|
|
21.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пункт 3 частини п’ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» ( далі – Закон) доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1530-IX від 03.06.2021. Відтак пункт 3 частини п’ятої статті 3 Закону визначений наступним чином:
5. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі зокрема є:
…
3) фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів.
Для цілей цього Закону термін “фінансові послуги” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовими послугами розуміються послуги, визначені законодавством країни реєстрації такого нерезидента як фінансові та які він має право надавати згідно із законодавством країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження;
При цьому статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", передбачено зокрема:
1. Видами фінансових послуг є:
1) страхування;
2) надання коштів та банківських металів у кредит;
3) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;
4) фінансовий лізинг;
5) факторинг;
6) надання гарантій;
7) торгівля валютними цінностями;
8) фінансові платіжні послуги.
Просимо роз’яснити
1. Які саме фінансові послуги охоплюються пунктом 3 частини п’ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи йдеться виключно про фінансові послуги, що безпосередньо пов’язані з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів?
3. Чи підпадає під дію цієї норми фінансовий лізинг як вид фінансової послуги?
4. Чи поширюється виняток, передбачений пунктом 3 частини п’ятої статті 3 Закону, на всі види фінансових послуг, визначені статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», чи лише на окремі з них?
5. Яким чином замовнику здійснювати закупівлю фінансових послуг, зокрема фінансового лізингу, з урахуванням зазначених норм законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Відповідно до статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Так, відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, визначений у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону, є вичерпним.
У свою чергу, згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Так, згідно з пунктом 10 Особливостей, замовники здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.
При цьому будь-яку рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно та з дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
|
14.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відділ освіти Врадіївської селищної ради (далі – Замовник) звертається з проханням щодо надання роз’яснень до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), як до визначеного Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Уповноваженого органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель в Україні.
Так, Мінекономіки на інший запит № 839/2023 щодо можливості при проведенні запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії повідомило, що «замовник може при проведенні запиту пропозицій постачальників передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії» (далі – Роз’яснення).
Також, безпосередньо електронний каталог передбачає технічну можливість установлення замовником вимог до постачальників щодо надання ними забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії.
З огляду на викладене вище, відповідно до вимог Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (далі – Порядок) та враховуючи Роз’яснення Мінекономіки, нами, як Замовником, було оголошено запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель щодо закупівлі товару (далі – Запит), в якому містилася вимога до потенційних постачальників щодо здійснення забезпечення виконання нашого договору у вигляді банківської гарантії, яка повинна була відповідати низці вимог, зокрема, але не виключно, повинна відповідати вимогам пункту 27 Положення про порядок здійснення банками та фінансовими компаніями операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі – Положення) тощо.
Надалі, після оцінки пропозицій постачальників, яка була автоматично проведена електронною системою закупівель, одного із потенційних постачальників (далі – Постачальник), пропозиція якого за результатами оцінки електронною системою закупівель визначена економічно вигідною, було визначено переможцем відбору.
Однак, означений Постачальник завантажив в електронну систему закупівель здійснення забезпечення виконання нашого відповідного договору у вигляді банківської гарантії, яка не відповідала нашим вимогам, зокрема, але не виключно, не відповідала вимогам Положення тощо.
До того ж, цей Постачальник не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку.
На підставі означеного, при намаганні неухильного дотримання принципів здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників, оголошених статтею 5 Закону, нами було відхилено пропозицію переможця відбору – Постачальника на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку, оскільки він не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку.
Дане рішення нами, як Замовником, було прийняте на підставі того, що Постачальник:
- надав забезпечення виконання нашого договору у вигляді банківської гарантії, яка не відповідала нашим вимогам, зокрема, але не виключно, не відповідала вимогам Положення тощо;
- не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку.
