|
|
02.09.2026
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 24.08.2026 року Закон України «Про публічні закупівлі» № 4888-IX передбачає новий механізм додавання товарів до Переліку локалізованих, проте нормативна база для цього ще формується. У зв'язку з цим, з 24 серпня в електронній системі буде технічно обмежено можливість подання виробником заявок на додавання нових товарів до Переліку локалізованих товарів.
Проінформуйте, будь ласка, яким чином виробнику в цей перехідний період підтверджувати локалізацію товару, щоб брати участь в закупівлях. Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198. Принагідно зазначаємо, що інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листі від № 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06 |
|
|
28.08.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «ТАНТАЛ 98» приймає участь в процедурі відкритих торгів з особливостями (ідентифікатор закупівлі UA-2026-02-06-010525-a).
Відповідно до інформації розміщеної в електронній системі закупівель PROZORRO учасниками процедур відкритих торгів (UA-2026-02-06-010525-a) оскаржувались неправомірні дії КП «Київпастранс» (далі – Замовник), а саме – щодо визначення ТОВ «Національна охорона України» (ЄДРПОУ 43297662) переможцем вказаних процедур закупівель.
За результатами розгляду скарги Антимонопольним комітетом України прийнято рішення від 04.06.2026 № 6768-р/пк-пз (далі – Рішення).
Відповідно до змісту Рішення стало відомо, що органом оскарження було встановлено наявність у тендерній пропозиції переможця ТОВ «Національна охорона України» недостовірної інформації, яка може містити ознаки підробки.
На теперішній час (27.08.2026) в електронній системі закупівель процедури відкритих торгів (UA-2026-02-06-010525-a) Замовником не оприлюднено будь - якої інформації відносно Рішення (виконання або оскарження), виконання якого є обов’язковим для Замовника.
У відкритому Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості щодо оскарження КП «Київпастранс» вказаного вище Рішення не значиться.
Питання: Чи є якісь обмеження, визначені законодавством, щодо можливості Замовника проводити одночасно декілька процедур закупівель стосовно одного і того самого предмета закупівлі (одні й ти ж самі послуги, які будуть надаватись за тими ж самими адресами у тому ж самому обсязі), зокрема, оголосити нову процедуру закупівлі не завершивши при цьому попередню.
Якщо є, просимо зазначити конкретне положення нормативно-правового акту який це забороняє.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
26.08.2026
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957 з 01.09.2026 запроваджується можливість застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 13 Особливостей № 1178.
Новою редакцією пункту 13 Особливостей передбачено, що під час проведення переговорів замовник вимагає від учасника (учасників) процедури закупівлі надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до пункту 47 Особливостей.
Водночас абзац шістнадцятий пункту 47 з 01.09.2026 передбачатиме, що учасник підтверджує відсутність відповідних підстав шляхом самостійного декларування в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення щодо такого.
1. Яким саме способом учасник переговорної процедури повинен підтвердити відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей: шляхом самодекларування в електронній системі закупівель чи шляхом надання замовнику окремої довідки / документів?
2. Чи є самодекларування учасника в ЕСЗ достатнім підтвердженням відсутності підстав за пунктом 47 на етапі проведення переговорів?
3. Чи має право замовник під час проведення переговорів додатково вимагати від учасника довідки або інші документи, що підтверджують відсутність підстав за пунктом 47, якщо відповідна інформація вже самостійно декларується учасником в електронній системі?
4. Чи поширюється на переговорну процедуру положення пункту 47, відповідно до якого замовник не вимагає від учасника документів на підтвердження відсутності відповідних підстав, крім самостійного декларування, враховуючи, що в цій нормі безпосередньо йдеться про подання тендерної пропозиції, а не пропозиції на переговорах?
5. Яким чином з 01.09.2026 буде технічно реалізовано самодекларування за пунктом 47 в електронній системі закупівель під час переговорної процедури? Чи буде учасник під час подання пропозиції на переговорах заповнювати відповідні електронні поля / ознаки, аналогічні самодекларуванню під час відкритих торгів, чи підтвердження здійснюватиметься шляхом завантаження окремого документа?
