із тим чинне законодавство не містить прямої норми, яка б визначала порядок формування договірної ціни у разі укладення договору про закупівлю робіт без використання електронної системи закупівель із підрядником, який не є платником ПДВ, якщо проектно-кошторисна документація розроблена із включенням ПДВ, а закупівля здійснюється після набрання чинності новими правилами визначення очікуваної вартості закупівель. У зв'язку з викладеним прошу надати роз'яснення з таких питань: 1. Чи поширюються вимоги щодо визначення очікуваної вартості закупівлі з урахуванням ПДВ, що застосовуються з 01 липня 2026 року, на закупівлі робіт, які здійснюються без використання електронної системи закупівель (шляхом укладення прямого договору)? 2. Чи повинен замовник при укладенні договору про закупівлю робіт із підрядником, який не є платником ПДВ, обов'язково зменшувати договірну ціну на суму ПДВ (20 відсотків), якщо проектно-кошторисна документація (з урахуванням її коригування) визначає кошторисну вартість будівництва із включенням ПДВ? 3. Якщо таке зменшення є обов'язковим, прошу зазначити конкретні норми законодавства, які прямо встановлюють такий обов'язок. 4. Якщо чинне законодавство не передбачає механічного зменшення договірної ціни на суму ПДВ, прошу роз'яснити порядок формування договірної ціни у разі укладення договору про закупівлю робіт із підрядником – неплатником ПДВ. 5. Чи повинен замовник у такому випадку вносити зміни до проектно-кошторисної документації або проходити повторну експертизу виключно через те, що виконавець робіт не є платником ПДВ? Прошу надати відповідь із посиланням на конкретні норми законодавства та нормативно-правові акти.

Відповідь

11.06.2026

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

224 / 237

Наш заклад уклав у листопаді 2025 року договір підряду на капітальний ремонт системи вентиляції за результатами відкритих торгів на суму 12,79 млн грн. З 01.01.2026 набрала чинності Постанова КМУ № 1512, якою змінено порядок формування кошторисної заробітної плати та врахування цін на матеріальні ресурси. У результаті коригування проектно‑кошторисної документації вартість робіт зросла до 16 млн грн. Відповідно до пункту Постанови № 1512 від 19 листопада 2025 р («зміни до договорів підряду, укладених до набрання чинності цією постановою, можуть бути внесені у разі прийняття сторонами рішення щодо уточнення умов договору») сторони мають право уточнити умови договору. Просимо надати роз’яснення: Чи можемо ми як замовник внести зміни до істотних умов договору (договірної ціни та суми договору) у бік збільшення у зв’язку зі зміною законодавства, якщо договір був укладений за відкритими торгами до набрання чинності Постановою № 1512? Який алгоритм дій замовника у такій ситуації: чи потрібно укладати додаткову угоду, які документи додавати (оновлений кошторис, експертний висновок, довідки статистики), та як правильно оприлюднити зміни в електронній системі закупівель? Чи є ризики визнання таких змін порушенням Закону «Про публічні закупівлі» або Особливостей (Постанова КМУ № 1178)?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки
та довкілля України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2