З огляду на все викладене вище, просимо роз’яснити, чи правильно ми вчинили відхилення економічно вигідної пропозиції Постачальника, оскільки під час проведення Запиту нам не вдалося дотриматися максимальної економії, як того вимагає Закон?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №839/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f4aca0e-2380-47a8-b805-34d6291470e6&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Особливостями передбачено можливість здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу без обмеження граничних вартісних меж. Порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Виходячи з положень пункту 64 Порядку, замовник відхиляє пропозицію переможця відбору, у тому числі, якщо учасник не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 цього Порядку. У разі відхилення пропозиції переможця відбору замовник обов’язково зазначає причину такого відхилення. Згідно з абзацом третім пункту 57 Порядку запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому будь - які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з урахуванням положень Закону, закріплених ним принципів та мети, і Особливостей, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження кола потенційних учасників. Водночас, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері публічних закупівель, визначені у статті 7 Закону. |
|
|
28.11.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго та мирного дня. Підскажіть будь ласка, чи можна брати до уваги довідку (фірми виробника кухонного обладнання) про те, що підприємство є Українським виробником замість сертифікату У1 (Сертифікат походження)?. Даний документ буде одним із трьох + сертифікат якості + гарантійний талон.
Чи достатньо даних документів для державної казначейської служби України? Закупівля - UA-2025-10-13-003012-a. Дякую. Миру!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 “Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility”, який розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F79984-06Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
27.11.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звернення
Вартість будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, визначається відповідно до Настанови з визначення вартості будівництва, зі змінами (далі - Настанова) затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 року № 281.
Відповідно до абзацу 5 підпункту 5.1 розділу V Настанови, ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об’єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, а також кошти на сплату податків, зборів, обов’язкових платежів.
Враховуючи те, що для платників податку, які перебувають на спрощеній системі оподаткування Податковий Кодекс України передбачає сплату єдиного податку (п. 291.2. ст. 291 ПКУ), а для тих із них, що є платниками єдиного податку 3 групи, ще і сплату військового збору у розмірі 1% від доходу, прошу надати роз’яснення: чи мають бути включені вищезазначені податки і збори (зокрема єдиний податок та військовий збір) до договірної ціни пропозицї Учасника закупівлі будівельних робіт у тому разі, якщо такий учасник є платником єдиного податку третьої групи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 479/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/7bac8fd7-92c3-44fe-8f41-a83942cddae0?lang=uk-UAОдночасно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q |
|
|
07.11.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо роз’яснення застосування положень Кодексу комерційного обліку електричної енергії та Методичних рекомендацій №11712
Відповідно до пункту 4.4.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 311 (далі – ККО), площадки комерційного обліку, що містять електроустановки з приєднаною потужністю 150 кВт і більше або із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії понад 50 тис. кВт·год, належать до групи «А».
Відповідно до пункту 4.4.12 ККО, площадки комерційного обліку групи «А» мають бути обладнані інтелектуальними лічильниками, встановленими на комерційній межі та інтегрованими до автоматизованої системи обліку з гарантованим щодобовим дистанційним зчитуванням і передачею валідованих погодинних даних адміністратору комерційного обліку (АКО).
Крім того, згідно з частиною другою пункту 2.6.1 ККО, власник точки комерційного обліку зобов’язаний укласти договори про надання послуг комерційного обліку з оператором системи розподілу або постачальником послуг комерційного обліку (в ролях ОЗД та ОДКО) або зареєструватися в АКО та виконувати функції ППКО самостійно.
Постановою НКРЕКП від 22.07.2025 р. № 1104 внесено зміни до Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії, відповідно до яких з 01.01.2026 р. до споживачів, що не виконують вимоги пунктів 2.6.1, 2.7.10 та 4.4.12 ККО, застосовуватимуться погодинні стимулюючі коефіцієнти.
Також відповідно до Методичних рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування, затверджених наказом Мінекономіки від 07.05.2024 р. № 11712, порядок розрахунку ціни за одиницю товару передбачає врахування погодинних фактичних обсягів споживання електроенергії та погодинної ціни на ринку «на добу наперед», яка формується оператором ринку та публікується на його офіційному вебсайті.
У зв’язку з вищенаведеним просимо надати офіційне роз’яснення з наступних питань:
Чи можуть для бюджетних організацій вважатися підтвердженням погодинних фактичних обсягів споживання електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді дані, завантажені оператором системи розподілу на платформу DataHub (Датахаб), що адмініструється НЕК «Укренерго» як адміністратором комерційного обліку?
Чи можуть для бюджетних організацій вважатися підтвердженням погодинних цін на ринку “на добу наперед” дані, оприлюднені на офіційному вебсайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/?
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі-Методичні рекомендації). Методичні рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу). Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1GВодночас зазначаємо, що відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 507 (зі змінами), Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі. Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами). Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до Міненерго та НКРЕКП. |