Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМИМОСТОБУД» активно приймає участь у піблічних закупівлях та виконує роботи з будівництва/капітального ремонту/реконструкції об'єктів різного рівня складності та класу наслідків. У період воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення під час здійснення закупівель ми керуємося Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зі змінами відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)» 19.09.2024 № 3988-IX, з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. Відповідно до п. 1 Статті 41 Закону: "Невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. У документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов’язково має зазначатися така інформація: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції.» На етапі подачі тендерної пропозиції та підписання договору Підряднику необхідно здійснити моніторинг ринку та визначити матеріали, які зобов’язується використовувати та поставити на об’єкт для виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної документації. Визначені матеріали погоджуються з замовником та оформлюєтся додаток до договору, що має містити інформацію про ціни на матеріальні ресурси, а саме: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. У зв’язку з сьогоднішньою ситуацією в країні та на ринку, в процесі виконання робіт можуть виникнути ситуації, коли постачальник не може поставити матеріали визначеної країни походження в додатку, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. В результаті Підрядник буде вимушений закупити аналогічний товар іншої країни походження. Дана зміна не призведе до зміни назви матеріалу, його кількості та ціни, тобто керуючись п.7 ст. 41 Закону не є істотною умовою договору та причиною внесення змін до договору про закупівлю, про ціни на матеріальні ресурси та коригування проектно-кошторисної документації. Тому, звертаємось до вас з проханням надати роз’яснення та механізм дій підрядника в наступних питаннях: 1. Чи зобов’язаний підрядник купувати матеріали саме тієї країни походження, яка визначена в додатку до договору, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси? 2. Чи потрібно вносити зміни до договору та додатку до договору, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у випадку зміни країни походження товару, без зміни назви, кількості та ціни на нього? 3. Чи повинен підрядник надавати підтвердження країни походження матеріалів та обладнання при здачі актів виконаних робіт Замовнику та в якому вигляді?

Відповідь

18.12.2024

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

209 / 208

Пунктом 5.4. розділу 5 «Умови проведення робіт» технічних умов від Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визначено, що на проектовану волоконно-оптичну лінію прив’язки Замовник за власний кошт замовляє Робочий проект та погоджує його з Держспецзв’язком. Галузевим нормативним документом, що встановлює вимоги до проектування лінійно-кабельних споруд є ГБН В.2.2-34620942-002:2015 «Лінійно-кабельні споруди. Проектування», що затверджені наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 03.09.2014 № 441. Пунктом 9.1. зазначеного нормативного документу визначено, що під час проектування лінійно-кабельних споруд телекомунікацій необхідно керуватися вимогами цих ГБН, а також вимогами чинних в Україні нормативних документів у галузі будівництва, рекомендаціями і правилами з будівництва, технічної експлуатації та правилами безпеки, які регламентують проектування, будівництво і експлуатацію лінійних споруд зв’язку. Розроблення проектної та робочої документації на будівництво лінійно- кабельних споруд, звітної технічної документації з інженерних вишукувань має виконуватися згідно з вимогами ДСТУ Б А.2.4-42 (Системи проектної документації для будівництва. Телекомунікації. Проводові засоби зв’язку. Робочі креслення). Вказаний стандарт установлює склад та правила оформлення робочих креслень проводових засобів зв'язку телекомунікаційних мереж для об'єктів будівництва різного призначення. У той час як, відповідно пункту 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт; Зі змісту вказаних нормативних документів, що повинні застосовуватись під час проектування побудови каналів зв’язку, вбачається, що прокладання лінії зв’язку не є послугою в розумінні чинного законодавства, а відноситься виключно до робіт. В свою чергу, п.3.1.2.2. Інструкції 333 оплата за виготовлення проектно- кошторисної документації та виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт, здійснюється розпорядниками бюджетних коштів за КЕКВ 3122 „Капітальне будівництво (придбання) інших об'єктів”, що в свою чергу унеможливлює здійснення оплати по КЕКВ 2240, у разі у кладення відповідного договору. При цьому, наказом МФУ від 21.10.2022 №341 до підпункту 3.1.3 розділу ІІ НП(С)БО 121 «Основні засоби» внесено зміни стосовно включення в групу основних засобів «Будинки, споруди та передавальні пристрої» категорії «активи інфраструктури», тобто активи інфраструктури відповідають визначенню основні засоби, а їх облік слід вести з дотриманням положень НП(С)БО 121. Враховуючи вищенаведене, з метою недопущення порушень чинного законодавства, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області просить надати роз’яснення з наступного питання: Розробка робочого проекту на прокладання кабелю, а також побудова волоконно-оптичної лінії зв’язку, відповідно до вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» відноситься до робіт чи послуг?