6. Яким повинен бути алгоритм дій замовника, якщо на момент проведення переговорної процедури в електронній системі технічно буде відсутня можливість самодекларування учасником відсутності підстав за пунктом 47? Чи вправі замовник у такому випадку вимагати від учасника відповідну довідку в довільній формі?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
17.08.2026
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Розшифруйте будь ласка фразу у підпункті 5 пункту 13 Особливостей "Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо ЗАГАЛЬНА вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю БЕЗ УРАХУВАННЯ податку на додану вартість, укладеного за результатами проведення відкритих торгів"? До поняття ЗАГАЛЬНА вартість входить ПДВ, якщо договір на додаткові роботи укладений з платником ПДВ. Тобто сума договору на додаткові роботи з ПДВ не повинна перевищувати 50% від суми основного договору без ПДВ? Конкретний приклад: Вартість договору на будівництво, укладеного у 2025 році за процедурою "Відкриті торги" складає 48 млн.грн. з ПДВ, та 40 млн.грн. без ПДВ. В такому випадку сума договору на додаткові роботи з ПДВ може бути більше 20 млн.грн, але менше 24 млн.грн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 13 Особливостей у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957 визначено вичерпний перелік випадків, за наявності яких замовник як виняток може застосувати переговорну процедуру закупівлі, що передбачає укладення договору про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Відповідно до підпункту 5 пункту 13 Особливостей переговорна процедура може застосовуватися, якщо після укладення договору про закупівлю в замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов’язаних із предметом закупівлі основного договору, у того самого виконавця робіт або надавача послуг. Така закупівля здійснюється протягом трьох років після укладення основного договору за умови, що загальна вартість додаткових робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю без урахування ПДВ, укладеного за результатами проведення відкритих торгів. Пунктом 17 Особливостей установлено, що в сумі договору про закупівлю повинен враховуватися ПДВ, якщо постачальник товару, надавач послуг або виконавець робіт є платником ПДВ, а відповідна операція підлягає оподаткуванню таким податком згідно із законодавством. Отже, під час застосування підпункту 5 пункту 13 Особливостей граничний розмір вартості додаткових робіт чи послуг обчислюється від ціни основного договору без урахування ПДВ, а сума договору про закупівлю додаткових робіт чи послуг визначається з урахуванням вимог пункту 17 Особливостей. При цьому будь-які рішення щодо здійснення закупівлі приймаються замовником самостійно. Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі повинні бути обґрунтовані та документально підтверджені. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 № 1029, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Також повідомляємо, що інформація про ПДВ міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", від 02.09.2026 № 3323-04/91700-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F91700-06Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 09.07.2026 представниками Мінекономіки та ДП “Прозорро”, в якому розглянуто тему: "Нові правила ПДВ з 1 липня: без паніки", що доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Djhb8VOGiuY |
|
|
06.08.2026
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерством економіки України було оприлюднено лист «Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні», в якому, зокрема, зазначено:
«Отже, ціна, зазначена в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг) у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, вказується з податком на додану вартість за умови, що постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт є платником ПДВ, а операція з постачання товару/надання послуг/виконання робіт підлягає оподаткуванню ПДВ.»
У зв'язку з цим просимо надати роз'яснення щодо застосування зазначених положень у такій ситуації.
Я є фізичною особою – підприємцем, перебуваю на спрощеній системі оподаткування (III група, ставка єдиного податку 5 %) та не зареєстрований платником податку на додану вартість.
Предметом постачання є програмне забезпечення, операції з постачання якого для платників ПДВ оподатковуються за ставкою 20 %. Рекомендована виробником роздрібна вартість програмного забезпечення становить 120 000,00 грн (ціна сформована виробником з урахуванням ПДВ).
Замовник – державна установа – під час планування закупівлі визначає очікувану вартість без урахування ПДВ.
У зв'язку з викладеним просимо надати роз'яснення:
Чи буде відповідати вимогам законодавства, якщо учасник, який не є платником ПДВ, подасть тендерну пропозицію із зазначенням ціни 120 000,00 грн без ПДВ (із приміткою про перебування на спрощеній системі оподаткування та відсутність статусу платника ПДВ), а в договорі про закупівлю також буде визначено ціну 120 000,00 грн без ПДВ із зазначенням, що постачальник є платником єдиного податку III групи за ставкою 5 % та не є платником ПДВ?
Просимо також підтвердити, що у зазначеному випадку сума договору не підлягає збільшенню на суму ПДВ, а зазначення ціни «без ПДВ» є правомірним, оскільки постачальник не є платником податку на додану вартість.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті №330/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e00c99b2-e7e6-442c-83fa-dcff6469dda5?lang=uk-UAПри цьому звертаємо увагу, що у розділі “Консультації” рубрики “Публічні закупівлі” реалізована можливість пошуку інформації за темами та тегами. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у зазначеному розділі. У зв’язку з цим пропонуємо користуватися пошуком в указаному розділі. |