Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
09.07.2026 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
2 / 9
З 01.07.2026 внесено зміни до сфери публічних закупівель у частині планування закупівель з ПДВ. На початку року замовнику затверджено кошторисні призначення за певним кодом ДК 021:2015 у розмірі до 100 тис. грн (наприклад, 90 000 грн з ПДВ). Керуючись вартісними порогами, замовник здійснює закупівлі шляхом укладення договорів без використання електронної системи (звітування). Оскільки на етапі планування невідомий податковий статус майбутнього контрагента, замовник публікує рядок плану з урахуванням ПДВ. У разі укладення договору з ФОПом без ПДВ фактична сума договору є меншою за заплановану очікувану вартість. Внаслідок цього в межах одного коду ДК 021:2015 виникає залишок невикористаних кошторисних призначень. Для подальшого використання цього залишку коштів на ту саму потребу замовник змушений створювати новий рядок плану, знову закладаючи в нього ПДВ. Технічно в електронній системі Prozorro сукупна сума таких планових рядків за рік починає перевищувати 100 тис. Грн. (наприклад, становить умовні 105 000 грн.), хоча реальний обсяг видатків за кошторисом та загальна сума укладених договорів не перевищує 90 000 грн. 1. Щодо визначення виду закупівлі: Чи зобов’язаний замовник у вищевказаній ситуації проводити відкриті торги, якщо сукупна сума створених у річному плані рядків (з ПДВ) протягом року перевищила 100 тис. грн., але кошторис за цим кодом ДК 021:2015 та фактична сума укладених за рік договорів становлять менше 100 тис. грн.? 2. Щодо орієнтиру для контролю вартісних порогів: На який показник повинна орієнтуватися Уповноважена особа замовника для правомірного вибору виду закупівлі в умовах нових правил: на сукупну суму річних планів у системі Prozorro - очікуваних вартостей (із ПДВ), чи на фактичний обсяг виділених кошторисних призначень, чи на суму укладених договорів? 3. Щодо правового статусу залишку: Як замовнику технічно та юридично правильно використовувати залишок кошторисних призначень, що утворився внаслідок укладення договору з неплатником ПДВ, якщо потреба за цим кодом ДК 021:2015 є безперервною і кошти мають бути витрачені виключно в межах цього предмета закупівлі, а не використовувати його на інші потреби в межах КЕКВ?
Відповідь
01.07.2026 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
215 / 216
Відповідно до оновленої норми п. 14 Особливостей, затверджених Постановою КМУ № 1178, очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства. 1) Чи розповсюджується ця вимога на допорогові закупівлі згідно п. 11 Особливостей, за якими укладається договір без використання ЕСЗ ("прямий договір")? 2) Яку суму очікуваної вартості предмета закупівлі зазначати в річному плані закупівлі, якщо договір, укладений без використання ЕСЗ на допорогову суму (наприклад 92 тис. грн без ПДВ (з постачальником - не платником ПДВ)? 3) Якщо оновлена норма п. 14 Особливостей розповсюджується на допорогові закупівлі, тоді яким чином забезпечується дотримання принципу максимальної економії, ефективності та раціонального використання бюджетних коштів, якщо після врахування ПДВ (92 тис. грн + 20 % ПДВ = 110,4 тис. грн) очікувана вартість в річному плані буде вищою за пропозицію постачальника на підставі якої укладений договір, який не є платником ПДВ (92 тис. грн.)? 4) Чи означає те, що очікувана вартість в річному плані з урахуванням ПДВ становитиме 110,4 тис. грн (наприклад для товарів), що необхідно проводити відкриті торги, оскільки сума перевищує 100 тис. грн, замість укладення допорогового договору?
Відповідь
01.07.2026 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
206 / 202
Доброго дня. Можна отримати розяснення стосовно змін, які відбулися з 01.07.2026р. Питання слідуючі: 1.при укладанні прямого договору з ФОП, який не є платником ПДВ чи повинні вказувати у плані суму ПДВ? Сума договору є допороговою. 2. якщо планується договір по послугам на суму 99.000 з ФОП, який не є платником ПДВ (прямий допороговий договір), то якщо вказувати суму з ПДВ у плані виходить, що змінюється процедура- це вже відкриті торги. Як бути ?
Відповідь
15.06.2026 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
171 / 172
З урахуванням змін у законодавстві про публічні закупівлі, що набувають чинності з 01.07.2026 року, прошу надати роз’яснення щодо практичного застосування норм при плануванні та проведенні закупівель у неплатників податку на додану вартість (ПДВ). Опис ситуації (умовний приклад, адже він стосується не лише конкретного випадку): Замовник має потребу в періодичній закупівлі друкарської продукції протягом року. Очікувана вартість предмета закупівлі становить орієнтовно від 85 000 до 90 000 грн без ПДВ. Оскільки дана продукція підлягає оподаткуванню на загальних підставах, замовник зобов’язаний зазначати в річному плані закупівель очікувану вартість з урахуванням ПДВ, що у сукупності за рік становитиме понад 100 000 грн. Водночас замовник кілька років поспіль співпрацює за прямими договорами з виконавцями — фізичними особами — підприємцями (далі - ФОП), які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ. Сума за прямими договорами, укладеними з ФОП, становить близько 90 000 грн (без ПДВ, оскільки податок не нараховується). Таким чином, з 01.07.26 виникає правова колізія: в річному плані очікувана вартість з ПДВ перевищує поріг у 100 000 грн, що формально зобов’язує замовника застосовувати конкурентні процедури (відкриті торги з особливостями) або здійснювати закупівлю через електронний каталог (Prozorro Market). Проте в електронному каталозі наразі відсутня вся необхідна замовнику номенклатура (вона не включена до додатків 1 та 2 до Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178). При цьому фактична сума договору з ФОП (без ПДВ) не перевищує 100 000 грн, що давало б право укласти прямий договір. Зважаючи на те, що замовнику заздалегідь відомо (за результатами аналізу закупівель здійснених у попередніх роках), що постачальником буде неплатник ПДВ і сума видатків не перевищить граничні межі, встановлені для прямих договорів, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1) Яка саме сума є визначальною для встановлення обов’язку проведення відкритих торгів або використання електронного каталогу (поріг понад 100 тис. грн): очікувана вартість, визначена в річному плані з урахуванням ПДВ, чи фактична сума прямого договору, який планується укласти з постачальником — неплатником ПДВ? 2) Яку саме очікувану вартість предмета закупівлі має відображати замовник у річному плані закупівель у такій ситуації (з ПДВ чи без ПДВ), якщо достеменно відомо, що договір буде укладено з ФОП — неплатником ПДВ, а загальна сума договору не перевищить 100 000 грн? 3) Чи правомірно в описаному випадку укласти прямий договір з ФОП (неплатником ПДВ) на суму до 100 000 грн, якщо очікувана вартість цього ж предмета закупівлі за умови ринкових цін із ПДВ перевищує 100 000 грн? Буду вдячна за відповідь!
Відповідь
02.04.2026 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
1031 / 1052
Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За результатами проведеної в ЕСЗ публічної закупівлі (відкриті торги) між Замовником та Переможцем укладений договір про закупівлю (товар), умовами якого передбачено авансування. Чи є умови оплати істотними умовами договору? Чи можна укласти додаткову угоду до договору про зміну умов оплати з авансування на оплату після поставки товару? Чи зобов'язаний замовник оприлюднювати таку додаткову угоду, адже на електронному майданчику реалізовано можливість оприлюднення додаткових угод, укладених виключно у випадках, визначених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178?
Відповідь
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2