Відповідь

16.12.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

266 / 261

При визначенні очикуваної вартості предмета закупівлі Замовник керується наказом Мінекономіки №275 від 18.02.2020 та №11712 від 07.05.2024 у разі здійснення закупівлі електричної енергії. Чи повинен Замовник направляти письмові запити цінових пропозицій виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг та електрополстачальникам (у разі закупівлі електричної енергії) якщо інформацію про ціну товару вже отримано на порталі Уповноваженого органу (в електронній системі Prozorro)? Та який із способів отрмання інформації про ціну товару та послуги, які зазначені в Розділі ІІІ "Методи визначення очікуваної вартості" наказу Мінекономіки №275 від 18.02.2020 та Розділі ІІІ "Рекомендації щодо розрахунку очікуваної вартості закаупівлі електричної енергії" наказу №11712 від 07.05.2024 (у разі закупівлі електричної енергії) є визначальним?

Відповідь

Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.

Наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі-Методичні рекомендації). Методичні рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу). Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1G
Відповідно до розділу III Методичних рекомендацій під час формування очікуваної вартості закупівлі електричної енергії замовникам рекомендується використовувати метод порівняння ринкових цін відповідно до примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275 (із змінами), з урахуванням особливостей, визначених Методичними рекомендаціями.
При цьому відповідно до розділу III Методичних рекомендацій під час розрахунку очікуваної вартості електричної енергії замовникам рекомендовано здійснювати аналіз не менше трьох цінових пропозицій електропостачальників, що дозволить забезпечувати обґрунтоване прийняття рішень стосовно очікуваної вартості закупівлі електричної енергії.
До способів, що рекомендуються застосовувати для отримання інформації про ціну електричної енергії, належать:
1) направлення письмових запитів цінових пропозицій (у тому числі електронною поштою) електропостачальникам за примірною формою (додаток 1 до Методичних рекомендацій);
2) здійснення пошуку, збору та аналізу загальнодоступної інформації про ціну електричної енергії, до якої належать дані ринку "на добу наперед", розміщені на сайті акціонерного товариства "Оператор ринку", та дані про цінові пропозиції електропостачальників, розміщені на їхніх сайтах, веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (за кодом Закупівельного словника 09310000-5 "Електрична енергія"), та/або використання модулю аналітики "Bi Prozorro".
Водночас зазначаємо, що ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно приймає будь які рішення щодо здійснення закупівлі.

16.12.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

172 / 165

При створенні запиту ціни прозиції, замовник обов’язково завантажує проєкт договору. Якщо Замовник допускає "типову помилку" - виписує в проєкті договору технічні вимоги до предмета закупівлі відмінні від тих, що є в обраних спеціфікаціях е-каталогу, які наслідки для Замовника?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Особливостями передбачено можливість здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу без обмеження граничних вартісних меж.
Порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог.
Відповідно до абзацу другого пункту 57 Порядку у запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком.
Згідно з абзацем третім пункту 57 Порядку запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Проект договору не повинен містити характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту.
Водночас пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
При цьому будь - які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з урахуванням положень Закону, закріплених ним принципів та мети, і Особливостей, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження кола потенційних учасників.

16.12.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

54 / 48

Підприємець має договір оренди приміщення кухні у лікарні до 31.12.2026 року, чи може він надавати послуги з приготування їжі для іншого підприємця, який переміг у закупівлі кейтерингових послуг для харчування хворих у цій же лікарні?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2